Президент компанії “Київстар” Олександр Комаров: Мобільна мережа працюватиме доти, доки в країні буде пальне
Президент мобільного оператора “Київстар” Олександр Комаров розповів УНІАН, чому із відключенням електроенергії повсюдно погіршується якість покриття, як оператори повертають зв’язок на деокуповані території, до яких мереж найчастіше підключаються абоненти у національному роумінгу, та попередив, що українцям варто готуватись до здорожчання тарифів.
Почнемо з питання, яке сьогодні, напевно, хвилює усіх українців. Чому із вимкненням світла зникає якісний зв’язок?
Це дуже болюче для нас питання. Зараз мережі зв’язку більше страждають від відключень електроенергії, ніж від обстрілів і руйнувань.
Страждає електромережа — частково втрачається мобільний зв`язок. Ми підключені до електромережі на тих же правах, що й звичайне домогосподарство. Жодних винятків для мобільного зв`язку, який є критично важливою послугою, немає. Усі атаки на енергетичну інфраструктуру впливають на мережу. І після кожної масованої атаки ситуація трохи погіршується. Потім, протягом деякого часу, вона поліпшується, але потім нова атака — і знову погіршується.
Я навіть наведу цифри за результатами атаки на енергетичні системи України 23 листопада. Вона мала найбільший вплив на роботу мережі від початку війни. До цієї атаки у нас в середньому не працювало у піку (вранці або вдень) по всій країні близько тисячі технічних майданчиків з 13 тисяч (це локації, де розташовані стільникові базові станції). А 23 листопада без живлення опинилося близько 8 тисяч технологічних майданчиків. Тобто, майже 70% базових станцій мережі було без живлення, і працювало на акумуляторних батареях.
Атаки відбулися вдень, близько 14-ї години. Ситуація ставала дедалі напруженішою, і о 17 годині стався пік зникнення електроживлення на базових станціях. Але вже о 22-й ситуація покращилась.
Оскільки до появи масштабних проблем зі зв’язком, переважна більшість ваших абонентів навіть не задумувалися, як працює мобільний зв’язок, поясніть детальніше, як влаштовані ваші мережі, і яке обладнання напряму залежить від електроживлення, а яке — ні?
У нас є базовий рівень — це комутатори, технологічні IT системи, критично важливе обладнання, вузлові чи транзитні базові станції, маршрутизатори трафіку — цей рівень добре зарезервований від зникнення електроживлення стаціонарними генераторами. Тобто, цей прошарок мережі буде працювати, навіть якщо електроживлення зникне скрізь. Але ми маємо дуже багато іншого обладнання: базові станції, точки колективного доступу до інтернету в будинках (їх близько 70 тисяч), і цей рівень мережі дуже страждає від зникнення живлення. Якщо раніше, до атак на енергетичну інфраструктуру, на нашій мережі за тиждень траплялося близько 6 тисяч інцидентів, пов`язаних із відключеннями електроживлення, то з середини жовтня таких кейсів стало 43 тисячі. Тобто зростання у понад сім разів!
При масштабних екстрених відключеннях покриття мобільних мереж працює “острівцями”. Ми це бачимо на прикладі Києва. Є якісь райони, де обладнання добре зарезервоване, і там є зв`язок, в інших — такого немає. Співвідношення працюючих і не працюючих базових станцій в місті, як і по всій Україні, складає приблизно 30%.
Найбільш вразливі на сьогодні області: Київська, Харківська, Львівська, Полтавська…, — майже всі. Тільки у 2–3 областях не було таких драматичних відключень мережі мобільного зв`язку.
Після увімкнення живлення базові станції “піднімаються” протягом лічених хвилин.
Як довго може працювати мережа мобільного та фіксованого зв`язку після вимкнення електроенергії? І чи можна щось зробити для того, щоб зв’язок лишався стабільним якомога довше?
Базовий прошарок мережі буде працювати доти, доки в країні буде пальне, і ми у середньому тримаємо запас пального на три доби та маємо досить багато діючих угод на закупівлю Якщо ми кажемо про кінцеве обладнання мережі: базові станції та точки колективного доступу в будинках, — вони обладнані акумуляторними батареями автономного живлення. Залежно від навантаження на мережу, акумулятори працюють автономно кілька годин. На практиці, 1–2 години.
