Як ми заснували ƛ LambdaBooks
Книжки з програмування, перекладені українською. Якісно.
Наша історія розпочалась наприкінці січня 2016-го. Почалось все з того, що я запропонував Террі (@terrysahaidak) перекласти на українську якусь книгу. Вибір книги для перекладу був абсолютно випадковим — просто потрібно було з чогось почати. Оскільки ми обоє JavaScript-розробники, наш вибір впав на “Understandig ES6”, яку писав Nicholas C. Zakas. Ми з Терріна на той час вже мали досвід співпраці з одним із україномовних ІТ–ресурсів, і тому не з розповідей знали про роботу з текстами на технічну тематику.
У цій публікації я хотів би звернути увагу на проблеми технічної термінології, поділитись своїми думками стосовно важливості якісних перекладів та розповісти про те, якою є місія проекту ƛ LambdaBooks.
Що не так з україномовною технічною літературою?
Історично ситуація склалась так, що більшість текстів пов’язаних з ІТ написані англійською мовою. Така ситуація цілком природня, якщо взяти до уваги історію розвитку ІТ-індустрії. Більше того, це навіть грає на руку розробникам, адже ми маємо одну мову для нашого ремесла, а розробники з Індії, США, України чи ПАР зможуть зрозуміти один одного, принаймні в межах термінології. Втім, це створює додаткові перешкоди на шляху до вступу у професію.
Знову ж таки, з історичних причин, Україна довго перебувала (та й зараз перебуває) в російськомовному просторі. В мережі є велика кількість матеріалів перекладених російською мовою, тому більшість початківців в ІТ-галузі черпають свої перші знання здебільшого з російськомовних джерел. Коли ж ми говоримо про україномовну технічну літературу, то вона, здебільшого, або відсутня, або застаріла. Обмежена кількість матеріалів українською мовою створює мовний вакуум, який заповнюється калькою, жаргонізмами або запозиченими словами. Зазвичай, подібна професійна лексика не набуває значного поширення в літературній мові і не позначає предмети першої необхідності, однак з ІТ-сферою ситуація протилежна.
Слова, пов’язані з ІТ-галуззю, належать до тієї частини української лексики, яка ще є на етапі формування і має потенційні можливості для термінологізації. Проблема тут у тому, що публікації в блогах переповнені калькою та запозиченнями (реліз, гайд, туторіал, бігдата, кложур, референси, натив, пропси і тд), а академічна література в університетах та школах застаріла і не відповідає потребам сучасності. Якою буде термінологія в ІТ-індустрії, що будуть вивчати студенти, як вони називатимуть речі своїми іменами та, головне, якими будуть ці імена — це питання відкрите та актуальне.
Важливою проблемою є те, що ІТ-спеціалісти — це, в своїй більшості, люди з аналітичним складом розуму, і тому не надто сильно розуміються на орфографії, пунктуації та правилах правопису. Якщо брати до уваги ще й те, що український правопис далеко не найпростіший, то в результаті маємо помилки в публікаціях на ІТ-ресурсах, в блогах і документаціях.
Ці проблеми, на мою думку, є ключовими, але на них список не закінчується. Значно більше дискусій (особливо на підґрунті мовної проблеми в Україні) викликає питання: «А чи варто взагалі перекладати?»
Для чого перекладати?
Не секрет, що більшість ІТ-спеціалістів володіють англійською мовою, вільно сприймають розмовну мову та вміють говорити нею самі. Це справді чудово і я щиро переконаний, що кожен повинен знати англійську принаймні на базовому рівні. Зрештою, всім відома цитата Ґете:
«Скільки мов ти знаєш — стільки разів ти людина»
Втім, переклади таки потрібні. Коли питання стосується потрібності перекладів, думки розходяться. На щастя, з плином часу, все більше людей переконується в їх користі, однак досі доводиться чути багато критики на адресу подібних ініціатив. Більшість аргументів противників зводяться до наступних запитань:
Для чого взагалі перекладати?
Тут всі згадують про Норвегію, де всі вільно володіють англійською. Так, знову повторюсь, що так повинно бути. Якщо розробник хоче зробити успішну кар’єру, англійська мова повинна бути на першому місці в списку того, що йому потрібно знати. В ідеалі. Але ми живемо не в ідеальному світі, де англійську знають далеко не всі.
Не варто забувати про школярів, які лише вивчають англійську або взагалі не вивчають її (є школи, в яких замість анлійської викладають французьку, німецьку чи іспанську). Власне, мені самому в школі “пощастило” потрапити до класу, в якому вивчалась німецька, і англійську я опанував вже самостійно, навчаючись в університеті.
Навіть знаючи англійську на базовому або середньому рівні, досить важко вільно читати та розуміти специфічну технічну літературу. Навіть знаючи мову на відмінному рівні, сприйняття інформації може викликати труднощі, пов’язані з буквеною диференціацією між латинськими та кириличними абетками, складністю концентрації над текстом, відтворенням образів та аналогій в уяві читача, тощо.
Одним з найпопулярніших напрямів у сучасній західній філософії є філософія мови, предметом якої є вивчення підстав і меж залежності пізнавального процесу від мови. В центрі цього напряму лежить уявлення про мову як ключ до розуміння мислення і знання. Простими словами, рідна мова визначає спосіб пізнання світу для людини, інформація найлегше засвоюється саме рідною мовою. Таким чином, сприймати інформацію через призму другої вивченої мови важче, як би добре людина цією мовою не володіла. Розуміти специфічні терміни чи описи алгоритмів, які написані іншою мовою, важко — так влаштований наш мозок. Саме тому читати якісний переклад рідною мовою здебільшого легше, ніж сприймати іншомовний оригінал.
