Відтоку не сталось. Як «Домашній Інтернет» від Київстар подолав наслідки кібератаки та як розвивається послуга

В інтерв’ю NV керівник департаменту фіксованого зв’язку Київстар Сергій Сухорук розповів про переваги та недоліки найпопулярнішої сьогодні в Україні технології підключення широкосмугового інтернету GPON, про можливість подання групових заявок на підключення послуги «Домашній Інтернет» від Київстар за цією технологією в окремих регіонах, а також про плани Київстар щодо розбудови мережі фіксованого інтернету, резервування мережі на випадок відключень електроенергії та експансію в нові міста.

Підбиваючи підсумки 2023-го, з чим входите у 2024 рік?

У 2023 році, як і в 2022-му, перед нами стояло завдання втримати абонентську базу, котра в багатьох операторів скоротилась через міграцію, мобілізацію, анексію росією українських територій. Найбільшим викликом для інтернет-провайдерів загалом, і ми не виняток, стали блекаути в кінці 2022-го та протягом початку 2023 року.

Будемо чесні: фізично до цього майже ніхто не був готовий. Особисто моя думка, що багато операторів, які працюють з використанням різних технологій, таких як GPON (Gigabit-capable passive optical network), FTTB (fiber to the building), FTTH (fiber to the home), ADSL (Asymmetric Digital Subscriber Line) чи DOCSIS (Data Over Cable Service Interface Specifications), не були готові до блекаутів. І якщо хтось зараз почав би стверджувати, що на момент цих подій був підготовлений на 100%, я б в це не повірив.

Київстар почав встановлювати перші джерела безперебійного живлення (далі — ДБЖ) для «Домашнього Інтернету» вже наприкінці листопада 2022 року. На кінець січня 2023-го у нас майже повністю було зарезервоване місто Київ, тож навіть коли відключалось централізоване енергоживлення, ми протягом чотирьох-п’яти годин могли надавати послуги абонентам. Після цього ми почали активно розповсюджувати ДБЖ і на інші регіони. Тож у 2024-му році продовжуємо займатись встановленням ДБЖ там, де його ще немає.

Для розуміння уточніть: наразі послуга «Домашній Інтернет» від Київстар — це виключно фіксований інтернет, який надається по мідному кабелю, чи також й інші види підключень?

Ви абсолютно правильно зазначили, що йдеться не тільки про підключення за технологією FTTB. «Домашній Інтернет» від Київстар — це надання якісного швидкісного інтернету, який отримує роутер в оселі українця. Гадаю, що для звичайного користувача, якого задовольняє співвідношення ціни та якості послуги, неважливо, за якою технологією підключений його інтернет. Це може бути FTTB чи, можливо, остання миля покривається за допомогою мобільного інтернету. Так само користувач обирає, чи його роутер підтримує технологію 4G LTE, маючи додатковий слот для SIM-картки, чи має можливість підключатись до інтернету через кабель. Ми пропонуємо різні технології надання широкосмугового швидкісного інтернету. «Домашній Інтернет» від Київстар — це така собі парасолька, за допомогою якої ми поєднуємо передові сучасні технології для надання споживачам послуг найвищої якості.

У тарифах і ціновій пропозиції технологія підключення не відіграє жодної ролі, тобто тарифні плани, які ми підключаємо користувачам за технологією GPON чи FTTB, мають однакову вартість.

Особисто я фундаментально переконаний, що для споживача технологія підключення інтернету не має жодного значення, тому для операторів це не має бути елементом певної маніпуляції. Останнім часом я спостерігаю спроби створити імідж технології GPON як привілейованої, щоб її сприймали як преміальний сервіс.

У мене як у споживача також склалось враження, що GPON — особлива енергонезалежна технологія підключення інтернету, краща за інші. Це не відповідає дійсності?

GPON — це цілком енергозалежна технологія, проте, погоджусь, більш енергоощадна. Абсолютно енергонезалежних технологій фіксованого інтернету не існує. На жаль, будь-яке передання даних можливе лише з переданням сигналу за світловим променем. Тому без світла інтернету не буде.

У разі блекауту умовних 10 будинків, підключених до інтернету за технологією GPON, і 10 будинків із FTTB-підключенням, вони втратять сигнал через однаковий проміжок часу?