Як працює механізм вимкнення мереж? У абонентів перш за все відключаються фіксовані мережі інтернету. Люди одразу переходять на мобільний інтернет, на мобільні дзвінки. Це збільшує навантаження на базові станції. Це непропорційне навантаження, як сніговий ком, знижує час, протягом якого одна базова станція може працювати без живлення. Нерівномірно зростає кількість людей, які починають в один і той же проміжок часу користуватись мобільним зв`язком. Мобільні мережі побудовані з урахуванням пікових навантажень в окремі дні — на свята, у Новий рік, коли трафік зростає на 30–40%. Але коли відбуваються віялові відключення, навантаження на мобільну мережу зростає в рази.
На жаль, якогось магічного рішення проти цього немає. Але є кроки, які допоможуть поліпшити цю ситуацію, і ми над цим працюємо. Перш за все, це закупівля нових літієвих акумуляторів для базових станцій. Їх вистачає на довше — десь на 7 годин автономної роботи, і вони швидше підзаряджаються (для стандартних акумуляторів потрібно 12–24 години для підзарядки). Перша партія таких акумуляторів уже доставлена в Україну і ми почали їх встановлювати у регіонах, які найбільше страждають від блекаутів. Це Київська, Полтавська, Сумська області. За нашими планами, у першому кварталі 2023 року ми виконаємо заміну акумуляторів на базових станціях в інших регіонах.
Ми також збільшуємо кількість дизель-генераторів. Однак тут також є суттєві бар`єри, тому що генератори не можна встановлювати в будинках, на дахах будівель — там, де в містах, як правило, розміщено кінцеве обладнання або точки колективного доступу.
Загалом, для підключення базової станції потрібен генератор, який виробляє 6–7 кіловат на годину. Щоб обслуговувати такий генератор потрібно дві людини і автомобіль, тому що такий пристрій потрібно постійно заправляти, його неможливо залишити без нагляду. У Київстар зараз близько 700 стаціонарних і пересувних генераторів, які щодня потребують більше 60 тисяч літрів пального. Ми збільшуємо кількість таких генераторів, збільшуємо кількість співробітників для їх обслуговування, шукаємо партнерів, які можуть нам з цим допомоги. Якщо, наприклад, на мережах заправок є генератори, які обслуговують їхній бізнес, ми би хотіли туди вмикатись, платити власнику витрати, але щоб зв`язок був.
Чи може Starlink бути альтернативою?
Ні, бо навіть Starlink потрібно підживлювати. Якщо Starlink може працювати на павербанку, то це все одно якийсь обмежений час. Нема живлення — і ми повертаємось у минулі сторіччя до винаходу електрики.
За вашими даними, абоненти яких операторів найчастіше підключаються до ваших мереж внаслідок національного роумінгу, та на які мережі найчастіше підключаються ваші абоненти?
Це дуже залежить від ситуації кожного дня і в кожному регіоні, зважаючи на нерівномірність розподілення бази. Інколи ми приймаємо більше абонентів інших мереж, інколи більше наших клієнтів користуються мережами конкурентів.
Можемо навести приклад в один з дуже активних днів. У середу, 16 листопада, у нас був пік підключень по національному роумінгу. За день до цього війська рф випустили близько 100 ракет по Україні. На той момент це була наймасованіша ракетна атака з 24 лютого.
У цей день близько мільйона абонентів інших операторів у 23 областях підключилися до нашої мережі. Завдяки цьому абоненти інших операторів змогли отримати та відправити 1,9 млн SMS, поспілкуватись майже 74 тисяч годин. Майже півмільйона абонентів скористались мобільним інтернетом. Найбільше підключень абонентів інших мереж було в Київській, Чернігівській, Харківській, Херсонській та Одеській областях.
Якщо дивитися по операторах, то 54% абонентів прийшли з “Водафону”, 46% — з lifecell та 0,1% — з “Тримобу”.
