[Ukraine Support Project] Interview with Kazuma Ono, the NPO “Beautiful World”

▶日本語はこちら

*Above video only has Japanese, please refer the transcription below.

We had an interview with Kazuma Ono of the NPO “Beautiful World” by Kiara Inc. CEO Dai. We asked him about the current support for Ukraine, based on his experience of accepting 18 refugees.

Topic

• Self Introduction
• Why did you start supporting Ukraine?
• Current Issues (Macro)
• Current issues (micro)
• Job Search Challenges
• How to overcome the language barrier
• The beauty of Ukrainians
• Last request (PR)

Impressions of Kiara Inc. CEO Dai who conducted the interview

I was overwhelmed by the enthusiasm of Representative Ono.

We have already accepted 18 refugees from Ukraine. We will accept more. We will accept more, even if we have to sell our land. The Nippon Foundation is taking a long time to make a decision on the grant, so they are covering the cost with their own money.

In my last request, I said, “If you feel sympathy, please donate to Beautiful World, but not to Beautiful World. But it doesn’t have to be Beautiful World. If you feel empathy for other NPOs, please donate to them. I have nothing but admiration for Mr. Ono.

I feel ashamed of myself that I can only provide small support in Tokyo. I thought the last part, “Let’s actively learn Ukrainian culture,” was a pretty good landing point.

I will invite him regularly to hear about the current situation, and I will do what I can do to support him in cooperation with Tokyo.

My back has been straightened. Thank you very much, Representative Ono!

Profile of Kazuma Ono

NPO “Beautiful World

Article from the Yomiuri Shimbun:
“Thank you for accepting evacuees from Ukraine NPO, which acted as an intermediary, visits Beppu Mayor to thank him for accepting refugees from Ukraine

TBS RADIO Special feature:
“Russia’s invasion of Ukraine. What can the international community and Japan do now as the shock of the killing of civilians spreads? Akiyoshi Komaki x Kazuma Ono x Chiki Ogigami ▼ Broadcasting on Wednesday, April 6, 2022

Article published in Iki Newspaper:
Ono Yana from Ukraine calling for support from Iki citizens.

Kiara Inc. newly launched the Kiara News, which provides AI-based Web3 news analysis and other services based on Boost Humans with AI, as well as Kiara Translator, an automatic translation application for Slack. Kiara also focuses on support activities for Ukraine.

Kiara Social |Kiara Translator | Kiara News |Kiara Inc.

Ukraine Support Project] Thoughts on receiving 18 refugees in Kyushu — Support for Ukraine Now — Kazuma Ono, NPO Beautiful World

Ishii: Hello everyone, I’m Ishii, the representative of CHARA Corporation. I would like to introduce some people who are supporting Ukraine, and I would like to ask if we can do something together. I would like you all to know about their activities. The other day, we finished Mr. Obama from Kodaira City, and today we have NPO Beautiful World here. Hello.
Ono: Well, I look forward to working with you.
Ishii: First of all, could you tell me your name and briefly what you do as your main activity?
Ono: Yes, my name is Kazuma Ono of the NPO Beautiful World. My home is a small island called Iki City in Nagasaki Prefecture. I’m a small island in Iki City, Nagasaki Prefecture, and before the war started, I was planning to do some crowdfunding as a small NPO. So we are now working on two pillars of support for those who have been affected by the war, and those who have been affected by the war. We have been working to support the people affected by the war and the war victims. The relief supplies and money are collected from all over the world, and they are basically collected in Poland. So, if you look at Ukraine like this, there are the west side and the east side, with this side being the Borland side. The one facing Russia is the east side. My wife is from Ukraine, Zhang Shengchunju is a city on the east side of the country, but she is from here and her relatives are still here. I have heard from many of my relatives that the western part of Ukraine, near Dbu and Poland, has received a lot of relief supplies, but the eastern part has not. But in the east, there is no aid at all, and even the Red Cross is not allowed to enter the area yet. Herson’s child. My wife and I are from Donetsk, so we had connections with volunteer organizations. So, our first pillar of activities is to send money to volunteer groups and deliver daily necessities and food to those who are in need, such as the disabled, the elderly, and those who cannot evacuate. Next year, we will be supporting the Ukrainian refugee camp in Kyushu to accept people who have fled to Ukraine, and we will actually start by recruiting people who wish to come to Japan. We will recruit the refugees and we will provide them with a guarantee of their identity and we will cover all the expenses for their travel to Japan. We also cover all the travel expenses. We coordinate with the local governments and accept the refugees in cooperation with them.
ISHII: Yes, there are so many. Well, speaking about myself, about a year and a half ago, there

was a civil war in Myanmar, and I felt frustrated that I couldn’t do anything to help Myanmar people. When the civil war broke out in Myanmar, I wondered if I could do something to support the people of Myanmar, and I felt frustrated that I couldn’t. This time, I worked in Europe for a while, and I am from Western Europe. I worked in Europe for a while, and I am from Western Europe, and I was against the idea that democracy is threatened or that Japan can be attacked or not attacked. It’s more about the global situation and what we will do if we don’t protect Japan.
Ono: Yes, there is.
ISHII: After the invasion in February, I guess. The situation is changing every moment, so I think the priorities of things are changing quite a bit. So, what is it that is so difficult as of today that we have to do something about it worldwide? What is it that we have to do somehow on a global scale?
Ono: It’s been three months since the invasion started, after all. Ono: It has been three months since the invasion began, and it will soon be four months, so I feel that interest in Ukraine has waned considerably. I think this is inevitable, but it is an ongoing situation, and I think that we should support Ukraine with our whole lives, including postwar reconstruction. I think we have to support Ukraine with our whole lives, including the postwar reconstruction. Before I started dating my wife, I didn’t even know the word “Ukraine”. I knew the word “Ukraine,” but the only thing I knew about Ukraine was Shevchenko, and the only thing I knew about Ukraine was Chernobyl. That’s the thing, isn’t it? But suddenly, the word “Ukraine” became very popular, and a huge amount of money was raised. The embassies have received a huge amount of money. We are also receiving support. We hope that people will continue to be interested in this kind of thing. I believe that this will support Ukraine, and by extension, will lead us to think about peace in the world. In the 21st century, it is unthinkable that such a clear war of aggression would be triggered, so I hope that you will continue to follow the war with great interest, and whatever the outcome, you will see it through to the end and see the postwar reconstruction in full swing. The worst thing that can happen is for people to lose interest. I think that the most frightening thing is to become indifferent to the war.
Ishii: If you really look at Japan from a macro perspective, it is as you say. Ono: I am.

Ishii: That’s right. And when I think back to that, people in Myanmar also said the same thing, and they have already forgotten about it.
ONO: Syria and Myanmar are like that.
Ishii: So, we have to do it in the order of arrival, but I think there is a little bit of noninterference of the mind, so many people are suffering. When you see the news everyday, it is hard for those who are involved in Europe to move as if it were your own life. I think it is difficult to understand Eastern Europe in the first place.
Ono: That’s right.
Ishii: While I’m saying that, I have an idea. I used to think it was an inappropriate idea, but the point is, in Harajuku. I was thinking that it’s an inappropriate idea, but the point is, in Harajuku, Ukrainian people are doing their own club events.
Ono: Art.
Ishii: So, they danced, drank state food, and ate borscht. I was very surprised to see that Ukrainian people were doing it in this style. I personally thought that it would be good to talk about it rather than just watching TV. I think you are also right about the macroeconomics. I think it is wonderful that your organization is doing this.
Ono: I think that’s right, there are 18 of us. Ono: Yes, we had 18 people.
Mr. Ishii: I think the fact is that these people have accepted the situation and are supporting the lives of these people, and in the midst of this, I think it is about the work that we talked about on the phone the other day, but the people who are directly involved in the support of these people are really the ones in front of us. I think that the video is stored in your head for how many hours, how many hundred hours? What is the order? For example, the top water concerns.
Ono: That’s what I mean.
Ishii: No, no, I really think so on a very large scale, but on the other hand, how about on a microscopic level in front of your eyes?

Ono: Well, to be honest, it costs a lot of money to be honest with you. And if we accept the project, we have to pay for the coffee as well. So, this time, Beppu City in Oita Prefecture has accepted us. Beppu City has been collecting donations, crowdfunding and tax payments, and they have provided the minimum necessary items such as washing machines, refrigerators and microwaves to the municipal housing. The city government has been supporting such things as municipal housing. However, each family had their own bedding, but there were some families that needed different furniture, such as a bed instead of a futon, or a desk for the children to study. So, even though we receive a lot of support from the government, there are times when we are short. We are gradually teaching them about the average Japanese household budget and how to think about how much they spend on shopping. But the cost of living was different when we first arrived in Ukraine. If we had bought rubber bands with the Ukrainian way of thinking, the price would have been very expensive. We are now receiving such donations from everyone, and when the Nippon Foundation’s support comes through, we will be able to receive the money from the refugees as if we had paid for it ourselves. But we are really in a bit of a difficult situation right now.
Ishii: I wonder if we, who pay for Bridge, can do the same thing, but it’s not on a large scale. Ono: Shi.
Ishii: I really have nothing but respect for you, but in that sense, I wonder if the number of 18 will be increased or not, depending on the money.
Ono: The situation is that if they come, we will increase the number. We will increase the amount even if we have to pay out of our own pocket. My wife and I have already discussed the possibility of selling the real estate. However, the scale of the evacuation is now calming down a bit. We are still in contact with the families, but at one point we received as many as 30 calls in one night. But it’s calmed down a little bit and there are a lot of people who are interested, but we’re not getting as many calls as we used to. Clouds. The school building was evacuated. For example, in normal times, if it is not a time of war, if it is not a time of evacuation, we would send them a letter of guarantee and a visa application form, and then they would go to the embassy and go through the embassy procedures for about three days, and then they would get a visa for up to one week. Then you can come here in about two weeks. But since we are applying for the visa while evacuating, it may take a month to go to the embassy. Even if we send the documents, it is not easy to go to the embassy to apply for

the visa. Because the embassies are usually located in the capital of the third country. It is very difficult to get to the embassy, and it also takes a lot of money, especially if you have children with you. So, some of the people we accepted took as long as two and a half months to get there, so it’s not as if you can just go there in a week or two, as we had expected.
ISHII: That’s right. A little bit. I don’t know how much I can say on this youtube, but I did some research and called the Japanese embassy in Warsaw. Of course, it’s difficult to look clearly at official government channels. The situation in Warsaw is, for example, one town. I think it’s a big city, but how many people are waiting for it?
Ono: You know what? I think it was around the middle of March when things became quite severe. Until then, it seemed that if you applied for a visa, it would be granted immediately. But now they are able to issue visas. But there was an announcement in the middle of March, and there are rumors that the number of refugees from Ukraine decreased a little bit, but when the Ministry of Justice sent the documents to the guarantors of some 100 refugees from Ukraine, there was news that less than 20 people went missing. I don’t know if it was influenced by that or not, but suddenly there was a delay in issuing visas. I don’t know if that had an impact or not, but suddenly there was a delay in issuing visas. The people we accepted were not so much affected, but the people we are cooperating with were affected. We had a scheme that if they applied for a visa there, the visa would be issued on Wednesday and they would be able to get on the flight on Friday. Now, if you apply for a visa on time, your guarantor will be contacted by the visa office. I was also contacted many times. I was contacted by the Embassy or the Ministry of Foreign Affairs.
Mr. Ishii: Well, I think that once Japanese people say that they want to work there, they will be irritated because of activities like Mr. Ono’s, but once they say that, there is some kind of adult situation. I think it’s a little bit of a government thing. I think that the government should be able to see the situation from above, and if you think about the feelings of the people there, the point is that their hometowns are really in trouble and they have no choice but to evacuate for their own safety, and the people who are fleeing with their families have two objectives: to secure their safety and to secure their lives. I think that the two objectives of the evacuees are to ensure their own safety and the safety of their family members. I may have told you about this, but I think there is also the United Kingdom.
Ono: I mean to other countries other than Japan.

ISHII: How do you think about it then? I mean, you are waiting for something in average Warsaw, right? Like you said, if you have to wait for something in Japan time….
Ono: Well, I think it’s easier for them to live in countries that are closer to Eastern Europe. The Czech Republic and Hungary, for example, are the best places for them to live. However, they don’t have the capacity to accept refugees. For example, we have heard that some of the people we have accepted have fled to Western Europe, and they are in Western Europe. They are in Western Europe, which is not so poor economically, but there are many refugees who can’t make a living here either. So we can’t give them special treatment because they are refugees from Ukraine. So, it is very difficult for them to make a living financially and socially, so they come to Japan.
Ishii: I have never been to Ukraine, so please excuse me for saying this, but if you look at your own hobbies, you will find one thing that you like about the country. I think it depends on each person, for example, I would prefer Japan, or I would prefer England, and also benefits. I think it’s a multiplication of the two. I think it’s probably a multiplication of the two.
ONO: So, I’m sorry, to summarize, they would probably prefer to live in Europe. They would be better off living in Europe, but they don’t have a choice. If they want to live in Europe, they’re going to face a lot of competition. And they’re going to be lumped in with all the other refugees, so there are going to be people who can’t really make a living. If that happens, they may have no choice but to return to Ukraine or something like that. So, I think that is why Polish people, especially those who have evacuated to Beulah, are trying very hard to avoid that. So, people in Poland, especially those who are evacuated to Bora, are desperate to avoid this situation. So, they’re looking for a different country. Yes, I understand.
ISHII: I did. But Japanese key point is that the situation you just heard is not so easy to be accepted even if you raise your hand. With good intentions.
Ono: That’s why.
ISHII: I think it’s his own tension.
ONO: But what can I say? As long as you know the person, you’ll be fine as long as you’re in good standing. I mean, the guarantor, you know, they don’t check your financial situation. If you have a guarantor, you need to submit a proof of income or something. So I don’t think the

hurdles are that high, but the screening process has become stricter, which means that it takes more time for the screening process.
Ishii: Yes, well, as a Japanese, I feel ashamed. I’ve heard that there are some suspicious incidents happening here and there, so at first, the government and the Ministry of Justice are all on the same line, but gradually, I wonder if this kind of thing is gradually appearing.
ONO: While mentioning, it’s national security. I can’t help it. Hands. ISHII: It is meaningful to keep raising it.
Ono: Yes, I think so. I think so. If it is really for a good cause, I hope that you will continue to do it without giving up.
Mr. Ishii: I understand. So, I’ll leave it to you to talk about one point and the rest in detail, but I mentioned about your job the other day. Well, to put it abstractly, if you want to come to Kyushu and make use of your skills and earn some income, you have to have a certain amount of money because of your schedule, but if you want to earn money, the obstacles are language, skill matching, and the area where you are from, Okayama Prefecture. I’m from Okayama Prefecture, so I imagine it’s Okayama Prefecture. I’m from Okayama Prefecture, so I imagine that in Okayama Prefecture. Well, I think that there are not many jobs for Japanese people depending on the type of work, so I guess these are the three main obstacles.
Ono: Yes, we are not that worried about the amount of job opportunities in the areas we have accepted. This is despite the fact that it is located in Kyushu. I wondered if it would be okay because it is an international town, but I knew that no matter what kind of work you do, no matter how simple it is, you have to communicate with your colleagues in Japanese. I think it is very important to have a driver’s license. If you want to change your driver’s license from Ukrainian one, it is easy if you just change the external one next year, but if you look at the actual contents of the license, for example, if you have an accident, the other party is Japanese, so you have to respond in Japanese immediately. That’s right. I think it is necessary to have a certain level of Japanese language ability. So, I think there is a different way of thinking. If the Ukrainian refugees need to work immediately, then they can do simple tasks that do not require Japanese language skills. I think that the people we accepted would probably want to do work that makes use of their own experience rather than simple work like this. I think that the people who have accepted me would like to work in a job where they can make the most

of their experience. That will lead to long-term employment, and if you are hired for a simple job, it would be disrespectful to say that you will go to a different place once your Japanese language skills have improved. It would be disrespectful to the person who hired you, and I don’t think it would be good for the refugees. That’s why I think it’s important to stay close to them and not be in a hurry when it comes to employment. Yes, that’s right. This too.
Ishii: I don’t know how to express it very well, but my factory is the kind of factory that people from certain Asian countries enter.
Ono: Time.
Ishii: There was a concert in Ota-ku, Tokyo. When I went to see it, there were about 20 people from Asian countries. I was making art with them because they were speaking the language of their countries. But they were going to do that, but then they closed the school and said they were going to go to a Japanese language school and graduate to work at a convenience store. So when I became a pillar of the school, I started working at a convenience store.
Ono: Like that.
Mr. Ishii: They were saying that they graduated from a certain school. I’m not mentioning the name of the country, but I heard that those people were in some Asian countries. So, I heard that they were from Asian countries. They are skilled people. It’s because you take pride in your work that I want to talk to you about your feelings right now, isn’t it?
Ono: No, they really want to work immediately. Since they have been in Japan since the beginning, they have a great desire to work in Japan, not only to receive charity, but also to make use of their skills. Everyone does. Everyone wants to work in Japan, without exception, but in order to work, at least you have to be able to communicate in Japanese. You have to be able to communicate in Japanese, and that’s the secret of a long-lasting job, isn’t it? I think that’s the secret. That’s why I think you have to be there for them. So I think it’s easy to say, “Well, I’m here to work or evacuate, so I can work at a factory or do some kind of simple work with this. If they want to work in such a way, then I think I can tell them that they can work in this job. But if you do that, I think you are not being close to the Ukrainian people. I think that would mean that I’m not being close to the Ukrainian people, that I’m disrespecting their wishes. So I would like to proceed with caution, while also discussing this with the government. If they are going to work with us, I really want them to continue for a long time. That’s how I