Справді, підключення, здійснені по мідному кабелю, в умовах блекауту протримаються без живлення менший період часу, ніж працюючі за технологією GPON. Саме тому підключення по FTTB ми резервуємо за допомогою ДБЖ. Це дозволяє продовжувати надання послуги в умовах відсутності електропостачання від трьох до п’яти годин.

Технологія GPON більш ефективна з точки зору роботи та працездатності в умовах відключення електропостачання, проте, все залежить від тривалості. У разі тотального блекауту навіть GPON не допоможе, оскільки при довготривалих відключеннях від електроживлення і ця технологія перестане працювати. Натомість в умовах коротко- та середньострокових GPON може довше забезпечувати споживача доступом до інтернету й завдяки тому, що ми вибудовуємо лінії від базових станцій, на яких встановлені стаціонарні або пересувні дизель-генератори. Допоки матимемо людський ресурс і змогу подавати паливо та комплектуючі, забезпечуючи роботу генератора на базовій станції, у користувачів, підключених за GPON-технологією, буде зберігатись інтернет-сигнал. Вибудувати аналогічну модель у конфігурації з FTTB-підключенням неможливо, оскільки активне обладнання знаходиться всередині житлових будинків.

Для резервування FTTB-мережі ми не використовуємо дизель-генератори. Обладнання, що підтримує роботу за цим типом підключення, розташоване всередині житлових будинків. Це багатоповерхівки. Встановити в житловій секції шумний дизель-генератор з викидами — не просто неможливо, а ще й заборонено законодавством.

На відміну від них ДБЖ — абсолютно безшумні та непомітні для оточуючих. Більшість користувачів навіть не здогадується про те, що ДБЖ встановлені та працюють поряд із їхньою квартирою.

На скільки відсотків ваша мережа «Домашнього Інтернету» зарезервована і чи плануєте продовжити роботи в цьому напрямку?

По всій Україні зарезервовано понад 50% мережі, проте в низці областей цей показник сягає майже 100%. Це Київ, Чернігів, Суми, Біла Церква та інші. Відсоток зарезервованої мережі в деяких регіонах нижчий, адже розподіляючи інвестиції, ми виходили з кількості та тривалості відключень електроенергії минулої зими в тих чи інших областях, оскільки десь електроенергію відключали мало не щодня, десь два-три рази на тиждень, а в більш безпечних зонах не відключали взагалі.

Наразі прагнемо довести показник встановлених ДБЖ до 70%.

За який час хочете вийти на такий показник?

Роботи зі встановлення нових ДБЖ продовжуються безперервно, вони навіть тривають під час цього інтерв’ю. Ми плануємо забезпечити 60−65% до кінця лютого 2024 року. Це буде також доброю страховкою в періоди проведення обленерго регламентних робіт. Уже до осені поточного року ми плануємо підвищити показник ще на 5−10%, зокрема за рахунок резервації мережі в регіонах, які перебувають у зонах підвищеного ризику — бачимо там гарний комерційний потенціал як для збереження, так і для розширення абонентської бази.

Чому Київстар продовжує підключати «Домашній Інтернет» до джерел безперебійного живлення попри те, що цьогоріч енергетична інфраструктура знаходиться у стабільнішому стані?

Минулої зими енергетична інфраструктура отримала доволі серйозні пошкодження. Це означає, що ризик відключень через перманентні аварії та проведення ремонтних регламентних робіт зберігається. Тому користувачі послуги «Домашній Інтернет» від Київстар, будинки яких забезпечені ДБЖ, можуть бути впевнені, що навіть за відсутності електроенергії протягом 2−3 годин через планові, чи екстрені відключення, вони будуть забезпечені доступом до інтернету.

Хочу зазначити, що важливо, аби і самі споживачі не забували дбати про свої девайси та мали на такий випадок заряджений Power Bank, до якого могли б підключити домашній роутер (маршрутизатор).

Про який обсяг інвестицій щодо встановлення ДБЖ йдеться?

У 2023 році інвестиції щодо встановлення ДБЖ становили 200 млн грн. Цей показник включає видатки на закупівлю обладнання, монтажні роботи, логістику й обслуговування. Оскільки екватор встановленої кількості ДБЖ ми вже здолали, то в 2024 році, напевно, будемо говорити про додаткові інвестиції розміром 50−70 млн грн.

Серед клієнтів уже з’явились ті, котрі звертаються до ваших call-центрів і наполягають на підключенні їм інтернету саме з використанням технології GPON?