Пік реєстрацій абонентів “Київстар” у національному роумінгу був 29 листопада. Тоді послугами інших мереж скористались 980 тисяч наших абонентів. З них 60% — у мережі Vodafone, 40% — в мережі lifecell.
Чи могли б ви надати поради абонентам, як справлятися із перебоями з якістю зв’язку?
Не треба встановлювати в квартирах різні підсилювачі сигналу — якісні пристрої коштують дорого (в середньому, тисячу доларів), а дешеві можуть навіть погіршити ситуацію, оскільки створюють сильні завади для роботи зв`язку.
Не треба ганятись за старлінками, це обладнання також потребує електроживлення. Воно може працювати на повербанках, але і вони потребують підзарядки.
Для того, аби продовжувати користуватися своїм смартфоном, і він не перетворився на “цеглину в кишені”, є сенс заздалегідь скачати полегшені версії застосунків (Facebook Lite, Messenger Lite, Google Go, Google Maps Go), які здатні працювати навіть за мінімального сигналу. Також можна увімкнути функцію офлайн-роботи в Google Maps та завантажити потрібні карти за наявності мережі.
Крім того, в месенджерах можна відключити автоматичне завантаження мультимедійних повідомлень і відтворення потокового відео — це дозволить зменшити навантаження на базові станції і подовжить роботу батареї смартфону.
Які основні тенденції розвитку телеком-ринку ви можете сьогодні виділити?
На фоні війни в абонентів змінилося ставлення до телеком-операторів. Це результат переоцінки цінностей. Фактично, те що було буденним ще вчора, стало дуже важливим вже сьогодні.
Важливий тренд, який варто зазначити — зниження абонентської бази. Станом на третій квартал 2022 року абонентська база усіх українських мобільних операторів вже скоротилася на понад 9% (це близько 5 мільйонів абонентів). На кінець 2022 року падіння може сягнути 12%. Це близько 7 мільйонів абонентів за рік.
Велика кількість зовнішніх мігрантів матиме безпосередній вплив на витрати та доходи операторів в сегментах роумінгу та інтерконекту. В роумінгу зараз всі оператори роблять спеціальні пропозиції для абонентів задля того, щоб максимально зберегти базу, але все одно вона буде поступово знижуватись, оскільки абоненти переходитимуть на локальні мережі тих країн, в яких знаходяться.
Водночас внутрішня міграція дуже впливає на перерозподілення навантаження на мережу, і усі оператори повинні на це реагувати з точки зору розгортання мережі.
І наостанок, війна вимагає швидкого реагування на усі виклики. Тому в структурі мобільних операторів відбувається перебудова управлінських процесів і децентралізація прийняття рішень.
Як війна вплинула на доходи операторів?
Зменшення абонентської бази призводить до зниження доходів. Якщо у першому кварталі 2022 року ринок зростав на 14,1% порівняно з аналогічним періодом 2021-го, то за результатами третього кварталу зростання склало усього 1,4%. Цей тренд значно погіршиться до кінця року.
Чи варто абонентам у зв’язку з цим очікувати на зростання вартості телекомунікаційних послуг?
На жаль, зростання цін буде. В грудні ми плануємо переглянути деякі архівні тарифи, якими наразі користується близько 20% абонентів. Це тарифні плани, де абонплата не змінювалась більше 2 років. Але зараз ми змушені йти на такий крок. Одразу попереджу, що драматичного збільшення абонплати не буде і абоненти отримають більше хвилин та мегабайтів інтернету в своєму тарифі.
На жаль, оператори змушені переглянути свої комерційні пропозиції. По-перше, витрати на обслуговування мереж суттєво зростають. Наприклад, капітальні витрати “Київстару” за 9 місяців 2022 року збільшились на майже 30% порівняно з довоєнним часом — до 3,5 мільярдів гривень. Більша частина цих витрат спрямована на відбудову того, що було зруйновано війною. Ми продовжуємо будувати і відбудовувати мережу.