feel. It’s not easy when a foreigner quits his or her job, isn’t it? I would like to introduce them to workplaces where they can work for a long time after changing their visas or whatever.
ISHII: So I would like to say even though what I said earlier might have mislead you a little. Ono: I’ll tell you what.
Ishii: Well, it’s not SDGS, but if there is a word “SUSTAINABLE”, of course, you can lean on it.
ONO: And just.
ISHII: I don’t think it’s impossible to do it the way you did it. As you mentioned before, it was a short term. It was great, but it was over in half a year.
Ono: Yeah, that’s good.
Mr. Ishii: But next time, the visa status will be quite sensitive, so I wanted to say that there is a combination which is not too much for both of us. Well, you know. I’d like to be a Russian or Ukrainian teacher, but I’d also like to be something that anyone can do. I mean, it’s not like I’m a teacher of Russian or Ukrainian, but I’d like something that anyone can do. Well, I’m sorry to sound like I’m planning a project, but what can I say? It’s not good to be looking for something that I haven’t been looking for for a long time.
Ono: For example, yes. No, I also think that I have to do it very soon, and I have to do so. However, I think that we should never be in a hurry, but if we are in a hurry, our descendants will be destroyed. It is okay to rush in other areas, but if we don’t take our time, it will affect the impression of Japan, and on the other hand, it will affect the impression of Ukrainians on the people who are employed by Japanese people.
ISHII: Yes, that’s right.
Ono: Yes, yes. Rumors spread, so do they spread? I don’t want people to say, “Oh, he quit after only about six months, he’s not very good at it.
Ishii: Yes, I want to tell you again and again so that there is no misunderstanding, I am a

student living in my hometown Kichijoji, Saitama.
Ono: San.
Ishii: I had a chance to meet with architect-designers for a while, and I felt that architect- designers have a high level of skill, a high level of mind, and a kind of tenacity, so I was very straight forward.
Ono: Rather.
ISHII: How do you say it?
Ono: I want to make the most of it.
Ishii: Yes, that’s right. I’ll try to do my best a little bit more, but, you know, I’m not so sure. Last year, there was a Head Hunt Division in our company.
Ono: people.
ISHII: Matching with the database is quite important because of the color. The size of the matching database is quite important.
Ono: That’s right.
Ishii: It became one type of occupation. So, I guess it’s not the level that you are asking if there is anything around you or not.
Ono: Well, to begin with, there are people who can even speak English, but the truth is that it depends on the person, and I don’t think they would be able to work if they only spoke Russian in Ukraine, especially in East Asia. So I think it is necessary for them to learn Japanese well. I think that’s a must. If, as a result, six months or a year later, after the war is over, they have a home to go back to, that would be fine, but I think we need to take a longer-term vision. We are supporting them with the intention of having them come to Japan, so I think that they need to learn Japanese well.
Ishii: So that is your conclusion. Then, you should learn Japanese language and get a job in

Japanese language, and also, when the future benefit is very good, the region is important.
Ono: Very much so.
ISHII: If so, it would be good if you can teach Japanese thoroughly almost for free.
Ono: Hey. That’s right. That’s right. We’re online twice a week, but we don’t have much time. We only do about a week at most.
Ishii: I can’t talk about that too much, but I have an experience. Maybe, you know, ice cream. So your wife is fluent in Ukraine. You yourself are so.
Ono: In my case.
ISHII: It’s called processing.
Ono: I’m not even fluent in Russian. I’m not fluent in Ukrainian.
Ishii: In the style, I went to England as a trainee of the company when I was a new graduate, and after that I went to Italy, which was probably a boot camp. I couldn’t even speak, but I was told that I was very quiet at first, because I went with my family.
Ono: I’ll be right back.
Ishii: After 3 to 6 months of writing, meeting and talking in English, I could get to the point where I could get along fairly well, so if you are at the bottom of the class, it’s hard to go up. It’s not easy to go up to the next level. So I think it would be good if there was some kind of system for that.
Ono: Well, since I came to Japan, when I went to Ukraine, I naturally started to speak Russian in Ukrainian, as you say, in two months or three months. It is very important to be in that environment, and they are in that environment, and to some extent they are in a Japanese- only environment, so it is invisible. I think there is a kind of speed of improvement. Oh, you’re right. Yes, I think so. I think that people who are studying Japanese in Japan because they have to, they absorb more and more than people who studied Japanese in Ukraine. No matter how old they are.

Ishii: Yes, yes, it’s something like that. I can’t speak Russian, so it’s almost impossible for me to speak Russian, but I’d like to try to talk only in Japanese with about 10 people in Zoom in a new span of time.
Ono: How about this?
ISHII: I can’t understand you.
Ono: Right. That’s why I tell them to watch the news. I learned English from the BBC and CNN. I learned English from the BBC and CNN, so I think it’s important for them to get used to the speed of the news and the use of difficult terms. That’s right.
ISHII: Right. Well, nowadays, you know. You can do podcast at double speed, right? I see. What do you think is popular as teaching materials? Other than that, other than news?
Ono: Yes, except for news. Well, nowadays, you can watch more and more on Youtube or Netflix or whatever. It varies from household to household. They just watch whatever they’re interested in.
ISHII: On the contrary, it’s not pen and paper. It’s not paper and pencil.
Ono: That’s right. I teach hiragana and katakana on paper in my online Japanese lessons twice a week, but it’s all in GOOGLE drums.
ISHII: So, even over here, it means that the teachers have to teach in Russian, not in English, or something like that.
Ono: That’s the reason. When we decided to accept the students, we received many requests from various places to support our Japanese language classes. I was really grateful to receive such requests, and I was really thankful to receive them, but when the class is based on “0”, we have to explain in gentle Japanese or gentle English. But there are people who don’t even understand the alphabet. Like the people in Hinami. Well, young people don’t understand so much, but older people can only understand the Russian Cyrillic alphabet. Many of them could only understand the 33 books that were available at the site, so they couldn’t communicate from the sounds. Even if you write it down in a hurry, it doesn’t really tell the story. That’s

why, since most of the people we received were from the eastern part of the country, we explain in Russian, and my wife is now teaching the basics of beginner’s Japanese in Russian.
Mr. Ishii: Well, I think we can translate some parts of the mechanical engineering company into Japanese, but I think it’s not so deep. But it’s a more in-depth part. I think it’s the part where we work closely with the person individually. The person’s… The personality of the person.
Ono: Also.
ISHII: There are people who are quick-tempered and those who are quicker to listen than to talk.
Ono: When there are 18 of you, you know. It’s not easy because they go in many different directions. It’s really the same with Japanese.
ISHII: Sometimes there are Americans, but there is no one who give up. It’s too hard to give up.
Ono: It’s tight. Some people joke that they’ve given up on me, but they’re like, “I’ll be there when I open all the books for the next class. Then I’ll probably be there.
Ishii: In London, I can manage somehow, but in Italy, I can’t manage at all, so I’m forced to do it. I couldn’t talk to anyone and couldn’t order anything in a restaurant. I think that I would be able to order in a restaurant because I can’t talk to anyone.
Ono: Well, well, they are desperate. They’re all desperate to make a living in Japan, so they’re very active online, and they ask questions. Even if you can’t make it, we archive all the recordings and put them in the GOOGLE drive, so it’s a pleasure to be able to catch up with them and learn from them. Yes, with sound. Um, okay.
ISHII: That’s right. I think the university student whom I am helping is also very nice, and when I told him that I remember him, he said something about a mountain range.
Ono: Gain.

ISHII: I did.
Ono: So Kanji. ISHII: It is difficult.
Ono: Yes, that’s right. They have a great desire to contribute to Japan, to build their lives in Japan, and to contribute to Japanese society. I think it’s wonderful, and I think they are the future of Japan and the future of Ukraine.
Ishii: So, I said jokingly on the phone, but it’s true and history, March 3rd, Japan was ruled by the Japanese.
Ono: Guys.
Ishii: We Japanese, including myself, are not just sitting idle, but I don’t feel that we can’t follow the example of the Ukrainian people to build Japan. In my case, I can’t say for sure because I’ve only been in the Eastern European community for a short period of time. I can’t say for sure, but there are a lot of people who I think are amazing.
Ono: I don’t know. Before the war, I thought that Ukrainians were people who enjoyed the present and didn’t think much about the future, but since the war started, I have felt the strength of Ukrainians more and more. There are many people who have different opinions about politics. There are many people who have different opinions about politics. I have my own personal opinion, but I think history will prove it. I think that the war has changed the world in many ways, and the Ukrainian people are changing too, and we Japanese need to be aware of that. Yes, I think so.
Ishii: In that sense, if I abstract it, you felt that there might be Japanese who would like to study your know-how, didn’t you? When you say “Ukrainians”, it’s a rough way of putting all Japanese people together, but at that time, what do you mean by “skills” or “way of thinking”? Is there anywhere you think it’s great that you have changed your mind?
Ono: It’s a simple story, but I think there are some Ukrainians, but there are no Ukrainians who are depressed about reflection. They are enjoying their lives, and there are many people who don’t even know the word “RIPPLE”. I don’t know how to describe it. People in the Soviet

Union have a kind of dark image. The more I get to know them, the more I see how cheerful they are. No matter what kind of difficulties they encounter, they always try to solve them. That’s a wonderful thing, and that’s exactly what I’m doing right now. They are on the verge of a national crisis, and they are trying to solve it, and they are evacuating to protect their families. They are trying to protect their families and evacuate. The Japanese way of thinking is that if this doesn’t work, we’re screwed, but if this doesn’t work, then we think of the next way to deal with it. I was impressed by the way he switched from one method to the next.
ISHII: I wonder what it is. No, this is also very rough and probably wrong, but I think it’s a kind of Latin chili in it. I think the brightness of Italy is also a little bit different from Italy, so I think it’s something different.
Ono: Bright.
Ishii: I think it would be great if you could combine the planning and tenacity. Ono: That’s right.
ISHII: Look, these are two countries that don’t have any of those.
Ono: That’s right. I received a notice for the National Pension Plan today, and this is a fresh story. I have been exempted from the National Pension because I am a displaced person, but the exemption document says how much I have to pay until next year. The Ukrainian was very surprised and said, “Your government is already thinking about one year from now? I told him that Japan has such a plan, but he said that it is impossible in Ukraine. I told them that it was impossible in Ukraine, but they said that it was impossible in other countries.
Ishii: Yes, that’s right. My shallow memory of Ukraine is that the president was changing rapidly.
Ono: It’s about time for the president to change, and of course policies change with each new president, and there are rumors that the efficiency of the government is also changing. So, the tax rate and so on. It’s a very difficult country politically. It’s a difficult country politically.
Ishii: Also, this is a bit geeky, but there is an influencer on Twitter in London named Meiroma, and I sometimes send him messages, and he also mentioned something. He said that the

culture and the way of speaking of the Soviet Union in Japan, for example, the industrial complexes and the apartment buildings, are quite Soviet-like.
Ono: You’re right, like at lunch. You’re looking at it, aren’t you? It’s very avant-garde. Like salmon roe.
ISHII: It’s a little bit like this, like the concrete. You are walking in a material feeling. You are walking around. You don’t usually see that. I don’t see it in other countries.
Ono: I wonder if it was something like that. I wonder if there was some Soviet technology that came into the country, and if there was some kind of connection with Japan.
ISHII: Yes, and this is probably a shallow prediction. Well, after the war, the West became anti-Communist at once, so Japan was fairly neutral. It lasted until 1975, which means that when England and the U.S., which we often visit on vacation, were suddenly eliminating such things, there was an opening for us to enter.
Ono: I guess you’re right.
Ishii: I don’t mean to be rude, but that’s culture, so I think it’s fine to be neutral about it. I think it’s fine to be neutral about it, but I’d like to know that it’s the same with the industrial complex. So you are speaking Russian.
Ono: Thank you very much. I’m sorry to hear that, but I’m not sure how many Russian words you’re going to use.
ISHII: Is “幾幾幾幾” in Russian?
Ono: How much are fish roe? So caviar is called black salmon roe. Over there, red salmon roe is our salmon roe.
ISHII: I see, then on the contrary, it is so. I was also in contact with this lady, and she said, rather, teach me Russian. She is a Russian-speaking Ukrainian, so she is close to her country, but she said that she prefers to speak Russian, not Ukrainian. When I asked him to teach me something, he said he was not good at Japanese, but suddenly he became cheerful and said, “No, I’m not good at Japanese. He said, “I know Yaponski, Harasho, and one more, right? I

only have one more. But so does piroshki. Borscht is also 35 days, and today Japanese people have about 200, and I think the answer is if you learn the language.
Ono: Yes, that’s true. But it’s not so easy. I can speak a little Russian-Ukrainian, but I write on my résumé that I can speak only daily conversation. Especially since I’m from Kyushu, they don’t pay much attention to me. I’m in Kyushu, so they don’t even look at me.
Ishii: Yabukami might be different if it was in Hokkaido.
Ono: I think it would be different if you did it on the Sea of Japan side. I think there’s a lot going on in my life now that things have suddenly turned out this way. It’s really the same Russia as usual.
Ishii: I’m not sure if the Ukrainian train is thin or not, but I’m also making a translation app and I can’t read it because of the way it’s spelled. I’m not sure if it’s a good idea to have a new one or not, but it’s a good idea to have a new one.
Ono: Well, I think that the basic Japanese language is the same as any other language, but if you skip over the basic grammar, it will be difficult. I think the key is to study the grammar in your head to some extent, and then have a conversation. Aoki: Yeah, it’s the same with Aoki.
Ishii: I see. When I was a university student, I was studying French, and I happened to be stationed in Italy or I went to Italy after that. It was close to Shanghai, so I could communicate with Itaya and China in a way like word talk.
Ono: verb to chat.
ISHII: I guess Russian is a language that is spoken in a rather structured way, like French liaison.
Ono: Maybe, but for example. I don’t know how to say it. I can understand to some extent, even if I make a mistake, for example. I think it’s not right, but it’s okay if you make a mistake in the nucleus, feminine nouns, or masculine nouns. Even if you make a mistake with tenses, it’s still understandable to some extent.
Ishii: I think it’s a little bit like the Japanese who are getting to know each other, even though

it’s often wrong to do so.
Ono: I’d like to make it.
Ishii: I think it’s important to speak well when you are leaning towards them, and since I was the winner here, I was having dinner with a guy who speaks English fluently and a guy who can’t speak Japanese fluently. The most important thing to remember is that you should never be afraid to ask for help from your friends and family.
Ono: To.
Ishii: I would like to create a moment that when I say I like you, you suddenly become like you are a geisha or a commoner, and the conversation about sushi becomes about geisha or commoners, and you say it’s nice. I want to create a moment like that. If you know about the other side, there is a distance between you and them.
Ono: When you get close, yes, that’s true. People are very cautious. People in the Soviet Union are especially wary. The first door is very thick, and when you open it, they become very friendly. That’s why we used to say “Russians and Ukrainians” in the old days. Now we say Ukrainian-Japanese, but I think there is something strange about it.
Ishii: This is also maniac, but it’s called “Stand with Ukraine” by Ukrainian people. Ono: What about Lou just now?
Ishii: There are some funky people, and I sometimes feel embarrassed, but that’s the thing, isn’t it? There are some Ukrainians who don’t want to speak Russian.
ONO: We don’t have any around us, but we hear stories like that. We were in a Russian- speaking country, but we’re going to speak only Ukrainian.
ISHII: In that sense.
Ono: Yes, I am.
ISHII: I think there might be a lot of food play, but I can’t say that.

