Як пояснити Open Source своїй бабусі
Перекладено з дозволу Франческо Рензі.
Translated with permission from Francesco Renzi.
Якщо ви займаєтесь однією з цих нових цифрових професій (наприклад, розробкою програмного забезпечення, як і я), ви напевно опинялись у такій ситуації, коли вам потрібно пояснювати якісь аспекти роботи своїй бабусі. Оскільки я маю “щоденну розмову” з нею, мені доводиться це робити. Багато разів.
Всі кажуть:
Якщо ти це розумієш, то з легкістю можеш це пояснити.
Круто сказано, бро. Але тепер спробуйте замінити свого звичного співрозмовника на бабусю. Це виносить завдання на повністю новий рівень.
Перетворення чогось настільки ефірного, чого не можна торкнутись, у щось зрозуміле для 85-річної, яка до цього знала лише про роботу з чимось матеріальним — задача не з простих. Проте, як на мене, — це те, що обов’язково варто спробувати.
Одно дня я був у захваті через щось пов’язане з Open Source (хіба ж не так само, як і ми всі?🍻), тож коли настав час щоденної розмови з бабусею, я точно знав про що говоритиму з нею.
Отож, почнемо. ⚡️
Само собою, я не міг використовувати стандарне визначення “open source”. Wiki каже, що:
Відкрите програмне забезпечення (open-source) — це комп’ютерне програмне забезпечення з вихідним кодом, який доступний з ліцензією, під якою власник авторських прав надає право на вивчення, зміну та поширення програмного забезпечення будь-кому для будь-яких цілей.
Агов, бабуню, ти все зрозуміла? Не думаю.
Ну і, будемо відвертими, таке визначення не відображає того, чим open source насправді є, принаймні для мене. Це поширення, покращення якоїсь речі, спільно, просто заради того, щоб зробити цю річ кращою — це досить романтично, якщо задуматись. Гаразд, повернемось до бабусі.
Отже, як зробити open source матеріальним, доступним, таким, щоб вона його зрозуміла? Зазвичай я намагаюсь замаскувати свою роботу якуюсь більш традиційною, як от сантехнік чи столяр — це те, що я вибрав у моїй спробі пояснити магічний світ open source.
Бабуню, давай уявимо, що я столяр. Поки я працюю над меблями для їдальні, котрі мене попросили виготовити, я роздумую над необхідністю винайти те, що дозволяє людям, які знаходяться у цій кімнаті, сісти. Отож, я винаходжу стілець. Це звичайний стілець, без підлокотників чи чогось незвичайного, але воно задовольняє мої потреби: дає людям можливість сидіти. Ура, проблему вирішено👍🏼. Тепер я можу зберегти свій геніальний винахід у таємниці та берегти його, як зіницю ока (💍, зрозуміли?), АБО я можу поділитись ним з усіма столярами у світі.
Для чого мені ним ділитись?
Тому що це допоможе комусь вирішити проблему, з якою я вже стикався. Тому що після, скажімо, декількох днів, чи місяців, чи навіть років, мій стілець може повернутись до мене зі старими добрими підлокотниками, які були зроблені якимось іншим столяром з іншого кінця світу. Той, хто запозичив мій стілець, працював над ним і поділився своїми покращеннями у відповідь. Це може повторюватись знову і знову, що більше проблем вирішує мій стілець, то більше людей будуть покращувати його, можливо даючи йому більш зручну спинку або більш функціональні ніжки. Так ми можемо разом розробити найкращий можливий стілець для певної ситуації. І тому, що надзвичайно добре відчувати себе частиною чогось подібного.
Можливо у це важко повірити, але моя бабуся зрозуміла концепцію Open Source. Тепер, можливо, це і не найбільш точне та технічне пояснення цього, проте це змусило її усміхнутись та зробити крок вперед до розуміння того, чому я люблю те, що роблю і “чому ти залишаєшся у офісі до ночі, робячи те, що ти там робиш?”. Це змушує мене усміхнутись 😊
Крім того, щоденне пояснення моїй бабусі речей, пов’язаних з розробкою програмного забезпечення, дійсно посилює мої вміння навчати та говорити про речі, якими я займаюсь. Спробуйте самі, якщо ви можете пояснити щось своїй бабусі, то розмова з вашим босом чи бухгалтером перетвориться на вітерець (і вони це оцінять, я гарантую🍻).
Дякую за увагу!