Після пережитих блекаутів серед користувачів майже не лишається людей, які б навіть не чули про технологію GPON і не мали про неї та її переваги елементарного уявлення.

Запити щодо технології GPON, дійсно, надходять в call-центри, у наших магазинах люди про це запитують. Хочу звернути увагу користувачів, що на сьогодні існують механізми, за допомогою яких вони можуть подавати групові заявки на підключення послуги «Домашній Інтернет» від Київстар за технологією GPON в окремих регіонах.

У 2024 році Київстар здійснюватиме часткову модернізацію та заміну наявної технології на технологію GPON у деяких містах. Проте ми не говоримо про повну заміну, оскільки в такому разі інвестиції становили б не сотні мільйонів гривень, а досягали б мільярдів. У перспективі кількох років це, напевно, можливо, проте не в найближчий рік точно.

Важливий аспект — питання доцільності. Технологія GPON попри численні переваги має і недоліки. Зокрема, користувач має підключити у своїй оселі не тільки роутер (маршрутизатор), але й абонентський ONU/ONT (Optical Network Unit/Optical Network Transceiver) — невеликий пристрій у пластиковому корпусі, призначений для прийому сигналу по оптичному волокну та передання даних до вашого роутера і назад. Складовою підключення до технології є і заміна кабелю, який заходить в оселю. І для багатьох людей, на жаль, це стає перепоною.

Минулої зими, коли потреба у підключенні за технологією GPON для більшості була нагальною необхідністю, саме через цю вимогу близько 30% заявок відміняли на етапі, коли майстер заходив до квартири і запитував: «Де краще свердлити отвір у стіні?» Аналогічні цифри нам повідомляли і конкуренти. Серед клієнтів були такі, які мали оселю в новобудові та свіжий, у деяких оселях авторський дорогий ремонт — заради його збереження вони були готові терпіти відсутність підключення до інтернету під час блекаутів.

Виходячи з цього, чи доцільно нам як компанії зараз проінвестувати на загальнонаціональному рівні кошти у 100%-ву заміну мережі без впевненості в тому, що це також на 100% буде забезпечено споживацьким запитом? Звісно, ні! Оскільки ми розуміємо, що в такому разі ризикуємо втратити клієнтів, які б хотіли зберегти FTTB-підключення і які через це будуть навіть готові перейти до конкурентів.

А які переваги має технологія GPON?

Назву вам 3 найважливіші переваги технології GPON. По-перше, підключення виконане за цією технологією менше залежить від енергоживлення, це ефективніша технологія з точки зору споживання електричної енергії. Застосовуючи її масово, ми навіть сприяємо незначному зниженню споживання електроенергії в масштабах всієї країни.

По-друге, ця технологія більш швидка до розгортання. Будується і масштабується вона набагато швидше, ніж FTTB або будь-яка інша з наявних технологій фіксованого доступу до інтернету.

По-третє, вона не така вразлива до аварій, тому що має менше обладнання на всьому ланцюжку надання сервісу та менший ризик його пошкодження в результаті дій, у тому числі вандалів. Як я казав, у разі підключення послуги «Домашній Інтернет» абонплата залежно від технології підключення FTTB, чи GPON не відрізняється.

Чи можливо, що в довгостроковій чи середньостроковій перспективі відбудеться повний перехід Київстар на технологію GPON?

Рано, чи пізно українські інтернет-провайдери вирішать відмовитися від технології FTTB, але це точно не станеться у 2024-му. Колись відбудеться моральне старіння самої технології, проте, як я сказав, це не перспектива наступного дня. На це підуть роки.

Так само, як колись мобільний зв’язок починався з підключення до інтернету через голосовий дзвінок — ця технологія називалася CSD (Circuit Switched Data, CSD — технологія передання даних, що була розроблена для мобільних терміналів стандарту GSM). Потім вона еволюціонувала в WAP-технологію (Wireless Application Protocol — технологія, що використовується для запуску інтернет-застосунків на мобільних терміналах). І лише потім на зміну прийшли технології доступу до мережі інтернету в 2G-сегменті, потім 3G, 4G. І вже багато країн світу впровадили 5G. Так само відбувається і з технологіями фіксованого зв’язку.

Нині користувачам уже недостатньо швидкості 100 Мбіт/с, і це також відбулося еволюційно, адже кількість девайсів, які клієнти мають вдома і які потребують підключення до інтернету, зростає шаленими темпами.