Ono: But I’ve never heard of anyone around me or my wife quitting the Russian language. So I think it’s a partial thing. I mean, I know the name of the Russian language is Russky, but it’s not a bad language, and my wife has been using it because the country is bad, but the language is not bad. She also speaks Ukrainian, but yeah. I’m sorry.
ISHII: I mean it’s not. Well, you shouldn’t use Russian flag or the above pictograms in conversation. I mean, the borderline of Ukraine is like this. I’ve never been to Ukraine, so it’s very subtle.
ONO: Not even a little bit.
ISHII: No, I don’t.
Ono: Things have changed a lot in the last ten years, but up until ten years ago, when I used to go there, it was completely Soviet. There are still some Soviet remains, such as the statue of Lenin, and some of the buildings from the Soviet era still remain. Before this manmade, I think the culture was more Russian. This is the eastern part. I don’t know much about the western part of the country. I’m talking about the eastern part of the country. So, I really do speak Putin’s language, don’t I? They are brothers, it’s not an exaggeration to say. There are very few people who had bad feelings towards Russia, including the people we hosted. It’s really sad that it’s come to this and that we’ve been divided.
Ishii: In that sense, it’s like learning about culture. For example, I had never been to this place, so I stepped on a land mine. I didn’t know whether ballet is like that or not, or whether architecture is like that or not, and I didn’t know whether borscht is from Ukraine or not.
Ono: What is it? No, this is martial arts. The point is that the Russian culture itself started in Kiev. The Ukrainians played the role of the older brother of the Russians. The Russians think that Russia has a bigger economy, more land, and more money, so they only think that the Ukrainians are acting strangely. That kind of bickering has been going on since before the war.
Ishii: I see. I think it’s safe to say that the recommended way to learn Ukrainian culture is to listen to some genre cuisine, but I don’t really like it. But the music that was playing at the club event was really cool. I also sympathize with the art that was on display, but there are a lot of people who say that it’s like looking at imported goods, so…

ONO: I think it’s interesting, though, like church architecture. Is the Ukrainian Orthodox Church still being destroyed? There is no St. Sophia Cathedral in Kiev, which was built around 1000 A.D., and it is really beautiful and majestic. I think it’s interesting to introduce people to the culture through that kind of thing. So, for example.
ISHII: That kind of thing, too. Ono: And photos.
ISHII: It’s not rude to post. Because it’s hurtful and probably heartbreaking and there are a lot of things.
Ono: Study.
ISHII: I do, but I’m studying. If this church is destroyed by missile, after all. Ono: You say that as courage.
ISHII: It’s a situation that I shouldn’t even post.
Ono: Hey. Yes, that’s right. Whenever we present Ukraine, we always ask the audience to look at the photos for publicity purposes. We always show them the pictures of Ukraine, and say that Ukraine used to be so beautiful, and now it has been destroyed. Many people sympathized with me and said, “Oh, such a beautiful place has been destroyed. Yes, I did that several times.
Ishii: Okay, what is the second recommendation?
Ono: Rice is also used for cooking and Cossacks, isn’t it? Yes, that’s right. There is the Cossack dance, which is based on the Ukrainian Cossacks rather than the Russian Cossacks, and there are lyrics that say, “If we are descendants of Cossacks, let’s do our best. On top of that, the Ukrainian Cossacks are saying that Ukrainians are more legitimate. I don’t know what the Russians think.
ISHII: Or music related to Cossacks. So that is Ukraine.

Ono: Yes, there is a literature called “Tarasbourg Bar Chairman’s Minutes”, and there is also a special kind of Cossack music.
ISHII: What is the exclusion?
ONO: There’s an American soldier, Mr. Louliba, Captain Louliba, and he’s a legendary Cossack.
Ishii: Ah, I see, but you mean that kind of thing. I was a trading company myself, so even in Europe, there was still a lot of undeveloped area from West Opinion to East. I think it’s good to study a little bit at a time. I think it’s good to learn a little bit at a time.
Ono: No, that’s right. I have been studying for about 10 years, but there are still things that I don’t know, and there are things that I didn’t realize. Eastern Europe has a deep history, a history of going back and forth, so I think that if you study that history, you can have a deeper conversation with Ukrainian people who come to Japan, even if you don’t speak the same language. Even if they don’t understand each other’s language, it might be a good opportunity to talk about the history of Ukraine with them. I think they will be very happy to know about their culture, history and customs. They are surprised to hear that you can sing the Ukrainian national anthem in 20 years. I thought it was a great weapon for me as a Japanese. It’s something.
Ishii: I’m with Space Shine because there was an Indonesian guy in Bali on a business trip. Ono: To.
Ishii: I went to the beach at the end of my business trip. At night, a BBQ seafood band came and sang a Japanese song by Sakamoto 9.
Ono: I’m glad you’re speaking Japanese.
Ishii: I mean four Indonesians in Bali. It was very moving. Well, I hope you can have that kind of experience, and you have to get over the pronunciation problem.
Ono: That’s not good. You don’t have to speak perfectly. I think it’s fine if you do the Broken Ukraine thing that you mentioned earlier. But it’s a little bit difficult to Ukrainianize it, so I’m

using Russian.
ISHII: Some people who are trying to bite me on TWITTER or something say, “No, that’s not Russian. But I also tell them “No, no, no, it’s OK.
Ono: Yes.
ISHII: I’m not sure. Of course, I wonder if it is written in Ukrainian as well.
Ono: And of course, Ukrainian is the best language. But is it very difficult to start Ukrainian from zero? I think it’s better to start from Russian, even though there are not many Russian speakers who started from Russian.
Ishii: Lastly, there is the radio lecture of NHK. Later Junkudo was called “Okada Sho” very much.
Ono: open text.
Ishii: Because there were only two books.
Ono: Purple. That one in white and purple, that’s the only one. I think those are the only two.
Ishii: I see, there are only two in Japan, so those two were placed there.
Ono: That’s right. I’ve never seen two or three or three kinds. I’ve never seen two or three or three kinds of them.
Ishii: I understand. So, you are in between in that way, right? I am in Okayama prefecture, but I have to go to Hiroshima to visit the A-bomb Dome. I went to Hiroshima to visit the A- bomb Dome. When I listened to the stories of A-bomb survivors, I learned a lot of things. The Atomic Bomb Dome is either in Hungary or in the Czech Republic. The Hiroshima Industrial Promotion Hall was completed in 1904, and because of the slight curvature of the dome, it seems to have survived the atomic bombing. So that kind of architectural technology is probably a secret of the East.
Ono: There it is. Well, well, there was certainly a unique Soviet idea about weapons and so on.

I used to like them because they were nostalgic, but now they make me want to throw up when I see them. But now I feel nauseous when I see them.
Ishii: I understand. Well then, please eat during the tease time and we will continue.
Ono: Yes, I’m sorry, I’m sorry if I said something a little strange in a strange place.
ISHII: Is it an advertisement at the end? If you are watching the movie in the middle of the night, I would like to make an appeal to the audience, or to support the audience. Well, of course, it could be a donation, but I’d like to close with what you said.
Ono: I would like to say that we would like to ask you to support our NPO, Beautiful World, but there are many support groups in Ukraine, so I think it would be better if you support the one that you feel the most sympathy for. If you do so, you don’t have to support us by doing so. If you support us, it will be for the benefit of Ukraine, and I always say so. If you feel sympathy for our activities, we would be very happy if you could support us. We will use all the money for Ukrainian people and Ukraine, but I am sure that there will be an organization that you will be satisfied with. Thank you very much for your continued support.

Проект поддержки Украины] Мысли о приеме 18 бе женцев в Кюсю — Поддержка Украины сейчас — Кадзума Оно, НКО “Красивый мир

Исии: Здравствуйте все, я Исии, представитель корпорации CHARA. Я хотел бы представить вам некоторых людей, которые поддерживают Украину, и спросить, можем ли мы сделать что-то вместе. Я хотел бы, чтобы вы все узнали об их деятельности. На днях мы закончили выступление господина Обамы из города Кодайра, а сегодня у нас в гостях НКО “Прекрасный мир”. Здравствуйте.
О н о : Что ж, я с нетерпением жду возможности поработать с вами.
Исии: Прежде всего, не могли бы вы назвать свое имя и вкратце рассказать, чем вы занимаетесь в качестве основной деятельности?
О н о : Да, меня зовут Кадзума Оно из НКО “Прекрасный мир”. Мой дом — маленький остров под названием Ики-Сити в префектуре Нагасаки. Мой дом — небольшой остров в городе Ики в префектуре Нагасаки, и до начала войны я планировал заняться краудфандингом в качестве небольшой НКО. Сейчас мы работаем по двум направлениям: поддержка тех, кто пострадал от войны, и тех, кто пострадал от войны. Мы работаем над поддержкой людей, пост радавших от войны, и жертв войны. Помощь и де ньги собираются со всего мира, и в основном о ни собираются в Польше. Итак, если посмотреть

на Украину вот так, есть западная сторона и восточная сторона, причем эта сторона — сторона Борланда. Та, что обращена к России, — восточная сторона. Моя жена родом из Украины, Чжан Шэнчуньчжу — город на восточной стороне страны, но она родом отсюда, и ее родственники все еще здесь. Я слышал от многих своих родственников, что западная часть Украины, рядом с Дбу и Польшей, получила много гуманитарной помощи, а восточная — нет. Но на востоке вообще нет никакой помощи, и даже Красному Кресту пока не разрешают войти в эт от район”. Ребенок Херсона. Мы с женой родом и з Донецка, поэтому у нас были связи с волонте рскими организациями. Поэтому первое направление нашей деятельности — это отправ ка денег волонтерским группам и доставка пр едметов первой необходимости и продуктов п итания тем, кто в них нуждается, например, инв алидам, пожилым людям и тем, кто не может эва куироваться. В следующем году мы будем поддер ж и в а т ь лагерь украинских беженцев на Кюсю, чтобы принять людей, бежавших в Украину, и мы н ачнем с набора людей, желающих приехать в Яп онию. Мы будем набирать беженцев, предоставл ять им гарантии их личности и покрывать все расходы на их переезд в Японию. Мы также покр ываем все расходы на проезд. Мы координируем свои действия с местными органами власти и принимаем беженцев в сотрудничестве с ними.
ИШИИ: Да, их очень много. Если говорить о себе, то примерно полтора года назад в Мьянме началась гражданская война, и я чувствовал разочарование от того, что не могу ничего сделать, чтобы помочь народу Мьянмы. Когда в

Мьянме началась гражданская война, я подумал, могу ли я сделать что-то, чтобы поддержать народ Мьянмы, и почувствовал разочарование от того, что не могу. В этот раз я некоторое время работал в Европе, а я из Западной Европы. Я некоторое время работал в Европе, я из Западной Европы, и я был против идеи, что демократия находится под угрозой или что на Японию можно напасть или не напасть. Речь идет скорее о глобальной ситуации и о том, что будет, если мы не защитим Японию.
Оно: Да, есть.
И Ш И И : После вторжения в феврале, я думаю. Ситуация меняется каждый момент, поэтому я думаю, что приоритеты вещей меняются довольно часто. Итак, что же на сегодняшний день является настолько сложным, что мы должны что- то делать с этим в мировом масштабе? Что мы должны сделать в глобальном масштабе?
Оно: В конце концов, прошло уже три месяца с начала вторжения. Оно: Прошло три месяца с начала вторжения, скоро будет четыре месяца, поэтому я чувствую, что интерес к Украине значительно ослаб. Я думаю, что это неизбежно, но это постоянная ситуация, и я думаю, что мы должны поддерживать Украину всей нашей жизнью, включая послевоенное восстановление. Я думаю, что мы должны поддерживать Украину всей своей жизнью, включая послевоенное восстановление. До того, как я начал встречаться со своей женой, я даже не знал слова “Украина”. Я знал слово “Украина”, но единственное, что я знал об Украине — это

Шевченко, а единственное, что я знал об Украине — это Чернобыль. Вот в чем дело, не так ли? Но вд руг слово “Украина” стало очень популярным, и было собрано огромное количество денег. Пос ольства получили огромную сумму денег. Мы та кже получаем поддержку. Мы надеемся, что люд и и дальше будут интересоваться подобными в ещами. Я верю, что это поддержит Украину и, ка к следствие, заставит нас задуматься о мире во всем мире. В 21 веке немыслимо, чтобы развязалась такая явная агрессивная война, поэтому я надеюсь, что вы будете продолжать с большим интересом следить за ходом войны, и каким бы ни был ее исход, вы досмотрите ее до ко нца и увидите послевоенное восстановление в полном разгаре. Самое худшее, что может слу читься, — это потеря интереса. Я думаю, что сам ое страшное — это безразличие к войне.
Исии: Если действительно посмотреть на Японию с точки зрения макроэкономики, то все так, как вы говорите.
Оно: Да.
Исии: Верно. И когда я вспоминаю об этом, люди в Мьянме тоже говорили то же самое, и они уже забыли об этом.
ОНО: Сирия и Мьянма — именно такие.
И с и и : Итак, мы должны делать это в порядке поступления, но я думаю, что есть немного невмешательства ума, так много людей страдает. Когда вы видите новости каждый день, тем, кто занимается Европой, трудно двигаться так, как

будто это ваша собственная жизнь. Я думаю, что в первую очередь трудно понять Восточную Европу.
Оно: Верно.
Исии: Пока я это говорю, у меня есть идея. Раньше я думал, что это неуместная идея, но дело в том, что в Харадзюку… Я думал, что это неуместная идея, но дело в том, что в Харадзюку украинцы проводят свои собственные клубные мероприятия.
Оно: Искусство.
Исии: Итак, они танцевали, пили государственную еду и ели борщ. Я был очень удивлен, когда увидел, что украинцы делают это в таком стиле. Я лично подумал, что было бы неплохо поговорить об этом, а не просто смотреть телевизор. Я думаю, что вы также правы насчет макроэкономики. Я думаю, это замечательно, что ваша организация занимается этим.
Оно: Я думаю, это верно, нас было 18 человек. Оно: Да, нас было 18 человек.
Г-н Исии:Ядумаю,деловтом,чтоэтилюдиприняли ситуацию и поддерживают жизнь этих людей, и посреди этого, я думаю, речь идет о работе, о которой мы говорили по телефону на днях, но люди, которые непосредственно занимаются поддержкой этих людей, действительно находятся перед нами. Я думаю, что видео хранится в вашей голове в течение скольких

часов, скольких сотен часов? В каком порядке? Например, верхние водные заботы.
Оно: Вот что я имею в виду.
Исии: Нет, нет, я действительно так думаю в очень больших масштабах, но с другой стороны, как насчет микроскопического уровня перед вашими глазами?
Оно: Ну, если честно, это стоит больших денег, если быть честным с вами. И если мы принимаем проект, мы должны заплатить и за кофе. В этот раз нас принял город Беппу в префектуре Оита.
Город Беппу
краудфандинг
предоставили
предметы, такие
холодильники
муниципальное
поддерживали такие вещи, как муниципальное жилье. Однако у каждой семьи были свои постель ные принадлежности, но были и такие семьи, ко торым требовалась другая мебель, например, к ровать вместо футона или письменный стол дл я детей, чтобы они могли заниматься. Поэтому, несмотря на то, что мы получаем большую поддержку от правительства, бывают моменты, когда ее не хватает. Мы постепенно приучаем их к среднему японскому семейному бюджету и к тому, что нужно думать о том, сколько они тратят напокупки.Но стоимость жизни была другой, ко гда мы только приехали в Украину. Если бы мы покупали резинки с украинским мышлением, це на была бы очень дорогой. Сейчас мы получаем такие пожертвования от всех, а когда придет
и
пожертвования, платежи, и они необходимые стиральные машины, микроволновки, в Городские власти
собирал
налоговые
минимально
как
и жилье.

