Команда та задачі, що надихають
Олександре, будь ласка, поясніть якомога простіше, як дитині, у чому полягає робота вашого департаменту?
Коли мене запитують, ким я працюю в Київстар, я щоразу відчуваю справжнісінький стрес😊 Не просто, або навіть неможливо пояснити кількома словами, хто я і що роблю. Проте, я спробую) Основним завданням моєї команди є забезпечити абонентів Київстар можливістю здійснювати дзвінки по Україні та за її межами, користуватися роумінгом, відвідувати всі можливі інтернет-ресурси, чатитись з друзями та близькими за допомогою коротких повідомлень. Простіше кажучи, коли ви потрапляєте до, наприклад, Польщі і виходите там в інтернет або дзвоните комусь, знайте, я до цього причетний 😊 Тож наша місія полягає в тому, щоб домовитись з міжнародними та українськими національними операторами про з’єднання наших мереж, погодити тарифи на обмін трафіком, підписати необхідні документи, підключитися один до одного та розробити комерційну пропозицію для абонентів, щоб вони могли скористатися послугами зв’язку.
Як про мене, це все надзвичайно відповідально та, як часто буває в Київстар, зовсім не просто!
Абсолютно згодний, це доволі складно. Але зауважу, що ми весь час намагаємося покращити цей процес. Три останні роки ми змінювали й доопрацьовували його, аж поки не отримали таку структуру повного циклу, як я описав вище.
Справа в тому, що в телекомі, за класикою, маркетинг і міжоператорський бізнес є двома різними підрозділами. Маркетинг відповідає за тарифи та послуги для клієнтів, а міжоператорський бізнес стежить за реалізацією технічної можливості надавати ці послуги. Ми в Київстарі пішли далі та впровадили унікальну модель: у нас маркетинг і міжоператорські взаємодії — одне ціле. Тому ми швидші й ефективніші за наших конкурентів.
І як же вам вдалося об’єднати такі, на перший погляд, різні функції в одній команді? Як розподілилися ролі ваших колег?
У моїй команді 17 унікальних командних гравців. Поділені вони на три групи, які точно знають, що таке взаємодопомога та командна робота. До групи Value Proposition увійшли креативники, їхнє завдання — задовольняти попит, виявляти потреби та створювати круті пропозиції. Саме вони відповідають за те, щоб клієнти Київстар отримували найкрутіші технології та послуги найкращої якості за розумні гроші. Дві інші групи загострені на операторській взаємодії з національними та міжнародними партнерами. Їхнє основне завдання полягає в тому, щоб зробити все можливе для досягнення максимально вигідних тарифів від наших партнерів, гарантувати якісне надання послуг та оформити це все відповідно до українського та, як це трапляється найчастіше, британського права. Тож ми як рука черепашки ніндзя — три пальці: блискавичні, віртуозні та креативні.
Вау! Ви знаходите неймовірно яскраві образи. Я шкірою відчуваю, що креативна робота — ваша улюблена. Розкажіть мені, як ви все вигадуєте, яким є звичайний день у відділі, що має таке розмаїття завдань. Чи є щось таке поза стінами Київстар, щоб було схожим з вашою роботою?
Наша робота переважно, десь на 70 %, складається з переговорів та листування з партнерами — потенційними і тими, які вже вклали з нами угоди. Я порівняв би все це з капоейрою — бойовим танцем. Це дуже динамічні рухи, ритм для яких задає музичний інструмент беримбау, і він весь час то прискорюється, то вповільнюється. А ми мусимо його дотримуватися. Безперервно. І коли все нарешті стихає, ти відчуваєш надзвичайний приплив сил і неймовірне відчуття, що перемога поруч! Так, я вважаю, що без відчуття «журавля в руці» у нас не можна, адже ми «танцюємо», ведемо «бій» заради 26 мільйонів клієнтів, які розраховують на нас. Але в такому режимі важко створити креативну атмосферу, тому ми обов’язково весь залишок часу проводимо в стані продуктивної роботи: щось вигадуємо, розробляємо нове.