Ми модернізуємо технологію FTTB, аби зробити її швидкіснішою. Чи суттєво тут технологія FTTB поступається технології GPON? Я вважаю, що ні. І знову ж таки, якби не блекаути, навряд чи технологія GPON дістала б такої популярності та динамічного розвитку на початку 2023 року.

Підсумовуючи все сказане, я б припустив, що технологія GPON превалюватиме в розвитку мереж і модернізації, проте стверджувати, що вона протягом року-двох абсолютно витіснить FTTB, я б не став.

Оскільки ми зачепили тему еволюційних перетворень в напрямку технологічного прогресу, які технології для широкосмугового інтернету будуть актуальні у найближчому майбутньому? Які з них уже впроваджують інші країни?

Україну сміливо можна віднести до країн, які ні на крок не відстають від цифрової еволюції. Наприклад, рівень інтернет-сервісу, який надають українські провайдери (не тільки ми в Київстар, але й наші основні конкуренти) — досить високий і навіть кращий за сервіс у низці західних країн, які до того ж нерідко користуються і старішими технологіями: швидкість інтернету у користувачів подекуди набагато менша, при цьому вартість послуг суттєво вища.

Загальний тренд по всьому світу відомий. Він не змінювався вже деякий час і, скоріше за все, лишиться з нами ще на 4−5 років. Ми бачимо, що багато гравців телеком-ринку стають конвергентними — надають послуги як мобільного, так і фіксованого зв’язку, заходять у сегмент медіарозваг (телебачення, відеосервіси). Усі конкурують за час користувача, за присутність у його домогосподарстві, щоб надати, умовно кажучи, з одного кабелю чи з іншого типу підключення якомога більшу кількість сервісів. Ми не є винятком.

Ми розвиваємо всі три сегменти бізнесу. Надаємо мобільний і фіксований зв’язок. У нас є продукт «Київстар ТБ», який розвиваємо спільно з партнером 1+1медіа. Продовжимо це робити, розвиваючи й інші сервіси.

Яких новинок від послуги «Домашній Інтернет» від Київстар слід очікувати у 2024 році?

У нас є лінійка тарифів, яка називається «ВСЕ РАЗОМ». Це конвергентний продукт, що поєднує в собі мультисервісність, тобто декілька найбільш затребуваних сервісів від нас, які зручно поєднані в єдину пропозицію. Ставимо перед собою завдання шукати потенційні цікаві партнерства, в тому числі й поза межами телекому, які можуть стати гарним доповненням і полегшити життя користувачам. Свого часу ми реалізовували такі проєкти з ігровими сервісами. Днями запустили пілотну кампанію зі службою таксі, маємо спільні плани з мережею медичних лабораторій. Ми відкриті для ринку. Робимо пілоти, щоб вивчити попит користувачів. Ми маємо зворотний зв’язок, враховуємо недоліки і, якщо можемо їх виправити, обов’язково це робимо.

Якщо недоліки виявляються занадто складними, можемо просто припинити надання сервісу, взяти більше часу та зробити перезапуск. Розширення портфеля послуг, у тому числі тих, що далеко за межами телекому — це один із пріоритетів, над яким ми працюємо. Я впевнений, що ми ощасливимо наших користувачів новими пакетними пропозиціями, достатньо зручними та вигідними для них. І ми в цьому форварди — такий інноваційний підхід в Україні ніхто, крім Київстар, поки що не застосовує.

Як плануєте розвивати «Домашній Інтернет» у 2024 році? І чи визначились із пріоритетними регіонами?

Стосовно розвитку нашої мережі ми не обмежуємося пріоритетними чи непріоритетними регіонами. Мережа розбудовується по всій країні. Ми підключаємо нові будинки, нові міста, де починаємо надавати послуги, і тут немає жодних обмежень. Тому про дискримінацію тих чи інших регіонів щодо інвестицій Київстар у розбудову та розвиток точно не йдеться. Ми абсолютно свідомі, що кожна локація на мапі України для нас має високий пріоритет. Саме тому наша ціль на найближчий час — розвивати послугу «Домашній Інтернет» навіть там, де ми досі не були представлені.

У 2023 році ми вже збільшили покриття, провівши в тисячі нових будинків «Домашній Інтернет» від Київстар. На 2024-й маємо не менш амбіційні плани. Хочемо збільшувати кількість нових будинків, в яких розпочнемо надавати послуги, і нових міст, де досі не надавали послуг.