помощь от фонда “Ниппон”, мы сможем получать деньги от беженцев так, как будто мы сами за них заплатили. Но сейчас мы действительно на ходимся в несколько затруднительном положе нии.
Исии: Интересно, можем ли мы, платящие за Bridge, делать то же самое, но не в больших масштабах?
Оно: Ши.
Исии: Я действительно испытываю к вам только уважение, но в этом смысле мне интересно, будет ли число 18 увеличено или нет, в зависимости от денег.
Оно: Ситуация такова, что если они придут, мы увеличим их число. Мы увеличим сумму, даже если нам придется платить из своего кармана. Мы с женой уже обсуждали возможность продажи недвижимости. Однако масштабы эвакуации сейчас немного поутихли. Мы по-прежнему поддерживаем связь с семьями, но в какой-то момент мы получили до 30 звонков за одну ночь. Но сейчас все немного успокоилось, и есть много заинтересованных людей, но мы получаем не так много звонков, как раньше. Облака. Здание школы было эвакуировано. Например, в обычное время, если это не время войны, если это не время эв акуации, мы высылаем им гарантийное письмо и анкету на визу, затем они идут в посольство и проходят через процедуры посольства в течение примерно трех дней, а затем получают визу на срок до одной недели. Тогда вы сможете приехать сюда примерно через две недели. Но поскольку мы подаем документы на визу во время

эвакуации, поездка в посольство может занять месяц. Даже если мы отправим документы, не так- то просто пойти в посольство, чтобы подать заявление на визу. Потому что посольства обычно находятся в столице третьей страны. Добраться до посольства очень сложно, к тому ж е это требует много денег, особенно если с ва ми дети. Поэтому некоторым из тех, кого мы при няли, потребовалось до двух с половиной месяцев, чтобы добраться туда, так что это не значит, что вы можете просто поехать туда за неделю или две, как мы ожидали.
ИШИИ: Верно. Немного. Я не знаю, как много я могу сказать на этом youtube, но я провел некоторое исследование и позвонил в посольство Японии в Варшаве. Конечно, трудно судить по официальным правительственным каналам. Например, ситуация в Варшаве — это один город. Я думаю, что это большой город, но сколько людей его ждут?
Оно: Знаете что? Я думаю, это было примерно в середине марта, когда ситуация стала довольно серьезной. До этого момента казалось, что если вы подадите заявление на визу, то ее выдадут немедленно. Но теперь они могут выдавать визы. Но в середине марта было объявление, и ходят слухи, что количество беженцев из Украины немного уменьшилось, но когда Министерство юстиции отправило документы поручителям примерно 100 беженцев из Украины, появились новости, что пропало менее 20 человек. Я не знаю, повлияло это или нет, но внезапно возникла за держка с выдачей виз. Я не знаю, повлияло это или нет, но внезапно возникла задержка с выд

ачей виз. Люди, которых мы приняли, не так сил ьно пострадали, но люди, с которыми мы сотруд ничаем, пострадали. У нас была схема, что если они обращаются за визой там, то виза будет вы дана в среду, и они смогут вылететь в пятницу. Теперь, если вы подаете документы на визу вовремя, с вашим гарантом свяжется визовый отдел. Со мной также связывались много раз. Со мной связывались из посольства или министерства иностранных дел.
Г-н Исии: Ну, я думаю, что как только японцы скажут, что хотят работать там, они будут раздражены из-за такой деятельности, как у господина Оно, но как только они это скажут, возникнет некая взрослая ситуация. Я думаю, что это немного дело правительства. Я думаю, что правительство должно уметь видеть ситуацию сверху, и если вы подумаете о чувствах людей там, то суть в том, что их родные города действительно в беде, и у них нет другого выбора, кроме как эвакуироваться ради собственной безопасности, и у людей, которые бегут со своими семьями, есть две цели: обеспечить свою безопасность и обеспечить своюжизнь.Я думаю, что две цели эвакуирующих ся — это обеспечение собственной безопаснос ти и безопасности членов своей семьи. Возмож но, я уже говорил вам об этом, но я думаю, что е сть еще и Великобритания.
Оно: Я имею в виду другие страны, кроме Японии.
ИШИИ: Как вы думаете об этом? Я имею в виду, что вы ждете чего-то в средней Варшаве, так? Как вы сказали, если вам придется ждать чего-то в

Японии, то время…..
Оно: Ну, я думаю, им легче жить в странах, которые ближе к Восточной Европе. Например, Чехия и Венгрия — лучшие места для их проживания. Однако у них нет возможности принимать беженцев. Например, мы слышали, что некоторые из принятых нами людей бежали в Западную Европу, и они находятся в Западной Европе. Они находятся в Западной Европе, которая не так бедна экономически, но здесь тоже много беженцев, которые не могут заработать на жизнь. Поэтому мы не можем предоставить им особое отношение, потому что они беженцы из Украины. Поэтому им очень трудно зарабатывать на жизнь в финансовом и социальном плане, поэтому они приезжают в Японию.
Исии: Я никогда не был в Украине, поэтому прошу извинить меня за эти слова, но если вы посмотрите на свои собственные увлечения, вы найдете одну вещь, которая вам нравится в стране. Я думаю, это зависит от каждого человека, например, я бы предпочел Японию, или я бы предпочел Англию, а также преимущества. Я думаю, что это умножение двух факторов. Я думаю, что это, скорее всего, умножение двух.
О Н О : Итак, простите, если подвести итог, они, вероятно, предпочли бы жить в Европе. Им было бы лучше жить в Европе, но у них нет выбора. Если они захотят жить в Европе, они столкнутся с большой конкуренцией. И они будут объединены со всеми остальными беженцами, поэтому среди них будут люди, которые не смогут реально заработать на жизнь. Если это произойдет, у них

может не остаться другого выбора, кроме как вернуться в Украину или что-то в этом роде. Поэтому, я думаю, польские жители, особенно те, кто эвакуировался в Беулу, очень стараются избежать этого. Итак, люди в Польше, особенно те, кто эвакуировался в Бору, отчаянно пытаю тся избежать этой ситуации. Поэтому они ищут другую страну. Да, я понимаю.
И Ш И И : Да. Но японский ключевой момент заключается в том, что ситуацию, которую вы только что услышали, не так просто принять, даже если вы поднимете руку. С добрыми намерениями.
Оно: Вот почему.
ИШИИ: Я думаю, это его собственное напряжение.
О Н О : Но что я могу сказать? Если вы знаете человека, то все будет хорошо, если вы на хорошем счету. Я имею в виду, что поручитель, вы знаете, они не проверяют ваше финансовое положение. Если у вас есть поручитель, вам нужно представить справку о доходах или что- то в этом роде. Так что я не думаю, что препятствия так уж высоки, но процесс проверки стал более строгим, что означает, что на него уходит больше времени.
Исии: Да, как японцу, мне стыдно. Я слышал, что то тут, то там происходят какие-то подозрительные инциденты, поэтому сначала правительство и министерство юстиции выступают на одной линии, но постепенно, интересно, постепенно появляются такие вещи?

О Н О : При упоминании, это национальная безопасность. Я ничего не могу поделать. Руки.
ИШИИ: Есть смысл продолжать поднимать эту тему.
Оно: Да, я так думаю. Я так думаю. Если это действительно для хорошего дела, я надеюсь, что вы будете продолжать это делать, не сдаваясь.
Господин И с и и : Я понимаю. Итак, я оставлю за вами право подробно обсудить один пункт и все остальное, но на днях я упомянул о вашей работе. Ну, если говорить абстрактно, то если вы хотите приехать на Кюсю и использовать свои навыки и получать доход, вам нужно иметь определенную сумму денег из-за вашего графика, но если вы хотите зарабатывать деньги, то препятствиями являются язык, соответствие навыков и район, откуда вы родом, префектура Окаяма. Я из префектуры Окаяма, поэтому я представляю, что это префектура Окаяма. Я из префектуры Окаяма, поэтому я представляю, что в префектуре Окаяма. Ну, я думаю, что для японцев не так много рабочих мест в зависимости от типа работы, так что, я полагаю, это три основных препятствия.
Оно: Да, мы не очень беспокоимся о количестве рабочих мест в тех районах, которые мы приняли. Это несмотря на то, что город расположен на Кюсю. Я сомневалась, будет ли это нормально, потому что это международный город, но я знала, что какую бы работу ты ни выполнял, какой бы простой она ни была, тебе придется общаться с коллегами на японском языке. Я считаю, что

очень важно иметь водительские права. Если вы хотите поменять свои водительские права на украинские, это легко, если вы просто поменяете внешние права в следующем году, но е сли вы посмотрите на фактическое содержани е прав, например, если вы попадете в аварию, д ругая сторона — японец, поэтому вы должны нем едленно ответить на японском языке. Это верн о. Я думаю, что необходимо иметь определенны й уровень владения японским языком. Поэтому, я думаю, есть разные варианты мышления. Если украинским беженцам нужно срочно работать, то они могут выполнять простые задания, кото рые не требуют знания японского языка. Я дум аю, что люди, которых мы приняли, скорее всего, захотят выполнять работу, которая используе т их собственный опыт, а не простую работу, к ак эта. Я думаю, что люди, которые меня принял и, хотели бы работать на такой работе, где он и смогут максимально использовать свой опы т. Это приведет к долгосрочной занятости, а е сли вас нанимают на простую работу, было бы н еуважительно сказать, что вы перейдете на др угое место, когда ваши знания японского язык а улучшатся. Это было бы неуважительно по от ношению к человеку, который вас нанял, и я не думаю, что это было бы хорошо для беженцев. В от почему я считаю, что важно оставаться ряд ом с ними и не спешить, когда речь идет о труд оустройстве. Да, это верно. И это тоже.
Исии: Я не знаю, как это хорошо выразить, но моя фабрика — это такая фабрика, на которую попадают люди из некоторых азиатских стран.
Оно: Время.

Исии: Был концерт в Ота-ку, Токио. Когда я пришел на него, там было около 20 человек из азиатских стран. Я занимался с ними искусством, потому что они говорили на языке своих стран. Но они собирались сделать это, но потом закрыли школу и сказали, что пойдут в школу японского языка и закончат ее, чтобы работать в круглосуточном магазине. Поэтому, когда я стала опорой школы, я начала работать в круглосуточном магазине.
Оно: Вот так.
Господин И с и и : Они говорили, что закончили определенную школу. Я не буду называть страну, но я слышал, что эти люди были в некоторых азиатских странах. Итак, я слышал, что они были из азиатских стран. Это квалифицированные люди. Именно потому, что вы гордитесь своей работой, я хочу сейчас поговорить с вами о ваших чувствах, не так ли?
О н о : Нет, они действительно хотят работать немедленно. Поскольку они были в Японии с самого начала, у них есть большое желание работать в Японии, не только для того, чтобы получать благотворительность, но и для того, чтобы использовать свои навыки. Все хотят. Все без исключения хотят работать в Японии, но для того, чтобы работать, нужно, как минимум, уметь общаться на японском языке. Вы должны уметь общаться по-японски, и в этом секрет долговечной работы, не так ли? Я думаю, в этом секрет. Вот почему я думаю, что вы должны быть рядом с ними. Поэтому я думаю, что легко сказат ь: “Ну, я здесь, чтобы работать или

эвакуироваться, поэтому я могу работать на фабрике или выполнять какую-то простую работ у”. Если они хотят работать таким образом, тог да, я думаю, я могу сказать им, что они могут р аботать на этой работе. Но если вы это сделае те, я думаю, вы не будете близки к украинском у народу. Я думаю, это будет означать, что я не близок к украинскому народу, что я не уважаю его желания. Поэтому я хотел бы действовать осторожно, одновременно обсуждая это с прав ительством. Если они собираются работать с н ами, я очень хочу, чтобы они продолжали работ ать долгое время. Вот что я чувствую. Это нел егко, когда иностранец бросает свою работу, не так ли? Я бы хотел познакомить их с местам и работы, где они смогут работать долгое вре мя после смены визы или чего-то еще.
ИШИИ: Итак, я хотел бы сказать, даже если то, что я сказал ранее, возможно, немного ввело вас в заблуждение.
Оно: Вот что я вам скажу.
Исии: Ну, это не SDGS, но если есть слово “SUSTAINABLE”, то, конечно, вы можете опираться на него.
ОНО: И просто.
ИШИИ: Я не думаю, что невозможно сделать это так, как сделали вы. Как вы уже говорили, это был короткий срок. Это было здорово, но все закончилось через полгода.
Оно: Да, это хорошо.

Господин И с и и : Но в следующий раз визовый статус будет довольно чувствительным, поэтому я хотел сказать, что есть комбинация, которая не будет слишком большой для нас обоих. Ну, вы знаете. Я бы хотел быть учителем русского или украинского языка, но я бы также хотел быть кем-то, кем может быть каждый. То есть, не то чтобы я была учителем русского или украинского, но я бы хотела быть чем-то, что может делать каждый. Извините, что звучит так, будто я планирую проект, но что я могу сказать? Нехорошо искать то, что я уже давно не ищу.
Оно: Например, да. Нет, я также думаю, что я должен сделать это очень скоро, и я должен это сделать. Однако я думаю, что нам никогда не следует спешить, но если мы будем спешить, наши потомки будут уничтожены. Можно спешить в других областях, но если мы не будем торопиться, это повлияет на впечатление о Японии, а с другой стороны, это повлияет на впечатление украинцев о людях, которые работают у японцев.
ИШИИ: Да, именно так.
О н о : Да, да. Слухи распространяются, так распространяются ли они? Я не хочу, чтобы люди говорили: “О, он уволился, проработав всего полгода, у него не очень хорошо получается”.
Исии: Да, я хочу сказать вам снова и снова, чтобы не было недопонимания, я студент, живущий в своем родном городе Китидзёдзи, Сайтама.
Оно: Сан.

И с и и : Мне довелось некоторое время встречаться с архитекторами-дизайнерами, и я почувствовал, что архитекторы-дизайнеры обладают высоким уровнем мастерства, высоким уровнем ума и своего рода упорством, поэтому я был очень прямолинеен.
Оно: Скорее.
ИШИИ: Как вы это говорите?
Оно: Я хочу извлечь из этого максимум пользы.
И с и и : Да, верно. Я постараюсь сделать все возможное еще немного больше, но, знаете, я не уверен. В прошлом году в нашей компании было подразделение Head Hunt Division.
Люди.
ISHII: Совпадение с базой данных очень важно из- за цвета. Размер базы данных совпадений очень важен.
Оно: Верно.
Исии: Это стало одним из видов занятий. Так что, я думаю, это не тот уровень, когда вы спрашиваете, есть ли что-то вокруг вас или нет.
О н о : Ну, для начала, есть люди, которые даже могут говорить по-английски, но правда в том, что это зависит от человека, и я не думаю, что они смогли бы работать, если бы говорили только по- русски в Украине, особенно в Восточной Азии. Поэтому я думаю, что им необходимо хорошо

выучить японский язык. Я думаю, что это обязательно. Если в результате через шесть месяцев или год, после окончания войны, у них будет дом, куда они смогут вернуться, это будет прекрасно, но я думаю, что мы должны смотреть на ситуацию более долгосрочно. Мы оказываем им поддержку с намерением, чтобы они приехали в Японию, поэтому я считаю, что они должны хоро шо выучить японский язык.
И с и и : Таков ваш вывод. Тогда вам следует выучить японский язык и получить работу на японском языке, а также, если будущая выгода очень хорошая, важен регион.
Оно: Очень даже.
ИШИИ: Если да, то было бы хорошо, если бы вы могли преподавать японский язык основательно и почти бесплатно.
Оно: Привет. Правильно. Это верно. Мы выходим в сеть два раза в неделю, но у нас мало времени. Мы работаем не больше недели.
Исии: Я не могу говорить об этом слишком много, но у меня есть опыт. Может быть, знаете, мороженое. Итак, ваша жена свободно говорит на украинском. И вы сами тоже.
Оно: В моем случае.
ИШИИ: Это называется обработкой.
Оно: Я даже не владею русским языком. Я не владею украинским языком.

Исии: В стиле, я поехал в Англию в качестве стажера компании, когда я был новым выпускником, а после этого я поехал в Италию, что, вероятно, было буткемпом. Я даже не мог говорить, но мне рассказывали, что сначала я был очень тихим, потому что поехал со своей семьей.
Оно: Я сейчас вернусь.
И с и и : После 3–6 месяцев переписки, встреч и разговоров на английском языке я смог достичь того уровня, когда я мог довольно хорошо ладить с людьми, так что если вы находитесь в самом низу класса, трудно подняться вверх. Нелегко перейти на следующий уровень. Поэтому я думаю, что было бы хорошо, если бы для этого существовала какая-то система.
Оно: Ну, с тех пор как я приехал в Японию, когда я поехал в Украину, я, естественно, начал говорить по-русски на украинском, как вы говорите, через два месяца или три месяца. Очень важно быть в этой среде, а они находятся в этой среде, и в какой-то степени они находятся в среде только японцев, поэтому это незаметно. Я думаю, что существует некая скорость улучшения. О, вы правы. Да, я так думаю. Я думаю, что люди, которые изучают японский язык в Японии, потому что они вынуждены, они впитываю т все больше и больше, чем люди, которые изучают японский язык в Украине. Неважно, скол ько им лет.
Исии: Да, да, что-то вроде этого. Я не умею

говорить по-русски, поэтому для меня это практически невозможно, но я хотел бы попробовать поговорить только по-японски примерно с 10 людьми в Zoom за новый промежуток времени.
Оно: Как насчет этого?
Я не могу вас понять.
О н о : Верно. Вот почему я говорю им смотреть новости. Я выучил английский по BBC и CNN. Я учил английский по BBC и CNN, поэтому я думаю, что для них важно привыкнуть к скорости новостей и использованию сложных терминов. Правильно.
ИШИИ: Верно. Ну, в наше время, знаете ли. Вы можете делать подкаст с удвоенной скоростью, верно? Понятно. Как вы думаете, что популярно в качестве учебных материалов? Кроме этого, кроме новостей?
О н о : Да, за исключением новостей. Ну, в наше время все больше и больше можно посмотреть на Youtube, Netflix и так далее. В разных семьях по-разному. Они просто смотрят то, что им интересно.
ИШИИ: Напротив, это не ручка и бумага. Это не бумага и карандаш.
Оно: Именно так. Я преподаю хирагану и катакану на бумаге на своих онлайн-уроках японского языка два раза в неделю, но все это в ударных программах GOOGLE.
И Ш И И : То есть, даже здесь это означает, что

учителя должны преподавать на русском, а не на английском, или что-то в этом роде.
Оно: Вот в чем причина. Когда мы решили принять студентов, мы получили много просьб из разных мест поддержать наши занятия по японскому языку. Я была очень благодарна за такие просьбы, но когда занятия проходят на “0”, нам приходится объяснять на мягком японском или мягком английском. Но есть люди, которые не понимают даже алфавита. Например, люди в Хинами. Ну, молодежь не так много понимает, но пожилые люди могут понять только русскую кириллицу. Многие из них могли понять только 33 книги, которые были доступны на сайте, поэтому они не могли общаться по звукам. Даже если вы в спешке запишете, это не передаст сути дела. Поэтому, поскольку большинство людей, которых мы принимали, были из восточной части страны, мы объясняем на русском языке, а моя жена сейчас преподает основы японского языка для начинающих на русском.
Г-н И с и и : Ну, я думаю, мы можем перевести некоторые части машиностроительной компании на японский язык, но я думаю, что это не так глубоко. Но это более глубокая часть. Я думаю, это та часть, где мы тесно работаем с человеком индивидуально. Человек… Личность человека.
Оно: Тоже.
ИШИИ: Есть люди, которые быстро успокаиваются, и те, кто быстрее слушает, чем говорит.