Моя команда має одну характеристику, що вирізняє нас з усієї компанії. Ми є найамбітнішими з-поміж усіх у Київстарі. Так, однозначно, бо наша команда просто живе своїми проєктами. І моє завдання — створювати для них максимально комфортні умови, щоб їх ніщо не відволікало. Навіть я сам намагаюся не заважати їм (сміється). А коли потрібно, завжди спрямовую та підбадьорюю їх. Коли в Київстар впровадили систему культурних цінностей, я дуже був задоволений, адже серед них були transparency та entrepreneurship — чесність у всьому, що ми робимо, і підприємницький дух, ставлення до роботи як до власного бізнесу.
Завдання, проєкти, нові та постійні виклики просто повинні викликати в тебе емоції, ти повинен їх пропускати через себе, заряджатися, надихатися. Тільки так твої ідеї та рішення будуть кращими та ефективнішими, ніж в інших.
Я бачу, що вас неабияк надихають складні завдання. Розкажіть, будь ласка, детальніше про це. Які труднощі у вас виникають? Якісь нетривіальні випадки траплялись?
Тааак! Ви точно відмітили, ми всі такі ненормальні! (сміється) Ми весь час маємо справу з інноваціями, і труднощі, звісно, трапляються. Просто немає жодних референсів щодо інновацій, ніхто не підкаже, рішення тільки за тобою. Відповідальність гнітить, ціна помилки велика, але й нагорода не менша. Тому потрібно ретельно все проаналізувати, розробити план і впровадити його, а якщо все піде не так, вміти швидко вжити заходів. Виходить, основна перешкода для інновацій — це страх фіаско.
У 2015 році на ринок вийшов новий бренд Vodafone. Однією із його сильних сторін був статус міжнародної групи, і українська операційна компанія спробувала цим скористатися. Вони запропонували своїм абонентам дуже вигідні тарифи на роумінг. Фактично, абоненти Vodafone отримали можливість використовувати свій тариф і вдома, і за кордоном. Для нас це стало серйозним викликом. Потрібно було відповідати на цей крок конкурента, і відповідати швидко. Напрошувалося просте рішення — віддзеркалити дії опонента. Але наш економічний прогноз беззаперечно передрікав колапс. Без перебільшень, станом на 2015 рік такі заходи могли погіршити маржинальність бізнесу на десятки процентних пунктів, а це дуже багато.
Ми прийняли складне, але власне рішення, і взялися розвивати сервіс з огляду на потреби клієнта, вигризаючи з партнерів необхідні для цього умови. Ця стратегія виявилася дуже правильною. По-перше, наш тарифний підхід дуже сподобався клієнтам, і вони не стали переходити до конкурента. По-друге, вже за кілька місяців Vodafone відмовився від своєї тарифної політики щодо роумінгу. Вишнею, та що там вишнею, КАВУНОМ на цьому торті стало цілковите копіювання нашої тарифної моделі всіма мобільними операторами в Україні! До речі, вона й досі працює. З поліпшеннями та доповненнями, але принцип! Який довершений принцип ми створили! (радісно посміхається)
Ця історія неймовірна! Дозвольте висловити своє передбачення: така розповідь запалила багато сердець бажанням стати частиною вашої команди й особисто взяти участь в таких захопливих змаганнях. Як це зробити, що потрібно знати, які компетенції мати, аби втілити цю мрію в життя?
Я вважаю, що завжди зробить більше той, хто хоче, а не той, хто може. Для мене найголовнішим є бажання вчитися, діяти та досягати. Решту, я певен, може опанувати кожен. Звичайно, у нашій команді складно уявити людину, яка не знає, наприклад, англійської. Був випадок, коли один наш менеджер, чисто за приколом і для спілкування з партнером «його» мовою, вивчив італійську. Ми постійно чомусь вчимося, телеком — технологічна галузь, що змінюється дуже швидко, тому тут знати все просто неможливо.