Якщо йдеться про відновлення мережі, то фактично по всій прифронтовій території зараз на ділянках, де вона уражена чи пошкоджена внаслідок ворожих обстрілів, інвестиції у відновлення не припиняються. Ми в максимально стислий строк намагаємося відновлювати сервіс і знову надавати його користувачам.

Щодо модернізації мережі — ми переводимо її частину зі стандартного 100 Мбіт/с на швидкість до 1 Гбіт/с. На сьогодні приблизно 70% наших користувачів мають змогу користуватися тарифними планами із гігабітною швидкістю.

В яких містах «Домашній Інтернет» від Київстар досі не представлений?

Наприклад, у Вінниці. Тому це точно фокус нашої уваги та перспектива, якщо не 2024-го, то найближчих років. Ми продовжуємо активно розбудовувати мережу, в тому числі й за технологією GPON у нових містах. Зокрема, це Новий Розділ (Львівська область), Жмеринка (Вінницька область), Дунаївці (Хмельницька область). У плані на 2024 рік таких міст чимало.

Нещодавно на Київстар була здійснена масштабна хакерська атака. Як «Домашній Інтернет» відновлювали? І чи відновили вже повністю?

Ми повністю відновили його після наймасштабнішої за історію існування телеком-галузі кібератаки. Ця атака підтвердила шалену лояльність наших користувачів. Уже наприкінці 12 грудня (в перший день масштабного збою, який трапився в результаті кібератаки) послуга «Домашній Інтернет» була відновлена для третини користувачів. Протягом тижня ми повернули фіксований інтернет для 85% споживачів наших послуг. З урахуванням масштабів спричиненої кібератакою шкоди — це насправді героїчні здобутки.

Дуже хочу подякувати нашій команді, співробітникам, партнерам, підрядним компаніям, які нам в цьому сильно допомагали. Внесок співробітників компанії був титанічний, і саме їхня робота мала найбільший вплив на строки відновлення. Люди, не шкодуючи власного часу, здоров’я, працювали по кілька діб — навіть без сну.

Зізнаюсь відверто — ми майже не відчули негативного впливу на нашу абонентську базу. Тому особливо хочу подякувати нашим клієнтам за терпіння, лояльність до бренда «Київстар» і зокрема до нашої послуги «Домашній Інтернет».

Наразі всі сервіси працюють у штатному режимі?

Переживши кібератаку, ми працюємо в штатному режимі, надаючи нашим абонентам послуги в повному обсязі вже понад три тижні: здійснюємо нові підключення, виконуємо ремонтні роботи, роботи щодо розбудови мережі.

Як гадаєте, скасування абонплати в січні сприяло збереженню абонентської бази?

Це було наше щире «дякую» користувачам, яке ми змогли сказати так, щоб його почули в усій Україні.

Ми не ставили за мету жодних комерційних результатів у майбутніх періодах. Не було жодних KPI щодо кількості абонентів, яких ми розраховуємо в подальшому залучити, монетизувавши рішення і компенсувавши втрачені кошти. Ні! Переважна більшість не змінила провайдера, хоча спокуса була. Наші конкуренти зробили все для того, щоб такі процеси могли відбуватись максимально швидко та комфортно, проте люди лишились із Київстар.

Які основні виклики для інтернет-провайдерів ви б виділили?

Я не хочу зараз говорити про захищеність енергетичної інфраструктури або про ризики повернення до відключень електроенергії. Ми живемо в умовах війни і маємо так чи інакше до таких викликів готуватись і пристосовуватись. Але є проблема, яка була менш відчутна протягом попереднього року, проте останнім часом загострюється і дуже сильно — це брак людей, які могли б працювати. Це відбувається через міграцію, мобілізацію і через недостатню захищеність телекомунікаційної інфраструктури на державному рівні як критичної інфраструктури, яка потребує постійно людського ресурсу для збереження в працездатному вигляді і тим більше для її розвитку.

І якщо не буде кому це все робити, на жаль, ці процеси не відбудуться. Їх не можна перевести в цифру або замінити людину технікою, бо йдеться про досить важку фізичну працю яку можуть виконувати переважно чоловіки.

Я не хочу виглядати сексистом, але мусимо визнати, що це фізично складна робота — підіймати на верхні поверхи будинків акумулятори вагою 30 кг кожен або 20-літрові каністри з дизелем на базові станції. А тиск на чоловіків сьогодні величезний через постійно зростаюче навантаження, зокрема і потенційної мобілізації.