Також свій вплив має і загальна економічна ситуація в країні. Враховуючи загальний рівень інфляції (понад 20% за 10 місяців), зростання курсу валют (більше 30%), збільшення вартості палива (на понад 70% для дизельного палива) та електроенергії для підприємств (більше 20% за кіловатт-годину вище звичних цін) — витрати на забезпечення зв’язку будуть зростати.
“Київстар” від початку року не підвищував тарифи. Більш того, ми надали абонентам безкоштовних послуг і бонусів на суму 577 мільйони гривень. На деокупованих територіях ми продовжуємо надавати пакети безкоштовних послуг.
Що відбувається із вашими мережами на тимчасово окупованих територіях?
Ми не маємо доступу до тимчасово окупованих територій. Але на прикладі звільнених територій можемо робити певні узагальнення.
Зокрема, в Херсонській області окупанти намагались налагодити свій незаконний зв`язок. Вони “привели” з Криму в Херсон інтернет провайдера “Міранда Телеком” і підключились до існуючих фіксованих мереж місцевих провайдерів. Також окупанти намагались запустити гібридні мобільні мережі на обладнанні українських мобільних операторів і навіть роздавали сім-картки створених ними компаній “Мір Телеком”, “На связі” — але нічого в них не вийшло.
В Херсонській області ми стикнулися з дуже сильними руйнуваннями, які перевищили усі наші очікування. Окупанти демонтували і вивезли обладнання базових станцій, а те, що не змогли вивезти — знищили. Вирізали волоконно-оптичні кабелі в кабельних колодцях, замінували все, що змогли. Тому відновлення зв`язку в Херсоні йде не так швидко, як хотілося б.
Ситуація у Чернігівській або Київській областях після деокупації була значно простішою з точки зору відновлення мобільних мереж. Повністю зруйнованими там виявилось десь 30% базових станцій. Водночас, на деокупованих територіях Харківської і Херсонської областей близько 80% наших базових станцій або пошкоджені, або зруйновані вщент, тому що тут були прямі попадання ракет у наші технологічні майданчики. Тобто тут ми не ремонтуємо, а відбудовуємо мережу. Але, незважаючи на це, процес іде, і це наш ключовий фокус.
У Харківській області на сьогодні звільнено територію, на якій розташовувалось 109 наших базових станцій, з них 52 вже відновлено. . В Херсонській області — працює 35 базових станцій, з них 21 — в Херсоні.
Яка частка територій нашої країни лишається відключеною від українських мереж?
Щодня ситуація змінюється на краще. Загалом, 93% мережі “Київстар” — у робочому стані і функціонує (якщо не враховувати випадки з віяловими відключеннями електроенергії).
У Донецькій області зараз функціонує вже 30% мобільної мережі “Київстар”, тоді як ще два місяці тому цей показник був близько 7%. У Харківській області — 80% проти 60% місяць тому, в Херсонській — 6% мережі. Найскладніша ситуація у Луганській області, там зв`язку немає зовсім.
Як швидко ви зможете повернути зв’язок на звільнені території? Що для цього потрібно?
На це впливає багато факторів. Перш ніж заходити на звільнені території, ми отримуємо багато дозволів: від місцевих військових адміністрацій, МЧС, військового командування. Після звільнення населеного пункту свою роботу спершу повинні зробити сапери. Потім вже наші інженери, отримавши всі дозволи, їдуть на об`єкти в супроводі військових.
Це дуже ризикова робота. В нас були випадки, коли наші інженери працювали на базовій станції в звільненому населеному пункті, а озброєні диверсійно-розвідувальні групи рф робили спроби нової атаки. У жовтні 2022 року на півночі Донецької області наші співробітники відновлювали зв`язок у звільненому від окупантів Лимані. Обладнання було частково зруйноване, кабельні лінії пошкоджені, тому робота по відновленню працездатності нашого об`єкта зв`язку тривала не один день. Тоді бої ще проходили в безпосередній близькості, але наші хлопці в складних умовах робили все для того, щоб мешканці Лиману нарешті могли зв’язатися з рідними. І таких випадків у нас дуже багато.