Варто згадати й про людей, для яких вивчення англійської не є приорітетним, або які не можуть вивчати англійську самостійно фізично (або з інших причин).
Книги рідною для людини мовою знижують поріг входження, поглиблюють розуміння матеріалу. Ось для чого потрібно перекладати з англійської.
Чому не на російську?
Є група людей, які критикують саме за переклади на українську. Мовляв, російською зможуть прочитати і зрозуміти значно більше людей. Тоді виникає зустрічне питання: «А чому б тоді не китайською? Тоді зрозуміє майже чверть населення Землі.» Якщо питання стосується нацменшин, тоді з таким же успіхом можна запропонувати перекладати на кримськотатарську, білоруську, румунську, угорську чи грецьку.
Якщо без іронії, то відповідь проста: одним з ключових пріоритетів ƛ LambdaBooks є розвиток, зокрема, академічної технічної літератури, тобто літератури для викладання у школах та вишах, а згідно Статті 48, Закону України про вищу освіту:
Стаття 48. Мова викладання у вищих навчальних закладах
1. Мовою викладання у вищих навчальних закладах є державна мова
Наразі в Україні державною мовою є українська, тому перекладаємо українською. Однак, варто зауважити, що ми відкриті до пропозицій перекладу на будь-яку іншу мову.
Для чого перекладати, якщо все одно швидко застаріє?
Зауваження цілком слушне. ІТ-сфера розвивається настільки швидко, що деякі продукти встигають застаріти ще до того, як виходять їх стабільні версії. Однак, є принципова відмінність між книжкою по API специфічної бібліотеки, яка оновлюється щомісяця, та чимось фундаментальним, що не втрачає актуальності десятиліттями.
Ми в ƛ LambdaBooks стараємось надавати перевагу фундаментальним матеріалам. Ми ставимось до своєї роботи з винятковою скурпульозністю. Нам не хочеться витрачати свій час на вітер, тому ми стараємось відділяти зерно від полови і працювати лише над актуальними матеріалами.
Поширення фундаментальних знань критичне для розвитку ІТ-сфери, науки та самої мови. Наша мета — в перспективі, зробити ці знання доступними українською мовою.
Як ми стали тим, ким ми є
На самому початку цього поста я згадував, що почалось все з перекладу книжки “Understandig ES6”. Ми перекладали цю книгу майже рік. Вся робота велась у вільний від навчання та роботи час.
Ось 21 січня 2017-го настав день публікації останніх двох глав. Того дня я був на черговій зустрічі KyivJS, тому вирішив коротко розповісти про зроблену роботу та опублікувати дві глави (невеликі додатки) прямо зі сцени. Цей короткий виступ був такий-собі звітом про виконану роботу і логічне завершення всього, що ми робили цілий рік.
Після завершення роботи над “Розумінням ES6” стало зрозуміло, що проект не може більше існувати у тому форматі, в якому він існував до цього (у форматі Твіттер-аккаунту, де публікувались нові глави книги). Оглядаючись назад, проаналізувавши все зроблене, ми вирішили для себе, що це не просто переклад однієї книги — ми повинні рухатись далі.
Тепер ми називаємось ƛ LambdaBooks і не обмежені лише однією книгою. Ми продовжуємо перекладати, перевіряти та покращувати переклади. Наша команда поповнюється новими людьми, і ми відкриті до пропозицій, порад та співпраці. Попри всі зміни, ми віддані своєму принципу: переклад має бути якісним і максимально точним.
Як ми працюємо
Звертаючи увагу на всі проблеми, пов’язані з україномовною технічною літературою, що ми можемо зробити? Нашою основною метою є якісний переклад настільки, наскільки це можливо зробити з нашими ресурсами. Щоб досягнути максимальної якості перекладу, ми поєднуємо знання технічних спеціалістів з досвідом філологів. Результатом такого симбіозу є точний та якісний переклад.
Типовий робочий процес в ƛ LambdaBooks виглядає приблизно так:
- волонтер перекладає оригінальний текст;
- технічний спеціаліст перевіряє точність та адекватність перекладу з технічної точки зору;
- філолог перевіряє текст на наявність орфографічних, лексичних, пунктуаційних та стилістичних помилок;
- заявлені помилки виправляються;
- текст публікується на сайті книги та у соцмережах.
Всі наші переклади доступні у вільному доступі в мережі. Всі оновлення щодо перекладів та публікацій можна знайти в наших соцмережах.
Замість висновку
ƛ LambdaBooks є некомерційним проектом і живе за кошти учасників та небайдужих людей. Ми раді всім, хто хоче нам допомогти, адже допомога спільноти надзвичайно важлива для нас.
Цією статтею ми сподіваємось відкрити нашу публікацію на Medium, яка регулярно наповнюватиметься якісними перекладами та авторськими статтями. Просимо Вас надсилати нам пропозиції перекладів та власні статті.
Підтримати проект матеріально можна надіславши кошти на картку:
4149 4378 5069 5501
Також приєднуйтесь до наших спільнот в мережі:
- ƛ LambdaBooks на Facebook
- @LambdaBooks у Twitter
- ƛ LambdaBooks у Medium
- LambdaBooks на GitHub
- Обговорення LambdaBooks у Slack