Оно: Когда вас 18 человек, вы знаете. Это нелегко, потому что они идут в разных направлениях. То же самое с японцами.
ИШИИ: Иногда встречаются американцы, но нет никого, кто бы сдался. Слишком трудно сдаться.
О н о : Это сложно. Некоторые люди шутят, что отказались от меня, но они говорят: “Я буду там, когда открою все книги для следующего класса. Тогда я, вероятно, буду там”.
Исии: В Лондоне я могу как-то справляться, но в Италии я не могу справляться вообще, поэтому меня заставляют это делать. Я не мог ни с кем поговорить и не мог ничего заказать в ресторане. Я думаю, что я бы смог сделать заказ в ресторане, потому что я не могу ни с кем разговаривать.
Оно: Ну, ну, они в отчаянии. Они все отчаянно пытаются заработать на жизнь в Японии, поэтому они очень активны в Интернете и задают вопросы. Даже если вы не сможете прийти, мы архивируем все записи и помещаем их на диск GOOGLE, так что это очень приятно — быть в состоянии догнать их и учиться у них. Да, со звуком. Хорошо.
ИШИИ: Верно. Я думаю, что студент университета, которому я помогаю, тоже очень милый, и когда я сказал ему, что помню его, он сказал что-то о горном хребте.
Оно: Усиление. ИШИИ: Да.

Оно: Итак, Кандзи.
ИШИИ: Это трудно.
Оно: Да, именно так. У них есть огромное желание внести свой вклад в Японию, построить свою жизнь в Японии и внести вклад в японское общество. Я думаю, это замечательно, и я думаю, что они — будущее Японии и будущее Украины.
Исии: Итак, я сказал в шутку по телефону, но это правда и история, 3 марта Японией правили японцы.
Оно: Ребята.
Исии: Мы, японцы, включая меня, не сидим сложа руки, но я не считаю, что мы не можем последовать примеру украинского народа и построить Японию. В моем случае я не могу сказать наверняка, потому что я работаю в восточноевропейском сообществе совсем недолго. Я не могу сказать наверняка, но есть много людей, которых я считаю удивительными.
Оно: Я не знаю. До войны я думал, что украинцы — это люди, которые наслаждаются настоящим и мало думают о будущем, но после начала войны я все больше чувствую силу украинцев. Есть много людей, у которых разные мнения о политике. Есть много людей, которые имеют разные мнения о политике. У меня есть свое личное мнение, но я думаю, что история докажет его. Я думаю, что вой на во многом изменила мир, и украинский народ тоже меняется, и мы, японцы, должны это

осознавать. Да, я так думаю.
Исии: В этом смысле, если абстрагироваться, вы чувствовали, что могут быть японцы, которые хотели бы изучить ваше ноу-хау, не так ли? Когда вы говорите “украинцы”, это грубый способ собрать всех японцев вместе, но в то время, что вы имели в виду под “навыками” или “образом мышления”? Есть ли место, где вы считаете, что это здорово, что вы изменили свое мнение?
Оно: Это простая история, но я думаю, что есть некоторые украинцы, но нет украинцев, которые подавлены размышлениями. Они наслаждаются своей жизнью, и есть много людей, которые даже не знают слова “РИПЛ”. Я не знаю, как это описать. У людей в Советском Союзе какой-то мрачный образ. Чем больше я их узнаю, тем больше вижу, какие они жизнерадостные. С какими бы трудностями они ни сталкивались, они всегда пытаются их решить. Это замечательная вещь, и именно этим я сейчас и занимаюсь. Они находятс я на грани национального кризиса, и они пыта ются решить его, и они эвакуируются, чтобы за щитить свои семьи. Они пытаются защитить сво и семьи и эвакуироваться. Японский образ мыш ления таков: если это не сработает, нам конец, но если это не сработает, тогда мы подумаем о следующем способе решения проблемы”. Я был в печатлен тем, как он переходил от одного мет ода к другому.
ИШИИ: Интересно, что это такое? Нет, это тоже очень грубо и, возможно, неправильно, но я думаю, что в этом есть что-то вроде латинского чили. Я думаю, что яркость Италии также немного

отличается от Италии, поэтому я думаю, что это что-то другое.
Яркий.
Исии: Я думаю, было бы здорово, если бы вы смогли объединить планирование и упорство.
Оно: Верно.
ИШИИ: Послушайте, это две страны, у которых нет ничего подобного.
Оно: Верно. Сегодня я получил уведомление для Национального пенсионного плана, и это свежая история. Меня освободили от Национальной пенсии, потому что я перемещенное лицо, но в документе об освобождении написано, сколько я должен платить до следующего года. Украинец был очень удивлен и сказал: “Ваше правительство уже думает о том, что будет через год? Я сказал ему, что в Японии есть такой план, но он сказал, что в Украине это невозможно. Я сказал им, что это невозможно в Украине, но они сказали, что это невозможно в других странах.
И с и и : Да, это так. Мое поверхностное воспоминание об Украине — это то, что президент быстро менялся.
Оно: Пришло время смены президента, и, конечно, политика меняется с каждым новым президентом, и ходят слухи, что эффективность правительства также меняется. Так, налоговая ставка и так далее. Это очень сложная страна в

политическом плане. Это сложная страна в политическом плане.
Исии: Кроме того, это немного гиковская тема, но в Твиттере есть влиятельный лондонский пользователь по имени Мейрома, и я иногда посылаю ему сообщения, и он тоже кое-что упомянул. Он сказал, что культура и манера говорить о Советском Союзе в Японии, например, промышленные комплексы и жилые дома, очень похожи на советские.
Оно: Вы правы, как за обедом. Вы смотрите на это, не так ли? Это очень авангардно. Как икра лосося.
ИШИИ: Это немного похоже на это, на бетон. Вы идете в материальном ощущении. Вы ходите вокруг. Обычно такого не увидишь. Я не вижу этого в других странах.
О н о : Интересно, было ли это что-то подобное. Интересно, была ли какая-то советская технология, которая попала в страну, и была ли какая-то связь с Японией.
И Ш И И : Да, и это, наверное, поверхностное предсказание. Ну, после войны Запад сразу стал антикоммунистическим, поэтому Япония была довольно нейтральной. Это продолжалось до 1975 года, то есть, когда Англия и США, куда мы часто ездили в отпуск, внезапно отказались от подобных вещей, для нас открылась возможность войти.
Оно: Думаю, вы правы.

И с и и : Я не хочу показаться грубым, но это культура, поэтому я думаю, что вполне нормально относиться к ней нейтрально. Я думаю, что это нормально — быть нейтральным по отношению к этому, но я хотел бы знать, что то же самое происходит с промышленным комплексом. Итак, вы говорите по-русски.
Оно: Большое спасибо. Мне очень жаль, но я не уверен, сколько русских слов вы собираетесь использовать.
ISHII: “幾幾幾幾幾幾” — это по-русски?
О н о : Сколько стоит рыбья икра? Так икра называется черной лососевой икрой. Вон там, красная лососевая икра — это наша лососевая икра.
ИШИИ: Понятно, тогда наоборот. Я тоже общался с одной дамой, и она сказала, мол, учите меня русскому языку. Она русскоязычная украинка, то есть она близка к своей стране, но она сказала, что предпочитает говорить на русском, а не на украинском. Когда я попросила его научить меня чему-нибудь, он сказал, что плохо знает японский, но вдруг повеселел и сказал: “Нет, я плохо знаю японский”. Он сказал: “Я знаю Японски, Харашо и еще один, да? У меня есть только еще один. Но и пирошки тоже. Борщ тоже 35 дней, а сегодня у японцев около 200, и я думаю, что ответ есть, если выучить язык.
Оно: Да, это правда. Но это не так просто. Я могу немного говорить по-русско-украински, но в резюме я пишу, что могу говорить только на

повседневном уровне. Тем более что я из Кюсю, они не обращают на меня особого внимания. Я нахожусь на Кюсю, поэтому они даже не смотрят на меня.
Исии: Ябуками мог бы быть другим, если бы он находился на Хоккайдо.
О н о : Я думаю, было бы по-другому, если бы вы сделали это со стороны Японского моря. Я думаю, в моей жизни сейчас многое происходит, что все вдруг обернулось таким образом. На самом деле это та же Россия, что и обычно.
Исии: Я не уверен, что украинский поезд тонкий или нет, но я также делаю приложение для перевода, и я не могу прочитать его из-за того, как он пишется. Я не уверен, хорошо ли это или нет, но это хорошая идея, чтобы иметь новый.
Оно: Ну, я думаю, что базовый японский язык такой же, как и любой другой, но если вы пропустите базовую грамматику, вам будет трудно. Я думаю, что главное — это изучить грамматику в голове, а потом уже разговаривать. Аоки: Да, с Аоки то же самое.
Исии: Понятно. Когда я учился в университете, я изучал французский язык, и так получилось, что я служил в Италии или после этого поехал в Италию. Это было близко к Шанхаю, поэтому я мог общаться с Итаей и Китаем, как бы разговаривая на словах.
Ono: глагол to chat.

ИШИИ: Я полагаю, что русский язык — это язык, на котором говорят довольно структурированно, как на французском языке связи.
Оно: Возможно, но, например. Я не знаю, как это сказать. Я могу понять в какой-то степени, даже если я делаю ошибку, например. Я думаю, что это неправильно, но это нормально, если вы делаете ошибку в ядре, существительных женского или мужского рода. Даже если вы делаете ошибку во временах, это все равно в какой-то степени понятно.
Исии: Я думаю, это немного похоже на японцев, которые знакомятся друг с другом, хотя часто это неправильно.
Оно: Я бы хотел его сделать.
Исии: Я думаю, что важно хорошо говорить, когда вы склоняетесь к ним, а поскольку я был здесь победителем, я ужинал с парнем, который свободно говорит по-английски, и с парнем, который не может свободно говорить по-японски. Самое главное, что нужно помнить, — это то, что вы никогда не должны бояться просить помощи у своих друзей и родственников.
Оно: За.
Исии: Я хотел бы создать момент, когда я говорю, что ты мне нравишься, ты вдруг становишься гейшей или простолюдинкой, и разговор о суши становится разговором о гейшах или простолюдинках, и ты говоришь, что это мило. Я хочу создать такой момент. Если вы знаете о

другой стороне, между вами и ними возникает дистанция.
Оно: Когда подходишь близко, да, это правда. Люди очень осторожны. В Советском Союзе люди особенно осторожны. Первая дверь очень толстая, и когда вы ее открываете, они становятся очень дружелюбными. Вот почему в старые времена мы говорили “русские и украинцы”. Сейчас мы говорим “украинцы-японцы”, но мне кажется, в этом есть что-то странное.
И с и и : Это тоже маньяк, но украинский народ называет это “Стоять с Украиной”.
Оно: А как насчет Лу только что?
Исии: Есть забавные люди, и я иногда чувствую себя неловко, но в этом-то и дело, не так ли? Есть украинцы, которые не хотят говорить по-русски.
ОНО: В нашем окружении таких нет, но мы слышим подобные истории. Мы были в русскоязычной стране, но будем говорить только на украинском.
ИШИИ: В этом смысле. Оно: Да, это так.
ИШИИ: Я думаю, что здесь может быть много игры с едой, но я не могу этого утверждать.
О н о : Но я никогда не слышал, чтобы кто-то из моего окружения или моей жены бросил русский язык. Так что я думаю, что это частичная вещь. То есть, я знаю, что русский язык называется

русским, но это неплохой язык, и моя жена использует его, потому что страна плохая, но язык неплохой. Она также говорит по-украински, но да. Простите.
ИШИИ: Я имею в виду, что это не так. Ну, не стоит в разговоре использовать российский флаг или вышеуказанные пиктограммы. Я имею в виду, что граница Украины вот такая. Я никогда не был на Украине, поэтому это очень тонко.
ОНО: Ни капельки.
ИШИИ: Нет, не знаю.
О н о : За последние десять лет все сильно изменилось, но до десяти лет назад, когда я там бывал, он был полностью советским. Там все еще есть некоторые советские остатки, например, статуя Ленина, и некоторые здания советской эпохи все еще сохранились. До этого техногенного периода, я думаю, культура была более русской. Это восточная часть. Я не так много знаю о западной части страны. Я говорю о восточной части страны. Значит, я действительно говорю на языке Путина, не так ли? Они братья, это не преувеличение. Очень мал о людей, которые плохо относятся к России, вк лючая тех, кого мы принимали. Очень печально, что дошло до этого и что нас разделили.
И с и и : В этом смысле это похоже на изучение культуры. Например, я никогда не был в этом месте, поэтому я наступил на мину. Я не знал, похож ли балет на этот или нет, похожа ли архитектура на эту или нет, и я не знал, борщ из

Украины или нет.
Оно: Что это? Нет, это боевые искусства. Дело в том, что сама русская культура началась в Киеве. Украинцы играли роль старшего брата русских. Русские считают, что у России больше экономики, больше земли и больше денег, поэтому им только кажется, что украинцы ведут себя странно. Такие препирательства продолжались еще до войны.
Исии: Понятно. Я думаю, можно с уверенностью сказать, что рекомендуемый способ узнать украинскую культуру — это послушать какую- нибудь жанровую кухню, но мне она не очень нравится. Но музыка, которая играла на клубном мероприятии, была действительно классной. Я также симпатизирую искусству, которое было выставлено, но есть много людей, которые говорят, что это все равно что смотреть на импортные товары, так что…
ОНО: Я думаю, что это интересно, как и церковная архитектура. Украинская православная церковь все еще разрушается? В Киеве нет Софийского собора, который был построен около 1000 года н.э., и он действительно красив и величественен. Я думаю, что интересно знакомить людей с культурой через такие вещи. Так, например.
ИШИИ: И такого рода вещи тоже.
Оно: И фотографии.
ИШИИ: Это не грубость — писать. Потому что это

ранит и, возможно, разбивает сердце, и много чего еще.
Оно: Исследование.
ИШИИ: Да, но я учусь. Если эта церковь будет разрушена ракетой, в конце концов.
Оно: Вы говорите это как мужество.
ИШИИ: Это ситуация, о которой я даже не должен писать.
Оно: Привет. Да, это так. Когда мы представляем Украину, мы всегда просим зрителей посмотреть на фотографии в рекламных целях. Мы всегда показываем им фотографии Украины и говорим, что раньше Украина была такой красивой, а теперь она разрушена. Многие люди сочувствуют мне и говорят: “О, такое красивое место было разрушено”. Да, я делал это несколько раз.
Исии: Хорошо, какова вторая рекомендация?
Оно: Рис также используют для приготовления пищи и казаки, не так ли? Да, именно так. Есть казачий танец, который основан на украинских казаках, а не на русских, и есть тексты песен, в которых говорится: “Если мы потомки казаков, давайте сделаем все возможное”. Кроме того, украинские казаки говорят, что украинцы более легитимны. Я не знаю, что думают русские.
ИШИИ: Или музыка, связанная с казаками. То есть это Украина.

О н о : Да, есть литература под названием “Протоколы председателя тарасбургского бара”, а также особый вид казачьей музыки.
ISHII: Что такое исключение?
ОНО: Есть американский солдат, мистер Лулиба, капитан Лулиба, и он легендарный казак.
Исии: А, понятно, но вы имеете в виду именно это. Я сам работал в торговой компании, поэтому даже в Европе было много неосвоенных территорий от Западного Окияна до Восточного. Я думаю, что хорошо изучать понемногу за раз. Я думаю, что хорошо учиться понемногу за раз.
Оно: Нет, это верно. Я учусь уже около 10 лет, но все еще есть вещи, которые я не знаю, и есть вещи, которые я не понимал. Восточная Европа имеет глубокую историю, историю хождения туда-сюда, поэтому я думаю, что если вы изучите эту историю, вы сможете вести более глубокий разговор с украинцами, которые приезжают в Японию, даже если вы не говорите на одном языке. Даже если они не понимают языка друг друга, это может быть хорошей возможностью поговорить с ними об истории Украины. Я думаю, они будут оче нь рады узнать о своей культуре, истории и обычаях. Они удивляются, когда слышат, что через 20 лет вы сможете спеть гимн Украины. Я подумал, что для меня, как для японца, это отличное оружие. Это нечто.
Исии: Я со Space Shine, потому что на Бали в командировке был индонезийский парень.