Як держава ми також маємо розуміти, що не можемо акумулювати 100% людей тільки для оборони та війни. У цьому питанні потрібно віднайти здоровий баланс, бо поки що виглядає так, що в деяких регіонах представники ТЦК влаштовують навіть певні рейди на «зв’язківців» через те, що армії вони теж потрібні. Дотримання цього балансу, я вважаю, і буде головним викликом 2024 року.

Якими є ваші очікування від телекомунікаційного ринку України у 2024 році?

Очікую кроків у напрямку подальшої консолідації в сегменті домашнього інтернету. Гарний тренд задала компанія Vodafone, придбавши слідом за оператором VEGA ще й оператора Freenet. Наприкінці грудня стало відомо про продаж компанії lifecell (власник оператора турецька компанія Turkcell 29 грудня 2023 року підписала договір про передання 100% акцій, а також усіх прав і боргів ТОВ «Лайфселл» (TM lifecell) французькій інвестиційній компанії NJJ Capital. — Прим. ред.).

Наразі ходить багато чуток щодо можливих угод між гравцями телеком-ринку, в тому числі в сегменті фіксованого інтернету. У цьому контексті згадують навіть компанії з першої трійки найбільших гравців ринку. Особисто мені здається, що консолідація й укрупнення, зокрема в сегменті фіксованих послуг, неминучі.

Процес консолідації й укрупнення на ринку — це добре, чи погано для Київстар?

Звісно, добре! Ми як достатньо великий і системний гравець завжди підтримуємо процеси структуризації ринку, встановлення зрозумілих, чітких і прозорих правил гри. Наразі в сегменті фіксованого інтернету, в якому ми оперуємо, представлено приблизно 4 000 гравців. Це оператори різної величини: такі великі компанії, як «Датагруп-Volia», «Укртелеком», VEGA, але також і середні, і зовсім невеличкі локальні оператори. Досі є нішеві компанії, які надають послуги тільки кільком житловим кварталам чи будинкам. У деяких невеликих компаній, на відміну від великих гравців, зовсім інший підхід до ведення цього бізнесу. Хтось попри малу територію присутності працює серйозно, переймаючи практики великих бізнесів, а хтось діє агресивно — демпінгує, відверто маніпулює нечітко встановленими законодавчими нормами. Ми можемо і навіть періодично мусимо відповідати на це. Проте, у випадках, коли оператори переступають межу допустимого, комплаєнс і бізнес-етики та взагалі того, що класифікується як нормальне, здорове ведення бізнесу, ми безсилі.

Тому наслідком структуризації й укрупнення в сегменті, в тому числі і за рахунок збільшення впливу найбільших гравців телеком-ринку, стане прозорість, підзвітність, і не лише через посилення контролю, але й завдяки поліпшенню розуміння нашої діяльності з боку регулятора (НКЕК), Антимонопольного комітету, Мінцифри. Я впевнений, ринку це точно піде на користь.

Не менш важливо, що великі гравці зможуть залучити в сегмент більше потужних інвестицій, а це стане каталізатором технологічного вдосконалення та розвитку напрямку.

Які поради ви дали б користувачам: на що сьогодні варто звертати увагу під час вибору інтернет-провайдера?

Користувачам порадив би зосередитись не тільки на виборі інтернет-провайдера, але й спитати самих себе, що вони особисто роблять, аби мати гарний інтернет вдома, яких заходів дотримуються, щоб все працювало найкращим чином, коли провайдер виконав всі роботи зі свого боку. Маю на увазі, що користувачі мають заздалегідь попіклуватися про те, аби їхній роутер був під’єднаний до Power Bank, щоб кінець кабелю в квартирі був потенційно доступний тощо.

Сьогодні у провайдерів можна і треба питати, як забезпечені їхні мережі на час тимчасових або аварійних відключень електроенергії. І якщо сталість і безперервність інтернет-з’єднання критично важливі для вашої роботи або навчання, можливо, є сенс подумати і про резервного постачальника таких послуг. Зараз багато компаній надають резервні лінії за пільговими тарифами. Вони працюють на обмеженій швидкості, активуються простою дією в момент потреби, є можливість щоденної чи навіть погодинної оплати.

Фіксований зв’язок не є винятком. Тут також потрібно, щоб користувач активно попіклувався про диверсифікацію та забезпечив свої можливості використовувати сервіс доступу до інтернету за будь-яких обставин.