Які у вашої команди є лайфхаки для такої злагодженої роботи? Поділіться з нашими читачами своїм секретом щодо цього.
(сміється) Секрети! Та їм уже не сто і не тисяча років! Із самого малечку я чув від батька пораду, яку він часто повторював: стався до людей так, як ти хотів би, щоб вони ставилися до тебе. Це складно, але я намагаюся дотримуватись цього принципу, у тому числі й у роботі з командою. Вони ж без мене зможуть обійтися, а я без них — ні. Відповідно, мій підхід — це “human touch”. Ми постійно в діалозі, намагаємося більше спілкуватися один з одним у неформальній обстановці, ділитися інформацією, щоб ніхто не відчував себе у вакуумі. Це особливо важливо зараз, коли ми працюємо переважно в домашніх офісах. А ще я вважаю обов’язковим робити те, що говориш, і говорити те, що робиш. Важливо не забувати визнавати свої помилки та заохочувати ідеї команди. Ми всі люди, тож бажано відчувати своїх партнерів: коли їм треба відпочити, коли «напхати», коли підтримати, а коли висловити захоплення ними. Активна емоційність і стрімкий гумор мене рідко підводили 😊
Здається, у вашій команді панує неймовірна атмосфера довіри. Як ви відпочиваєте, якщо трапляється нагода бути разом?
Ооо! Відпочинок — наша улюблена тема! Ми любимо БОГРАЧ, а один мій колега вміє і, що не менш важливо, любить його готувати для нас десь на березі Дніпра. Поки він порається з казанком, ми співаємо пісні під гітару, спілкуємося. Загалом, у нас все як у людей 😊
Олександре, ви дуже натхненно розповідаєте про свою команду. Я просто відчуваю, як цікаво працювати під вашою орудою. Розкажіть трошки й про себе, як у вашому житті виник Київстар?
Так склалося, що до Київстару я прийшов на 4-му курсі університету. Мені терміново потрібна була робота, потрібно було забезпечувати мою молоду сім’ю. Тому всі три ключові речі мого життя трапилися дуже швидко й у такій послідовності: я одружився, влаштувався в Київстар, у мене народилася дочка. Зараз мені важко уявити себе десь в іншому місці. За ці 16 років я просто вріс у колектив, для мене це як сімейний бізнес. Може, мені хтось пару акцій Veon подарує (сміється).
Коли так самовіддано ставляться до роботи, в ній неодмінно має бути щось таке, що додає сил. Що вас надихає, Олександре?
За темпераментом я Холерик у квадраті, і завжди пишу це слово з великої літери. Сила Холериків у тому, що ми не можемо робити щось на півсили. Я завжди намагаюся йти до кінця та з максимальним ефектом. Забрати мою силу дуже важко. Усе, що виводить мене з рівноваги, я швидко долаю і трансформую в дрова, якими ще більше розтоплюю свій локомотив. Вихід є з будь-якої ситуації, головне — вміти змінювати кут огляду.
Олександре, наші читачі будуть у захваті, якщо ви порадити 5 книг, які їм варто прочитати.
Що ж, я за поради поки що грошей не беру (сміється). Але хочу попередити, що не люблю бізнес-літератури. Зазвичай це багато літер про те, що ви і так знаєте. Просто хтось про це написав книгу, дав імена подіям та явищам, запровадив термінологію. Нудно 😊
А от якщо говорити про художню літературу, то прошу, шановне панство. Мій ТОП-5 книг складається з класики, а дещо навіть є у шкільній програмі:
· Е. М. Ремарк «Три товариші»
· Т. Драйзер «Американська трагедія»
· Д. Кіз «Квіти для Елджернона»
· Дж. Оруелл «1984»
· Дж. Лондон «Мартін Іден»