Оно: За.
Исии: В конце командировки я отправился на пляж. Вечером пришла группа с морепродуктами BBQ и спела японскую песню Сакамото 9.
Оно: Я рад, что вы говорите по-японски.
И с и и : Я имею в виду четырех индонезийцев на Бали. Это было очень трогательно. Надеюсь, вы сможете получить такой опыт, и вам нужно преодолеть проблему с произношением.
О н о : Это нехорошо. Вы не обязаны говорить идеально. Я думаю, будет хорошо, если вы сделаете “Сломанную Украину”, о которой вы упоминали ранее. Но это немного сложно украинизировать, поэтому я использую русский язык.
И Ш И И : Некоторые люди, которые пытаются укусить меня на TWITTER или еще где-нибудь, говорят: “Нет, это не по-русски”. Но я также говорю им: “Нет, нет, нет, все в порядке.
Оно: Да.
ИШИИ: Я не уверен. Конечно, интересно, написано ли это и на украинском.
О н о : И, конечно, украинский — лучший язык. Но разве очень трудно начать украинский с нуля? Я думаю, что лучше начинать с русского, хотя есть не так много русскоговорящих, которые начинали с русского.

И с и и : Наконец, есть радиолекция NHK. Позже Джункудо очень часто называли “Окада Сё”.
Оно: открытый текст.
Исии: Потому что было только две книги.
О н о : Фиолетовый. Та, бело-фиолетовая, единственная. Я думаю, это единственные две.
Исии: Понятно, в Японии их всего два, поэтому эти двое были помещены туда.
Оно: Именно так. Я никогда не видел два или три или три вида. Я никогда не видел их двух-трех- трех видов.
Исии: Я понимаю. Значит, вы находитесь между ними, так? Я живу в префектуре Окаяма, но мне приходится ездить в Хиросиму, чтобы посетить купол А-бомбы. Я поехал в Хиросиму, чтобы посетить купол А-бомбы. Когда я слушал рассказы людей, переживших атомную бомбу, я узнал много нового. Купол атомной бомбы находится либо в Венгрии, либо в Чехии. Зал промышленной пропаганды в Хиросиме был построен в 1904 году, и из-за небольшой кривизны купола он, похоже, пережил атомную бомбардировку. Так что подобная архитектурная технология, вероятно, является секретом Востока.
О н о : Вот оно. Ну, хорошо, конечно, была уникальная советская идея об оружии и так далее. Раньше они мне нравились, потому что это была ностальгия, но теперь при виде их мне

хочется блевать. Но теперь меня тошнит, когда я их вижу.
Исии: Я понимаю. Тогда, пожалуйста, поешьте во время дразнилок, и мы продолжим.
Оно: Да, простите, простите, если я сказал что-то немного странное в странном месте.
ISHII: Это рекламавконце?Есливысмотритефильм посреди ночи, я бы хотел сделать обращение к зрителям или поддержать зрителей. Ну, конечно, это может быть пожертвование, но я бы хотел закончить тем, что вы сказали.
О н о : Я хотела бы сказать, что мы хотели бы попросить вас поддержать нашу НКО “Прекрасный мир”, но в Украине существует много групп поддержки, поэтому я думаю, что будет лучше, если вы поддержите ту, к которой вы испытываете наибольшую симпатию. Если вы это сделаете, вы не обязаны поддерживать нас тем самым. Если вы поддержите нас, это будет на благо Украины, и я всегда говорю об этом. Если вы сочувствуете нашей деятельности, мы будем очень рады, если вы нас поддержите. Мы будем ис пользовать все деньги для украинского народа и Украины, но я уверен, что появится орг анизация, которой вы будете довольны. Большо е спасибо за вашу постоянную поддержку.

Проект підтримки України] Думки щодо прийому 18 біженців у Кюсю — Підтримка України зараз — Казума Оно, НВО «Прекрасний світ»

Іші: Привіт усім, я Іші, представник корпорації CHARA. Я хотів би представити деяких людей, які підтримують Україну, і я хотів би запитати, чи можемо ми щось зробити разом. Я хотів би, щоб ви всі знали про їхню діяльність. Днями ми закінчили пана Обаму з Кодайра-Сіті, а сьогодні у нас тут НПО «Прекрасний світ». Привіт.
Оно: Ну, я з нетерпінням чекаю співпраці з вами.
Ishii: Перш за все, не могли б ви сказати мені своє ім’я та коротко, чим ви займаєтеся як ваш основний вид діяльності?
Оно: Так, мене звати Казума Оно з НПО «Прекрасний світ». Мій дім — невеликий острів під назвою Ікі Сіті в префектурі Нагасакі. Я невеликий острівець в Ікі-Сіті, префектура Нагасакі, і перед початком війни я планував займатися краудфандингом як невелика НКО. Тому зараз ми працюємо над двома стовпами підтримки тих, хто постраждав від війни, і тих, хто постраждав від війни. Ми працюємо над підтримкою людей, які постраждали від війни та постраждалих від війни. Допомога та гроші збираються з усього світу, і в основному вони збираються в Польщі. Отже, якщо поглянути на Україну так, то є західна сторона і східна сторона, причому ця сторона є стороною Борланда. Звернена до Росії — східна сторона. Моя дружина з України, Чжан Шенчунджу — місто на східній частині країни, але вона звідси, і її родичі все ще тут. Я чув від багатьох своїх родичів, що західна частина України, поблизу Дбу та Польщі, отримала багато допомоги, а східна — ні. Але на сході допомоги взагалі немає, і навіть Червоного Хреста поки не пускають. Дитина Херсона. Ми з дружиною родом із Донецька, тому мали зв’язки з волонтерськими організаціями. Отже, наш перший напрям діяльності — надсилати гроші волонтерським групам і доставляти предмети повсякденного потреби та їжу тим, хто потребує, таким як інваліди, люди похилого віку та ті, хто не може евакуюватися. Наступного року ми будемо підтримувати табір українських біженців у Кюсю, щоб прийняти людей, які втекли до України, і ми фактично почнемо з набору людей, які бажають приїхати до Японії. Ми наберемо біженців і надамо їм гарантію їхньої особистості, а також покриємо всі витрати на їх поїздку до Японії. Ми також покриваємо всі витрати на відрядження. Ми координуємо з місцевими органами влади та приймаємо біженців у співпраці з ними.
ISHII: Так, їх так багато. Ну, кажучи про себе, десь півтора року тому

була громадянська війна в М’янмі, і я відчував розчарування, що не міг нічим допомогти людям М’янми. Коли в М’янмі почалася громадянська війна, я подумав, чи можу я щось зробити, щоб підтримати народ М’янми, і був розчарований, що не можу. Цього разу я деякий час працював у Європі, а сам із Західної Європи. Я деякий час працював у Європі, я із Західної Європи, і я був проти ідеї, що демократія знаходиться під загрозою або що Японію можна атакувати або не атакувати. Це більше про глобальну ситуацію і про те, що ми будемо робити, якщо не захистимо Японію.
Оно: Так, є.
ISHII: Мабуть, після вторгнення в лютому. Ситуація змінюється щохвилини, тому я вважаю, що пріоритети дуже змінюються. Отже, що є такого складного на сьогодні, що ми повинні щось робити з цим у всьому світі? Що ми маємо якось робити в глобальному масштабі?
Оно: Зрештою, минуло три місяці з початку вторгнення. Оно: Минуло три місяці з початку вторгнення, а скоро буде чотири місяці, тому я відчуваю, що інтерес до України значно згас. Я вважаю, що це неминуче, але це постійна ситуація, і я вважаю, що ми повинні підтримувати Україну всім своїм життям, включаючи післявоєнну відбудову. Я вважаю, що ми маємо підтримувати Україну всім своїм життям, у тому числі й післявоєнною відбудовою. До того, як я почав зустрічатися зі своєю дружиною, я навіть не знав слова «Україна». Я знав слово «Україна», але єдине, що я знав про Україну, це Шевченко, а єдине, що я знав про Україну, це Чорнобиль. Справа в тому, чи не так? Але раптом слово «Україна» стало дуже популярним, і було зібрано величезну суму грошей. Посольства отримали величезні гроші. Ми також отримуємо підтримку. Сподіваємося, що люди й надалі будуть цікавитися такими речами. Я вірю, що це підтримає Україну, і, відповідно, підштовхне нас до думки про мир у світі. У 21 столітті неможливо уявити, щоб розпочалася така явна загарбницька війна, тому я сподіваюся, що ви і надалі з великим інтересом стежитимете за війною, і яким би результатом вона не була, ви доживете її до кінця і побачите, післявоєнна відбудова в розпалі. Найгірше, що може статися, це те, що люди втрачають інтерес. Мені здається, що найстрашніше — це стати байдужим до війни.
Ішіі: Якщо ви дійсно подивитеся на Японію з точки зору макросу, то це так, як ви кажете. Оно: Я.

Іші: Правильно. І коли я згадую це, люди в М’янмі також сказали те саме, і вони вже забули про це.
ОНО: Сирія і М’янма такі.
Ішіі: Отже, ми повинні робити це в порядку прибуття, але я думаю, що є трохи невтручання розуму, тому багато людей страждає. Коли ти бачиш новини щодня, тим, хто причетний до Європи, важко рухатися так, ніби це твоє власне життя. Я думаю, що спочатку важко зрозуміти Східну Європу.
Оно: Правильно.
Іші: Хоча я це кажу, у мене є ідея. Раніше я вважав, що це недоречна ідея, але справа в Харадзюку. Я думав, що це недоречна ідея, але справа в тому, що в Харадзюку українці проводять свої власні клубні заходи.
Оно: ст.
Ішіі: Отже, вони танцювали, пили державну їжу, їли борщ. Я був дуже здивований, побачивши, що українські люди роблять це в такому стилі. Я особисто вважав, що було б добре поговорити про це, а не просто дивитися телевізор. Я думаю, що ви також маєте рацію щодо макроекономіки. Я думаю, це чудово, що ваша організація це робить.
Оно: Я думаю, що це правильно, нас 18. Оно: Так, у нас було 18 людей.
Пан Ішіі: Я думаю, справа в тому, що ці люди прийняли ситуацію і підтримують життя цих людей, і в розпал цього я думаю, що мова йде про роботу, про яку ми говорили днями по телефону, але люди, які безпосередньо беруть участь у підтримці цих людей, насправді є перед нами. Я думаю, що відео зберігається у вашій голові скільки годин, скільки сотень годин? Який порядок? Наприклад, стосується верхньої води.
Оно: Ось що я маю на увазі.
Ішіі: Ні, ні, я дійсно так думаю у дуже великих масштабах, але з іншого боку, як щодо мікроскопічного рівня перед вашими очима?

Оно: Ну, чесно кажучи, бути чесним з тобою коштує багато грошей. І якщо ми приймаємо проект, ми повинні заплатити і за каву. Отже, цього разу місто Беппу в префектурі Оіта прийняло нас. Beppu City збирає пожертви, краудфандинг і сплачує податки, а також надає мінімально необхідні речі, такі як пральні машини, холодильники та мікрохвильові печі, для муніципального житла. Міська влада підтримує такі речі, як муніципальне житло. Проте кожна сім’я мала свою постільну білизну, але деякі сім’ї потребували інших меблів, наприклад, ліжка замість футона чи письмового столу для навчання дітей. Тому, незважаючи на те, що ми отримуємо велику підтримку від уряду, бувають моменти, коли нам не вистачає. Ми поступово навчаємо їх середньому японському сімейному бюджету та тому, як думати про те, скільки вони витрачають на покупки. Але вартість життя була іншою, коли ми вперше приїхали в Україну. Якби ми купили гумки з українським мисленням, ціна була б дуже дорогою. Зараз ми отримуємо такі пожертви від усіх, і коли буде підтримка Nippon Foundation, ми зможемо отримувати гроші від біженців, як ніби самі заплатили за них. Але зараз у нас дуже складна ситуація.
Ішіі: Цікаво, чи можемо ми, які платимо за Bridge, зробити те ж саме, але це не в великих масштабах. Оно: Ши.
Ishii: Я справді не маю до вас нічого, крім поваги, але в цьому сенсі мені цікаво, чи буде число з 18 збільшено чи ні, залежно від грошей.
Оно: Ситуація така, що якщо вони прийдуть, ми збільшимо кількість. Ми збільшимо суму, навіть якщо доведеться платити зі своєї кишені. Ми з дружиною вже обговорювали можливість продажу нерухомості. Проте зараз масштаби евакуації дещо заспокоюються. Ми досі підтримуємо зв’язок із сім’ями, але одного разу за ніч отримали аж 30 дзвінків. Але трохи заспокоїлося, є багато зацікавлених, але ми не отримуємо стільки дзвінків, як звикли. Хмари. Будівлю школи евакуювали. Наприклад, у звичайні часи, якщо це не час війни, якщо це не час евакуації, ми надсилали б їм гарантійний лист і анкету на візу, а потім вони йшли б у посольство і проходили через в посольстві проходять процедури близько трьох днів, а потім вони отримають візу на термін до одного тижня. Тоді ви зможете приїхати сюди приблизно через два тижні. Але оскільки ми подаємо документи на візу під час евакуації, на поїздку до посольства може знадобитися місяць. Навіть якщо ми надішлемо документи, піти в посольство, щоб подати документи, непросто

віза. Тому що посольства зазвичай знаходяться в столиці третьої країни. Дістатися до посольства дуже складно, та й грошей на це потрібно чимало, особливо якщо з тобою діти. Таким чином, деяким людям, яких ми прийняли, знадобилося до двох з половиною місяців, щоб дістатися туди, тож не так, якби ви могли поїхати туди за тиждень чи два, як ми очікували.
ISHII: Правильно. Трішки. Я не знаю, скільки я можу сказати на цьому YouTube, але я провів деяке дослідження і зателефонував у посольство Японії у Варшаві. Звичайно, важко дивитися чітко на офіційні державні канали. Ситуація у Варшаві, наприклад, одне місто. Мені здається, що це велике місто, але скільки людей його чекає?
Оно: Знаєш що? Я думаю, що це було приблизно в середині березня, коли ситуація стала досить серйозною. До того часу здавалося, що якщо ти подаєшся на візу, то її відразу нададуть. Але тепер вони можуть видавати візи. Але в середині березня було оголошення, і ходять чутки, що кількість біженців з України трохи зменшилася, але коли Мін’юст надіслав документи поручителям близько 100 біженців з України, з’явилася новина, що менше 20 осіб зникли безвісти. Не знаю, чи це вплинуло, чи ні, але раптом сталася затримка у видачі віз. Не знаю, чи вплинуло це, чи ні, але раптом сталася затримка у видачі віз. Люди, яких ми прийняли, не так сильно постраждали, але постраждали люди, з якими ми співпрацюємо. У нас була така схема, що якщо вони подають туди візу, візу видадуть у середу, а в п’ятницю зможуть сісти на рейс. Тепер, якщо ви подасте заявку на візу вчасно, з вашим гарантом зв’яжеться візовий офіс. До мене також зверталися багато разів. Зі мною звернулися з посольства чи МЗС.
Пан Ішіі: Ну, я думаю, що коли японці скажуть, що хочуть там працювати, вони будуть роздратовані через діяльність пана Оно, але коли вони це скажуть, виникає якась ситуація для дорослих. Я думаю, що це трохи урядова справа. Я думаю, що влада повинна мати можливість бачити ситуацію згори, і якщо подумати про почуття тамтешніх людей, то справа в тому, що їхні рідні міста справді в біді, і у них немає іншого вибору, як евакуюватися заради власної безпеки, а люди, які тікають разом зі своїми сім’ями, мають дві цілі: забезпечити свою безпеку та забезпечити своє життя. Я вважаю, що дві цілі евакуйованих — забезпечити власну безпеку та безпеку членів своїх сімей. Можливо, я вам про це розповідав, але я думаю, що є також Сполучене Королівство.
Оно: Я маю на увазі інші країни, крім Японії.

ISHII: Як ти тоді думаєш про це? Я маю на увазі, ти чогось чекаєш у середній Варшаві, так? Як ви сказали, якщо вам потрібно чогось чекати за японським часом…
Оно: Ну, я думаю, їм легше жити в країнах, ближче до Східної Європи. Найкраще для них жити, наприклад, Чехія та Угорщина. Однак вони не мають можливості прийняти біженців. Наприклад, ми чули, що деякі люди, яких ми прийняли, втекли до Західної Європи, а вони в Західній Європі. Вони в Західній Європі, яка не настільки бідна в економічному плані, але є багато біженців, які тут теж не можуть заробити на життя. Тому ми не можемо дати їм особливе ставлення, тому що вони біженці з України. Тому їм дуже важко заробляти на життя фінансово та соціально, тому вони приїжджають до Японії.
Ішіі: Я ніколи не був в Україні, тому, будь ласка, вибачте за це, але якщо ви подивитеся на свої власні хобі, ви знайдете те, що вам подобається в країні. Я думаю, що це залежить від кожної людини, наприклад, я б віддав перевагу Японії, чи я б віддав перевагу Англії, а також переваги. Я думаю, що це множення двох. Я думаю, що це, ймовірно, множення двох.
ОНО: Тож, вибачте, якщо підсумувати, вони, мабуть, воліли б жити в Європі. Їм було б краще жити в Європі, але вони не мають вибору. Якщо вони хочуть жити в Європі, вони зіткнуться з великою конкуренцією. І вони будуть об’єднані з усіма іншими біженцями, тож знайдуться люди, які насправді не зможуть заробляти на життя. Якщо це станеться, у них може не залишитися іншого вибору, як повернутися в Україну чи щось подібне. Тому я думаю, що саме тому поляки, особливо ті, хто евакуювався в Беула, дуже намагаються цього уникнути. Отже, люди в Польщі, особливо ті, кого евакуювали на Бору, відчайдушно прагнуть уникнути цієї ситуації. Отже, вони шукають іншу країну. Так я розумію.
ISHII: Я зробив. Але ключовим моментом японців є те, що ситуацію, яку ви щойно почули, не так легко прийняти, навіть якщо підняти руку. З добрими намірами.
Оно: Ось чому.

