Бетман Аполло
Дуже коротенька ремарка до…
Книжка вразила простими та гарними ілюстраціями Лімбо і потойбіччя як такого. Так, звичайно це все теж сходження Дурня до Мага, все та ж політика та відносини між чоловіком і жінкою. Все це створює лишню метушню та заплутує, що, зрозуміло пояснює негативні відгуки… але!
Якщо копнути глибше, то в мене таке враження, що то Вітіна Енеїда. Ні, чесно, за всією цією мішурою, ґламуром та дискурсом там дуже гарні приклади як вести себе в бардо; хто я насправді; та багато іншого притаманного Пєлєвіну, але написано якось просто, розжованно, прямо як в Котляревського (-:
Часто коли рекламують якусь книгу, а частіше мантру, говорять, що саме лише читання, споглядання цієї мантри — звільняє тебе. От так я себе відчував себе пів-дня, після прослуховування як „вергилій“ проводив Озиріса до дверей в Лімбо.
Завдяки одній своїй відвідувачці я таки знайшов, що за підвіска вісить в мене на стіні і гуляючи по Л. Українки відсікав привʼязаності. Прийшовши ж додому з мантрою ཧཱུྃ протикав злі сили.