Дуже допомагає місцеве населення. Місцеві мешканці, ризикуючи життям, ховають обладнання базових станцій, яке окупанти ще не встигли знищити чи вивезти. Потім, коли ми заходимо в населений пункт, нам це обладнання повертають. Це дуже прискорює роботу з відновлення мережі.
Поступове відновлення зв`язку в Херсоні та в інших тимчасово окупованих містах: як-от Маріуполі, Мелітополі, Бердянську, Донецьку, Луганську, коли їх звільнять ЗСУ, — буде проходити по мірі допуску наших інженерів і співробітників генпідрядних організацій для виконання робіт по дослідженню і відновленню об`єктів. При невеликих чи середніх руйнуваннях — тобто, коли залишилось якесь обладнання чи базові станції — це 2–5 днів на кожен об`єкт. При масовому звільненні територій строки відновлення усіх об`єктів можуть зайняти кілька місяців. Затримка у відновленні повністю знищених об’єктів може складати 3–6 місяців.
Загалом, відновлення інфраструктури у звільнених населених пунктах — це важлива державна проблема, якій уряд приділяє дуже багато уваги. А ми готові в цьому допомагати. “Київстар” виділив 300 мільйонів гривень на відновлення цифрової інфраструктури, в рамках фандрейзингової платформи United24.
Чи ведуться зараз якісь діалоги із вашими колегами, державою щодо можливого запуску 5G після війни?
Так, такі діалоги ведуться. Війна не заморозила наш рух з розвитку мобільних мереж. Але все ж наш головний пріоритет — стабільний швидкісний 4G
“Київстар” у 2022 року збудував 473 нових базових станцій мобільного зв’язку 4G, а також оновив та модернізував 6400 для збільшення швидкості передачі даних.
І нам дуже потрібні нові частоти як для розвитку нових мобільних технологій, так і для того, щоб надавати якісні послуги, особливо в тих регіонах, куди з початком війни переїхало багато мешканців зі східних та південних областей України.
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері електронних комунікацій, радіочастотного спектру та надання послуг поштового зв’язку (НКЕК) влітку прийняла рішення виділити трьом мобільним операторам на період дії воєнного стану смуги радіочастот у діапазоні 2100 МГц для збільшення ємності наявних мереж 3G або поліпшення радіопокриття мереж LTE/4G. Компанія “Водафон” отримала також смугу 35 МГц в діапазоні 2500–2690 МГц для технології LTE 2600-TDD, а компанія “Київстар” — смугу 40 МГц в діапазоні 2300 МГц.
Також в жовтні регулятор проводив вивчення попиту операторів на вільну смугу частот в діапазоні 2300 МГц. Ми підтвердили свою зацікавленість в таких частотах. У випадку отримання вільного спектру наша компанія планує збільшити ємність мобільної мережі на територіях та у містах, до яких під час війни мігрувала велика кількість жителів з інших регіонів країни.
Для клієнтів це означатиме більш якісну трансляцію потокового відео, більше можливостей для здійснення фінансових операцій в онлайн-режимі, швидкий запуск “дистанційних робочих місць” тощо. У перспективі — також запуск в Україні технології 5G.
На які інновації можуть розраховувати українські абоненти?
Як ви вже знаєте, ми нещодавно закрили угоду купівлі сервісу Helsi. Це найбільша медична інформаційна система та провідний цифровий провайдер охорони здоров’я в Україні. Для нас ця угода має велике значення. По-перше, ми хочемо зробити свій внесок в діджитальний розвиток сфери охорони здоров’я нашої країни, по-друге — для нас це стратегічна ставка, оскільки “Київстар” планує розвивати цифрові послуги в різних індустріях.
Незважаючи на війну, “Київстар” продовжить розвивати та інвестувати в свою діджитал екосистему. Це не тільки B2C сервіси, але ми говоримо і про B2B сервіси, такі як Big Data та Cloud.
Ми також нарощуємо кількість абонентів, для яких підключено послугу VoLTE (технологія передачі голосу у мережі LTE). Також запроваджуємо новий мережний протокол IPv6 — це нова версія інтернет-протоколів, яка краще обслуговує великі пакети даних. Зараз цей протокол доступний для більш ніж 2 мільйонів користувачів мобільного інтернету. Поступово ми переключимо на нього всю нашу абонентську базу. У містах продовжуємо розвивати волоконно-оптичні мережі фіксованого зв`язку, щоб забезпечити абонентам швидкість 1 GB/сек.