ISHII: Я думаю, що це його власна напруга.
ОНО: Але що я можу сказати? Поки ви знаєте цю людину, у вас все буде добре, якщо у вас хороша репутація. Я маю на увазі, поручитель, ви знаєте, вони не перевіряють ваше фінансове становище. Якщо у вас є поручитель, вам потрібно подати довідку про доходи чи щось інше. Тому я не думаю, щоперешкоди настільки високі, але процес скринінгу став суворішим, а це означає, що процес перевірки займає більше часу.
Іші: Так, ну, як японцю, мені соромно. Я чув, що тут і там трапляються якісь підозрілі інциденти, тому спочатку уряд і Міністерство юстиції всі на одній лінії, але поступово мені цікаво, чи поступово з’являються такі речі.
ОНО: Разом з тим, це національна безпека. Я не можу допомогти. Руки. ISHII: Важливо продовжувати його виховувати.
Оно: Так, я так думаю. Я думаю так. Якщо це справді з доброї справи, я сподіваюся, що ви продовжуватимете це робити, не опускаючи руки.
Пан Ішіі: Я розумію. Отже, я залишу вам детально розповісти про один момент і про інше, але днями я згадав про вашу роботу. Ну, кажучи абстрактно, якщо ви хочете приїхати на Кюсю і використати свої навички та заробити певний дохід, ви повинні мати певну суму грошей через свій графік, але якщо ви хочете заробляти гроші, перешкоди є мова, відповідність навикам і місцевість, з якої ви родом, префектура Окаяма. Я з префектури Окаяма, тож уявляю, що це префектура Окаяма. Я з префектури Окаяма, тож уявляю це в префектурі Окаяма. Ну, я думаю, що для японців не так багато роботи в залежності від виду роботи, тому я вважаю, що це три основні перешкоди.
Оно: Так, нас не дуже хвилює кількість вакансій у тих сферах, які ми прийняли. Це незважаючи на те, що він розташований на Кюсю. Я думав, чи буде це добре, тому що це міжнародне місто, але я знав, що незалежно від того, якою роботою ти займаєшся, якою б простою це не було, ти повинен спілкуватися зі своїми колегами японською мовою. Я вважаю, що дуже важливо мати водійські права. Якщо ви хочете змінити своє водійське посвідчення на українське, це легко, якщо ви просто поміняєте зовнішнє наступного року, але якщо ви подивитеся на фактичний вміст посвідчення, наприклад, якщо ви потрапили в аварію, інша сторона японською, тому ви повинні негайно відповідати японською. Це вірно. Я вважаю, що необхідно мати певний рівень володіння японською мовою. Тому я думаю, що існує інший спосіб мислення. Якщо українським біженцям потрібно негайно працювати, то вони можуть виконувати прості завдання, які не вимагають знання японської мови. Я думаю, що люди, яких ми прийняли, мабуть, хотіли б виконувати роботу, яка використовує власний досвід, а не просту роботу, як ця. Я вважаю, що люди, які мене прийняли, хотіли б працювати на роботі, де вони можуть зробити найбільшеїхнього досвіду.

Це призведе до довгострокової зайнятості, і якщо вас наймуть на просту роботу, було б неповагою сказати, що ви підете в інше місце, як тільки ваші навички японської мови покращаться. Це було б неповагою до людини, яка вас найняла, і я не думаю, що це буде добре для біженців. Тому я вважаю, що важливо залишатися з ними поруч і не поспішати, коли справа стосується працевлаштування. Так, правильно. Це теж.
Ishii: Я не знаю, як це дуже добре висловити, але моя фабрика — це та фабрика, на яку заходять люди з певних азіатських країн.
Оно: Час.
Ishii: Був концерт в Ота-ку, Токіо. Коли я пішов подивитися, там було близько 20 людей з азіатських країн. Я творив з ними мистецтво, тому що вони розмовляли мовою своїх країн. Але вони збиралися це зробити, але потім закрили школу і сказали, що збираються йти до школи японської мови і закінчити її працювати в магазині. Тому, коли я став опорою школи, я почав працювати в магазині.
Оно: Отак.
Пан Ішіі: Вони казали, що вони закінчили якусь школу. Я не називаю назву країни, але я чув, що ці люди були в деяких країнах Азії. Отже, я чув, що вони з азіатських країн. Вони вправні люди. Саме тому, що ви пишаєтеся своєю роботою, я хочу поговорити з вами про ваші почуття прямо зараз, чи не так?
Оно: Ні, вони дійсно хочуть працювати негайно. Оскільки вони з самого початку перебувають у Японії, у них є велике бажання працювати в Японії, не лише отримувати благодійність, а й використовувати свої навички. Кожен робить. Усі без винятку хочуть працювати в Японії, але для того, щоб працювати, потрібно принаймні вміти спілкуватися японською. Ви повинні вміти спілкуватися по-японськи, і це секрет довготривалої роботи, чи не так? Я думаю, що це секрет. Тому я вважаю, що ви повинні бути поруч із ними. Тому я думаю, що легко сказати: «Ну, я тут, щоб працювати чи евакуюватися, тому я можу працювати на заводі чи виконувати якусь просту роботу з цим. Якщо вони хочуть так працювати, то я думаю, що можу їм сказати, що вони можуть працювати на цій роботі. Але якщо ви це зробите, я думаю, ви не близькі до українського народу. Я думаю, що це означатиме, що я не близький до українського народу, що я не поважаю його бажання. Тому я хотів би діяти обережно, водночас обговорюючи це з урядом. Якщо вони збираються працювати з нами, я дуже хочу, щоб вони продовжували працювати ще довго. Ось як явідчувати. Це нелегко, коли іноземець кидає роботу, чи не так? Я хотів би познайомити їх із робочими місцями, де вони можуть працювати тривалий час після зміни візи чи іншого.

ISHII: Тож я хотів би сказати, хоча те, що я сказав раніше, могло трохи ввести вас в оману. Оно: Я тобі скажу що.
Ішіі: Ну, це не SDGS, але якщо є слово «СТАЙКИЙ», звісно, ви можете спертися на нього.
ОНО: І просто.
ISHII: Я не думаю, що неможливо зробити це так, як ти це зробив. Як ви згадували раніше, це був короткий термін. Було чудово, але за півроку закінчилося.
Оно: Так, це добре.
Пан Ішіі: Але наступного разу візовий статус буде досить чутливим, тому я хотів сказати, що є поєднання, яке не надто багато для нас обох. Ну, ви знаєте. Я хотів би бути вчителем російської чи української мови, але я також хотів би бути тим, що може зробити кожен. Я маю на увазі не те, що я вчитель російської чи української мови, але я хотів би щось, що може зробити кожен. Вибачте, що я планую проект, але що я можу сказати? Недобре шукати те, чого я давно не шукав.
Оно: Наприклад, так. Ні, я також думаю, що я маю це зробити дуже скоро, і я маю це зробити. Проте я вважаю, що ми ніколи не повинні поспішати, але якщо ми будемо поспішати, то наші нащадки будуть знищені. Можна поспішати в інших сферах, але якщо ми не поспішаємо, це вплине на враження про Японію, а з іншого боку — на враження українців на людей, які працюють у японців.
ISHII: Так, це так.
Оно: Так, так. Поширюються чутки, тож вони поширюються? Я не хочу, щоб люди казали: «О, він пішов лише через шість місяців, у нього це не дуже добре.
Ішіі: Так, я хочу вам повторювати знову і знову, щоб не було непорозумінь, я єстудент, який живе в моєму рідному місті Кічіджодзі, Сайтама.
Оно: Сан.
Іші: Мені довелося на деякий час зустрітися з архітекторами-дизайнерами, і я відчув, що архітектори-дизайнери мають високий рівень майстерності, високий рівень розуму та певну завзятість, тому я був дуже прямолінійним.
Оно: Скоріше.
ISHII: Як ти це кажеш?
Оно: Я хочу максимально використати це.
Іші: Так, це так. Я спробую зробити все можливе ще трохи, але, знаєте, я не впевнений. Минулого року в нашій компанії був підрозділ Head Hunt.
Оно: люди.
ISHII: Узгодження з базою даних є досить важливим через колір. Розмір відповідної бази даних є досить важливим.
Оно: Правильно.
Ішіі: Це стало одним із видів занять. Тож, я думаю, це не той рівень, про який ви питаєте, чи є щось навколо вас чи ні.

Оно: Ну, для початку, є люди, які навіть можуть говорити англійською, але правда в тому, що це залежить від людини, і я не думаю, що вони могли б працювати, якби в Україні говорили лише російською, особливо в Україні. Східна Азія. Тому я вважаю, що їм необхідно добре вивчити японську. Я думаю, що це необхідно. Якщо в результаті через шість місяців чи рік, після закінчення війни, у них буде дім, куди можна повернутися, це було б добре, але я вважаю, що нам потрібно дивитися на довгострокову перспективу. Ми підтримуємо їх з наміром приїхати до Японії, тому я вважаю, що їм потрібно добре вивчити японську.

Ishii: Отже, це ваш висновок. Тоді вам слід вивчити японську мову і влаштуватися на роботуЯпонська мова, а також, коли майбутня користь дуже хороша, регіон важливий.
Оно: Дуже.
ISHII: Якщо так, то було б добре, якби ви могли майже безкоштовно викладати японську мову.
Оно: Гей. Це вірно. Це вірно. Ми онлайн двічі на тиждень, але у нас мало часу. Ми займаємося максимум тиждень.
Ishii: Я не можу говорити про це занадто багато, але у мене є досвід. Може, знаєте, морозиво. Тож ваша дружина вільно володіє Україною. Ти сам такий.
Оно: У моєму випадку.
ISHII: Це називається обробкою.
Оно: Я навіть російською не володію вільно. Я не володію вільно українською.
Ішіі: У стилі я поїхав до Англії як стажер компанії, коли був новим випускником, а потім поїхав до Італії, яка, ймовірно, була навчальним табором. Я навіть не міг говорити, але мені сказали, що спочатку я був дуже тихий, тому що їхав з родиною.
Оно: Я зараз повернуся.
Ішіі: Після 3–6 місяців письма, зустрічей і розмов англійською я міг досягти точки, коли я міг би ладити досить добре, тому, якщо ти в нижній частині класу, важко піднятися. Піднятися на наступний рівень непросто. Тому я думаю, що було б добре, якби для цього була якась система.
Оно: Ну, так як я приїхала в Японію, коли поїхала в Україну, я, як ви кажете, за два-три місяці, природно, почала говорити російською українською. Дуже важливо перебувати в цьому середовищі, і вони в цьому середовищі, і певною мірою вони знаходяться в середовищі лише японців, тому це невидимо. Я думаю, що є якась швидкість вдосконалення. О, ви маєте рацію. Так, я так думаю. Я думаю, що люди, які вивчають японську мову в Японії, тому що вони повинні, вони засвоюють все більше й більше, ніж люди, які вивчали японську мову в Україні. Неважливо, скільки їм років.

Іші: Так, так, це щось на зразок цього. Я не можу говорити російською, тому для мене майже неможливо говорити російською, але я хотів би спробувати розмовляти лише японською з приблизно 10 людьми в Zoom протягом нового періоду часу.
Оно: Як щодо цього?
ISHII: Я не можу вас зрозуміти.
Оно: Правильно. Тому я кажу їм дивитися новини. Я вивчив англійську на BBC та CNN. Я вивчив англійську на BBC і CNN, тому я вважаю, що їм важливо звикнути до швидкості новин і використання складних термінів. Це вірно.
ISHII: Правильно. Ну, в наш час, ви знаєте. Ви можете робити подкаст на подвійній швидкості, чи не так? Я бачу. Що, на вашу думку, є популярним як навчальний матеріал? Крім того, крім новин?
Оно: Так, крім новин. Ну, нині ви можете дивитися все більше й більше на Youtube чи Netflix чи ще. Від домівки до домівки вона різниться. Вони просто дивляться все, що їм цікаво.
ISHII: Навпаки, це не ручка і папір. Це не папір і олівець.
Оно: Правильно. Я викладаю хірагану та катакану на папері на своїх онлайн-уроках японської двічі на тиждень, але все це на барабанах GOOGLE.
ISHII: Тож навіть тут це означає, що вчителі мають викладати російською, а не англійською, чи щось в цьому роді.
Оно: Це причина. Коли ми вирішили прийняти студентів, ми отримали багато запитів з різних місць підтримати наші курси японської мови. Я був дуже вдячний отримати такі запити, і я був дуже вдячний за їх отримання, але коли клас заснований на «0», ми повинні пояснювати ніжною японською або ніжною англійською. Але є люди, які навіть не розуміють алфавіту. Як і люди в Хінамі. Ну, молодь не так багато розуміє, а старші розуміють лише російську кирилицю. Багато з них могли зрозуміти лише 33 книги, які були доступні на сайті, тому вони не могли спілкуватися за допомогою звуків. Навіть якщо ви запишете це в поспіху, це насправді не розповість історію. цечому, оскільки більшість людей, які ми отримали, були зі східної частини країни, ми пояснюємо російською, а моя дружина зараз викладає основи японської мови для початківців російською.
Пан Ішіі: Ну, я думаю, ми можемо перекласти деякі частини машинобудівної компанії на японську, але я думаю, що це не так глибоко. Але це більш глибока частина. Я думаю, що це та частина, де ми тісно співпрацюємо з людиною окремо. Особистість… Особистість людини.
Оно: Також.
ISHII: Є люди, які запальні, і ті, які швидше слухають, ніж говорять.

Оно: Коли вас 18, ви знаєте. Це непросто, тому що вони йдуть у різних напрямках. Насправді те саме з японцями.
ISHII: Іноді бувають американці, але ніхто не здається. Надто важко здатися.
Оно: Це тісно. Деякі люди жартують, що відмовилися від мене, але вони такі: «Я буду поруч, коли відкрию всі книги для наступного уроку. Тоді я, мабуть, буду там.
Ішіі: У Лондоні я можу якось впоратися, але в Італії я взагалі не можу, тому змушений це робити. Я не міг ні з ким поговорити і не міг нічого замовити в ресторані. Я думаю, що я зміг би замовити в ресторані, тому що я не можу ні з ким поговорити.
Оно: Ну, добре, вони у відчаї. Усі вони відчайдушно прагнуть заробити на життя в Японії, тому вони дуже активні в Інтернеті й задають запитання. Навіть якщо ви не можете встигнути, ми архівуємо всі записи та розміщуємо їх на диску GOOGLE, тому приємно мати можливість наздогнати їх і вчитися на них. Так, зі звуком. Гм, добре.
ISHII: Правильно. Мені здається, що студент університету, якому я допомагаю, також дуже приємний, і коли я сказав йому, що я його пам’ятаю, він сказав щось про гірський масив.
Оно: Підвищення.

ISHII: Я зробив.
Оно: Отже, кандзі. ISHII: Це важко.
Оно: Так, це так. Вони мають велике бажання зробити внесок у Японію, побудувати своє життя в Японії та зробити внесок у японське суспільство. Я вважаю, що це чудово, і я вважаю, що це майбутнє Японії і майбутнє України.
Іші: Отже, я жартома сказав по телефону, але це правда, і історія, 3 березня Японією правили японці.
Оно: Хлопці.
Ішіі: Ми, японці, включаючи мене, не просто сидимо без діла, але я не відчуваю, що ми не можемо наслідувати приклад українського народу, щоб будувати Японію. У моєму випадку я не можу сказати напевно, тому що я був у східноєвропейській спільноті лише короткий період часу. Я не можу сказати точно, але є багато людей, які, на мою думку, дивовижні.
Оно: Я не знаю. До війни я думав, що українці — це люди, які насолоджуються сьогоденням і не думають багато про майбутнє, але з початком війни я все більше відчував силу українців. Є багато людей, які мають різні погляди на політику. Є багато людей, які мають різні погляди на політику. У мене є своя особиста думка, але я думаю, що історія це підтвердить. Я думаю, що війна багато в чому змінила світ, змінюється і український народ, і ми, японці, повинні це усвідомлювати. Так, я так думаю.
Ішіі: У цьому сенсі, якщо я абстрагую це, ви відчували, що можуть бути японці, які хотіли б вивчати ваше ноу-хау, чи не так? Коли ви говорите «українці», це грубий спосіб об’єднати всіх японців, але в той час, що ви маєте на увазі під «навичками» чи «спосіб мислення»? Чи є щось, що ви вважаєте чудовим, що ви передумали?
Оно: Це проста історія, але я думаю, що є деякі українці, але немає українців, які б пригнічені роздумами. Вони насолоджуються своїм життям, і є багато людей, які навіть не знають слова «RIPPLE». Я не знаю, як це описати. Люди в совСоюз мають своєрідний темний образ. Чим більше я їх пізнаю, тим більше бачу, які вони веселі. З якими б труднощами вони не стикалися, вони завжди намагаються їх вирішити. Це чудова річ, і саме цим я зараз займаюся. Вони знаходяться на межі національної кризи, і вони намагаються її вирішити, і вони евакуюються, щоб захистити свої сім’ї. Вони намагаються захистити свої родини та евакуюватися. Японський спосіб мислення полягає в тому, що якщо це не спрацює, ми обдурені, але якщо це не спрацює, тоді ми думаємо про наступний спосіб впоратися з цим. Я був вражений тим, як він переходив від одного методу до іншого.
ISHII: Цікаво, що це таке. Ні, це також дуже грубо і, ймовірно, неправильно, але я думаю, що в ньому є щось на зразок латинського чилі. Я думаю, що яскравість Італії також трохи відрізняється від Італії, тому я думаю, що це щось інше.