З якими регуляторними проблемами на сьогодні стикаються мобільні оператори?
Загалом, всі питання, що стосуються телеком-ринку, зараз вирішуються дуже швидко. І ми розуміємо, що в ситуації, коли вирішується доля країни, важко вимагати ще більшої уваги до тої чи іншої галузі. Однак, є проблеми, які можна і треба вирішувати.
Зокрема, старе питання — боротьба з викраденнями кабелю. Після відключень електроенергії крадіжки волоконно-оптичного кабелю — друга за масштабом проблема, яка впливає на роботу мобільних мереж. У жовтні 2022 року ми проводили зустріч з департаментом патрульної поліції щодо протидії крадіжкам або пошкодженню телеком-мережі “Київстару”, зокрема — місцевих волоконно-оптичних ліній зв`язку. З початку року, станом на 16 жовтня, зафіксовано 326 таких вандальних пошкоджень.
Неодноразово мали місце пошкодження телекомунікаційних мереж, які призводили до припинення зв’язку у цілих регіонах або істотного погіршення якості зв’язку. Особливої гостроти вказана проблема набуває в умовах війни, коли навіть тимчасова втрата зв’язку в окремих регіонах України може мати катастрофічні наслідки.
Найбільш криміногенними регіонами у цьому напрямку можна назвати Дніпропетровську, Запорізьку Одеську області. Як свідчить статистика, починаючи з липня 2022 року у вказаних регіонах значно зросла кількість пошкоджень нашої інфраструктури.
Більшість фактів пошкодження телекомунікаційних мереж відбувається у нічний час, незважаючи на те, що у вказаних регіонах діє комендантська година.
Також актуальною є проблема надто тривалого отримання доступу до об’єктів інфраструктури державного майна для будівництва нових базових станцій — в середньому 5–6 місяців на отримання різних дозвільних документів, включно із аукціоном Prozorro для здобуття права отримати місце на даху державного об’єкту в оренду під базову станцію. Таку проблему можна вирішити шляхом застосування договорів про телеком-доступ (оформлення займає всього 3–4 тижні) замість договорів оренди при роботі з об’єктами державного майна. Відповідний діалог ведеться з Мінцифри та Фондом державного майна України. Також з урахуванням того, що через нову міграційну ситуацію потрібно будувати багато нових базових станцій, на нашу думку, необхідно скоротити процедуру землевідведення для будівництва нових веж зв’язку з 6 місяців, в середньому, до 3 місяців. Така ініціатива розроблена разом із Мінцифрою і наразі проходить погодження в інших міністерствах.
Щодня телеком-сектор стикається з новими викликами — руйнуваннями мереж, відключеннями електроенергії. З цих причин на час дії воєнного стану законодавцям, на мою думку, варто утриматись від рішень, які можуть призвести до втрати доходів операторів, або закриття окремих бізнесів.
У грудні компанії “Київстар” виповнюється 25 років на ринку України. Чи плануєте ви якось відзначати цей ювілей?
Це важлива для нас подія. Але ми не будемо святкувати її так, як робили це у минулі роки. Натомість, ми вирішили зробити ще один внесок у наближення перемоги України. Тому виділяємо 25 мільйонів гривень на гуманітарні потреби країни, на закупівлю транспортних засобів для військових та закликаємо всіх приєднатись до нас. Це на додаток до тих 104 мільйонів гривень, які “Київстар” у 2022 році вже передав на благодійність.
За 25 років роботи в Україні компанія інвестувала у будівництво сучасних телеком-мереж, розвиток нових технологій і послуг близько 6 мільярдів доларів, сплатили податків і зборів на загальну суму більше 90 мільярдів гривень. Ми разом з країною пройдемо цей складний час, і будемо й надалі розвивати в Україні нові цифрові технології, включно з 5G, телемедициною і онлайн-освітою.