Оно: Яскраво.
Ishii: Я думаю, було б чудово, якби ви змогли поєднати планування та наполегливість. Оно: Правильно.
ISHII: Подивіться, ці дві країни не мають жодної з них.
Оно: Правильно. Сьогодні я отримав повідомлення про Національний пенсійний план, і це нова історія. Мене звільнили від Національної пенсії, оскільки я переселенець, але в документі про звільнення зазначено, скільки я маю сплатити до наступного року. Українець був дуже здивований і сказав: «Ваш уряд вже думає про рік через рік? Я йому сказав, що в Японії є такий план, але він сказав, що в Україні це неможливо. Я сказав їм, що в Україні це неможливо, а вони сказали, що в інших країнах це неможливо.
Іші: Так, це так. Моя неглибока пам’ять про Україну полягає в тому, що президент швидко змінювався.
Оно: Настав час для президента змінитися, і, звичайно, політика змінюється з кожним новим президентом, і ходять чутки, що ефективність уряду також змінюється. Отже, ставка податку і так далі. Це дуже складна політично країна. Це складна політично країна.
Іші: Крім того, це трохи дивовижно, але в лондонському Твіттері є інфлюенсер на ім’я Мейрома, і я іноді надсилаю йому повідомлення, і він теж щось згадував. Він сказав, щоКультура і мовлення про Радянський Союз в Японії, наприклад, промислові комплекси та багатоквартирні будинки, досить радянські.
Оно: Ви маєте рацію, як на обід. Ви на це дивитесь, чи не так? Це дуже авангардно. Як ікра лосося.
ISHII: Це трохи так, як бетон. Ви ходите в матеріальному почутті. Ви гуляєте. Зазвичай ви цього не бачите. Я не бачу цього в інших країнах.
Оно: Цікаво, чи це було щось подібне. Цікаво, чи була якась радянська техніка, яка прийшла в країну, і чи був якийсь зв’язок з Японією.
ISHII: Так, і це, ймовірно, неглибокий прогноз. Що ж, після війни Захід одразу став антикомуністичним, тому Японія була досить нейтральною. Це тривало до 1975 року, а це означає, що коли Англія та США, які ми часто відвідуємо під час відпустки, раптом виключили подібні речі, для нас з’явилася можливість ввійти.
Оно: Гадаю, ти правий.
Ishii: Я не хочу бути грубим, але це культура, тому я думаю, що добре бути нейтральним щодо цього. Я вважаю, що це добре бути нейтральним щодо цього, але я хотів би знати, що те саме з промисловим комплексом. Отже, ви розмовляєте російською.
Оно: Дуже дякую. Мені прикро це чути, але я не впевнений, скільки російських слів ви збираєтеся використовувати.
ISHII: «幾幾幾幾» російською?
Оно: Скільки коштує ікра риби? Так ікру називають ікрою чорного лосося. Там ікра червоного лосося — це наша ікра лосося.

ІШІІ: Я бачу, то, навпаки, це так. Я теж спілкувався з цією жінкою, і вона сказала, скоріше, навчи мене російської. Вона російськомовна українка, тому їй близька країна, але вона сказала, що вважає за краще говорити російською, а не українською. Коли я попросив його навчити мене чогось, він сказав, що погано розбирається в японській, але раптом розвеселився і сказав: «Ні, я погано розбираюся в японській мові. Він сказав: «Я знаю Японського, Харашо та ще одного, чи не так?

ямати ще один. Але і пірошки теж. Борщ теж 35 днів, а сьогодні у японців їх близько 200, і я думаю, що відповідь — якщо ви вивчите мову.
Оно: Так, це правда. Але це не так просто. Я трохи розмовляю російсько-українською, але пишу в резюме, що можу говорити лише щоденні розмови. Тим більше, що я з Кюсю, на мене не звертають особливої уваги. Я в Кюсю, тому на мене навіть не дивляться.
Іші: Ябукамі міг би бути іншим, якби він був на Хоккайдо.
Оно: Я думаю, було б інакше, якби ви зробили це на березі Японського моря. Я думаю, що зараз багато чого відбувається в моєму житті, коли все раптом так склалося. Це справді та ж Росія, як завжди.
Ishii: Я не впевнений, чи український потяг тонкий чи ні, але я також створюю додаток для перекладу, і я не можу його прочитати через те, як він пишеться. Я не впевнений, чи хороша ідея мати новий чи ні, але це гарна ідея мати новий.
Оно: Ну, я думаю, що основна японська мова така ж, як і будь-яка інша мова, але якщо ви пропустите основну граматику, це буде важко. Я думаю, що головне — вивчити граматику в голові до певної міри, а потім поговорити. Аокі: Так, те саме з Аокі.
Іші: Я розумію. Коли я був студентом університету, я вивчав французьку мову, і випадково опинився в Італії або після цього поїхав до Італії. Це було близько до Шанхаю, тож я міг спілкуватися з Ітаєю та Китаєм так, як розмовляти словами.
Ono: дієслово балакати.
ISHII: Мені здається, що російська мова — це мова, на якій розмовляють досить структуровано, як французька зв’язкова.
Оно: Можливо, але наприклад. Я не знаю, як це сказати. До певної міри можу зрозуміти, навіть якщо, наприклад, помиляюся. Я думаю, що це неправильно, але це нормально, якщо ви помилитеся в ядрі, іменниках жіночого або чоловічого роду. Навіть якщо ви помилитеся з часами, це все одно до певної міри зрозуміло.
Ішіі: Я думаю, що це трохи схоже на японців, які знайомляться один з одним, хочачасто це робити неправильно.

Оно: Я хотів би встигнути.
Ishii: Я думаю, що важливо добре говорити, коли ти схиляєшся до них, і оскільки я був тут переможцем, я вечеряв з хлопцем, який вільно розмовляє англійською, і хлопцем, який не вміє вільно говорити японською. Головне пам’ятати, що ви ніколи не повинні боятися просити допомоги у своїх друзів та рідних.
Оно: До.
Іші: Я хотів би створити момент, коли я кажу, що ти мені подобаєшся, ти раптом стаєш наче гейша або простолюдин, а розмова про суші перетворюється на гейш або простолюдинів, і ти кажеш, що це приємно. Я хочу створити такий момент. Якщо ви знаєте про іншу сторону, між вами та ними існує відстань.
Оно: Коли ви наближаєтеся, так, це правда. Люди дуже обережні. Люди в Радянському Союзі особливо насторожені. Перші двері дуже товсті, і коли ви їх відчиняєте, вони стають дуже привітними. Тому в давнину ми говорили «росіяни й українці». Зараз ми говоримо українсько-японське, але мені здається, що в цьому є щось дивне.
Ішіі: Це теж маніяк, але в українцях це називається «З Україною». Оно: А як зараз Лу?
Ishii: Є деякі фанки, і мені іноді стає ніяково, але в цьому і справа, чи не так? Є українці, які не хочуть говорити російською.
ОНО: У нас їх немає навколо, але ми чуємо такі історії. Ми були в російськомовній країні, але розмовлятимемо тільки українською.
ISHII: У цьому сенсі.
Оно: Так, я.
ISHII: Я думаю, що там може бути багато їжі, але я не можу цього сказати.Оно: Але я ніколи не чув, щоб хтось із оточення або моя дружина кинув російську мову. Тому я думаю, що це часткова річ. Я маю на увазі, я знаю, що російська мова називається російська, але це не погана мова, і моя дружина використовує її, тому що країна погана, але мова непогана. Вона теж розмовляє українською, але так. мені шкода.
ISHII: Я маю на увазі, що це не так. Ну, не варто використовувати в розмові російський прапор або наведені вище піктограми. Я маю на увазі, що кордон України такий. Я ніколи не був в Україні, тому це дуже тонко.
ОНО: Навіть трохи.
ISHII: Ні, я не знаю.
Оно: За останні десять років все дуже змінилося, але до десяти років тому, коли я туди бував, це було повністю радянським. Є ще деякі радянські залишки, наприклад, пам’ятник Леніну, а деякі будівлі радянських часів все ще збереглися. До цього рукотворного, я думаю, культура була більш російською. Це східна частина. Я мало знаю про західну частину країни. Я говорю про східну частину країни. Отже, я справді розмовляю мовою Путіна, чи не так? Вони брати, сказати не буде перебільшенням. Дуже мало людей, які мали погані почуття до Росії, включно з тими, кого ми приймали. Дуже сумно, що до цього дійшло і що нас розділили.

Іші: У цьому сенсі це все одно, що вивчати культуру. Наприклад, я ніколи не був у цьому місці, тому наступив на фугас. Я не знав, чи такий балет чи ні, чи така архітектура чи ні, і не знав, український борщ чи ні.
Оно: Що це? Ні, це бойове мистецтво. Справа в тому, що сама російська культура почалася в Києві. Українці зіграли роль старшого брата росіян. Росіяни думають, що в Росії більша економіка, більше землі та більше грошей, тому вони думають лише, що українці поводяться дивно. Така сварка триває ще до війни.
Іші: Я розумію. Думаю, можна з упевненістю сказати, що рекомендований спосіб пізнання української культури — послухати якусь жанрову кухню, але мені це не дуже подобається. Але музика, яка звучала на клубному заході, була справді класною. Я також симпатизую мистецтву, яке було виставлено, але є багато людей, які кажуть, що це як дивитися на імпортні товари, тому…ОНО: Але я думаю, що це цікаво, як і церковна архітектура. Українську Православну Церкву досі руйнують? У Києві немає Софійського собору, який був побудований близько 1000 року нашої ери, і він справді гарний і величний. Я думаю, що цікаво познайомити людей із культурою через такі речі. Так, наприклад.
ISHII: Теж таке. Оно: І фотографії.
ISHII: Це не грубо публікувати. Тому що це боляче і, напевно, серце розбиває, і є багато речей.
Оно: Навчання.
ISHII: Я знаю, але я вчуся. Якщо все-таки ця церква буде зруйнована ракетою. Оно: Ви кажете це як мужність.
ISHII: Це ситуація, яку я навіть не повинен публікувати.
Оно: Гей. Так, правильно. Завжди, коли ми представляємо Україну, ми завжди просимо глядачів подивитися фотографії з метою реклами. Ми завжди показуємо їм картини України, кажемо, що колись Україна була такою гарною, а тепер її знищили. Багато людей співчували мені і казали: «О, таке гарне місце знищено. Так, я робив це кілька разів.
Ishii: Добре, яка друга рекомендація?
Оно: Рис також готують і козаки, чи не так? Так, правильно. Є козацький танець, в основі якого лежить українське козацтво, а не російське козацтво, а є тексти, які говорять: «Якщо ми нащадки козаків, давайте зробимо все, що в наших силах. Крім того, українські козаки кажуть, що українці легітимніші. Я не знаю, що думають росіяни.
ІШІІ: Або музика, пов’язана з козаками. Так це Україна.

Оно: Так, є література «Протоколи голови Тарасбурзької адвокатури», а також є особлива козацька музика.
ISHII: Що таке виключення?
ОНО: Є американський солдат, пан Луліба, капітан Луліба, і він легендарний козак.
Ishii: А, я розумію, але ви маєте на увазі такі речі. Я сам був торговою компанією, тож навіть у Європі було ще багато неосвоєної території від West Opinion до Сходу. Я думаю, що добре вчитися потроху. Я думаю, що добре вчитися потроху.
Оно: Ні, це так. Я навчаюся близько 10 років, але є речі, які я ще не знаю, а є речі, які я не усвідомлював. Східна Європа має глибоку історію, історію ходу вперед і назад, тому я думаю, що якщо ви вивчаєте цю історію, ви зможете глибше спілкуватися з українцями, які приїжджають до Японії, навіть якщо ви не розмовляєте однією мовою. Навіть якщо вони не розуміють мови один одного, це може бути гарною нагодою поговорити з ними про історію України. Думаю, їм буде дуже приємно дізнатися про їхню культуру, історію та звичаї. Вони здивовані, коли чують, що за 20 років можна співати гімн України. Я думав, що це чудова зброя для мене, як для японця. Це щось.
Ішіі: Я з Space Shine, тому що на Балі був індонезійський хлопець у відрядженні. Оно: До.
Ishii: Я пішов на пляж наприкінці своєї відрядження. Вночі прийшла група з приготування морепродуктів BBQ і заспівала японську пісню Sakamoto 9.
Оно: Я радий, що ти розмовляєш японською.
Ішіі: Я маю на увазі чотирьох індонезійців на Балі. Це було дуже зворушливо. Ну, я сподіваюся, що у вас є такий досвід, і вам доведеться подолати проблему вимови.
Оно: Це недобре. Ви не повинні говорити ідеально. Я думаю, що це добре, якщо ви зробите те, про що ви згадували раніше. Але українізувати це трохи складно, тому явикористовуючи російську мову.

ISHII: Деякі люди, які намагаються вкусити мене в TWITTER або щось подібне, кажуть: «Ні, це не російська. Але я також кажу їм: «Ні, ні, ні, все добре.
Оно: Так.
ISHII: Я не впевнений. Звісно, цікаво, чи написано це й українською.
Оно: І, звичайно, українська — найкраща мова. Але чи дуже важко почати українське з нуля? Я вважаю, що краще починати з російської, хоча російськомовних, які починали з російської, небагато.
Ішіі: Нарешті, є радіолекція NHK. Пізніше Джункудо дуже часто називали «Окада Шо».
Ono: відкритий текст.
Ішіі: Тому що було лише дві книги.
Оно: фіолетовий. Цей біло-фіолетовий, це єдиний. Я думаю, що це єдині два.
Ishii: Я бачу, в Японії є тільки два, тому цих двох помістили там.
Оно: Правильно. Я ніколи не бачив двох-трьох-трьох видів. Я ніколи не бачив їх двох-трьох-трьох видів.
Іші: Я розумію. Отже, ви в цьому плані посередині, чи не так? Я перебуваю в префектурі Окаяма, але мені потрібно поїхати в Хіросіму, щоб відвідати Купол атомної бомби. Я поїхав до Хіросіми, щоб відвідати Купол атомної бомби. Коли я слухав розповіді тих, хто вижив після бомбардування, я багато чого дізнався. Купол атомної бомби знаходиться або в Угорщині, або в Чехії. Зал промислового просування в Хіросімі було завершено в 1904 році, і через невелику кривизну купола він, здається, пережив атомне бомбардування. Тож така архітектурна технологія, мабуть, є таємницею Сходу.
Оно: Ось воно. Ну, ну, безперечно, була унікальна радянська ідея про зброю і так далі.Раніше вони мені подобалися, тому що вони були ностальгічними, але тепер вони змушують мене вирвати, коли я їх бачу. Але тепер мене нудить, коли я їх бачу.
Іші: Я розумію. Ну, тоді, будь ласка, їжте під час дражни, і ми продовжимо.
Оно: Так, вибачте, якщо я сказав щось трохи дивне в незнайомому місці.
ISHII: Це реклама в кінці? Якщо ви дивитеся фільм посеред ночі, я хотів би звернутися до глядачів або підтримати глядачів. Ну, звичайно, це може бути пожертвування, але я хотів би закінчити тим, що ви сказали.
Оно: Я хотів би сказати, що ми хотіли б попросити вас підтримати нашу НВО «Красивий світ», але в Україні є багато груп підтримки, тому я вважаю, що буде краще, якщо ви підтримаєте ту, до якої відчуваєте найбільше симпатій. . Якщо ви це робите, вам не потрібно підтримувати нас цим. Якщо ви нас підтримаєте, це буде на благо України, і я це завжди говорю. Якщо ви відчуваєте співчуття до нашої діяльності, ми будемо дуже раді, якщо ви підтримаєте нас. Ми використаємо всі гроші на український народ і Україну, але я впевнений, що знайдеться організація, якою ви будете задоволені. Щиро дякую за вашу постійну підтримку.