Досвід роботи vs. експлуатація молоді
Не буду вдаватися в філософію та різні там екзистенціальні роздуми… Але кожному з нас хочеться реалізувати себе… І бажано знайти роботу… І бажано по спеціальності… І бажано все й одразу… Згадую себе маленькою амбітною дівчинкою, яка марила цим усім. Ну й поділюся з Вами, любі читачі, своєю лайф сторі і розкажу, хоч і не про пошук сенсу буття, але хоча б про досвід роботи.
Тут перед молодим студентом-правником постає вибір, як у казочці. Якщо не направо підеш — любов знайдеш, наліво підеш — смерть свою відшукаєш, то різні оголошення із заманливими й не дуже пропозиціями, дзвінки від старших друзів-юристів або розсилки від університету.
Ще на перших курсах ходиш по різних там співбесідах і дивляться на тебе потенційні роботодавці, як бабуся на курчаток в селі, і думають, як би сказати, що ти ще маленький. Про досвід роботи варто задуматися ще тоді, бо це чи не основний компонент CV. Так, сліз було пролито чималенько через те, що «девочка, ты еще маленькая, приходи в следующем году». Хочеться взяти й сказати: «Люди, але я ж прийшов/ла сюди тут і зараз». Покричати — покричиш, мейбі побісишся, але більше досвіду в тебе від цього не стане. Розумієш, що на початку кар’єри треба все ж думати про стажування.
Юридичні фірми, як правило, пропонують оплачуване стажування(KPMG, Baker McKenzie тощо). Навіть оплата більше, ніж за роботу в маленьких компаніях! Але процедура відбору є досить складною та, як правило в декілька етапів (1-розмова по телефону, 2-перевірка знань з певних галузей права, тест на рівень англійської мови, 3-завдання з дедлайном, як в KPMG). Будьте до цього морально готові.
Але якщо все ж такі фірми не беруть другокурсника на роботу, починаєш вже задумуватися й про безоплатне стажування. І тут, гайз, варто ще до початку курсу з трудового права задуматися про проблему експлуатації праці та ознайомитися із відповідним законодавством. Ні, гайз, не читаю я Вам моралі. В Україні це, насправді, проблема досить серйозна, кейсів у Єдиному реєстрі на це нарити можна чималенько (справа № 65007113 Хмельницького окружного адміністративного суду, де підприємець оскаржив постанови управління Держпраці щодо призначення штрафів за допуск до роботи без оформлення трудових відносин. Позивач назвав такі відносини безоплатним стажуванням. Суд дійшов до висновку, що перевірка роботодавцем кваліфікації майбутнього працівника або навчання його навикам, необхідним для подальшої роботи, шляхом його допуску до роботи без оформлення з ним трудових відносин і виплати йому зарплати — незаконна. За такі умови стажування роботодавцеві загрожують штрафи згідно зі ст. 265 КЗпП).
Варто зазначити, що в КЗпП дефініції стажування не передбачено. Але в статті 26 цього кодексу зазначається, що стажування є альтернативою випробуванню. Роботодавець бере на себе обов’язок навчити працівника, сприяти його професійному розвитку. Такий договір за своєю природою є трудовим. Він — двосторонній (між працівником та роботодавцем) і оплатний. Найменування фактичних трудових відносин безоплатним стажуванням і невиплата заробітної плати за виконану роботу є порушенням статті 21 КЗпП.
Якщо Вашу самооцінку з якихось причин опускають роботодавці, це ще не привід кидатися на перше-зустрічне стажування, з невигідними умовами, та ще й безоплатне. Ви ж не хочете, щоб перша виграна Вами в суді справа була з приводу Вашої ж безжалісної експлуатації? Тому, друзі, цінуйте себе. Якщо вже справді нічого вказати в розділі «досвід роботи» вкажіть практику від університету, студентське самоврядування або роботу в студентській юридичній клініці. Все ж краще, ніж нічого. Щоправда на час роботи в «Правничій клініці НаУКМА» в мене було вже декілька пунктів у цьому розділі та певний досвід роботи і я забувала її вказати.
А перше моє безоплатне стажування було в народного депутата України. Мене, туди, напевно, взяли через попередньо виграні конкурси наукових робіт. Воно мало характер самоосвіти та сприяння професійному розвиткові (писати скарги в ООН я навчилася). Наші завдання були спрямовані на виконання конкретного проекту, але перед його виконанням нам організували ряд корисних лекцій. Таке стажування не має ознак трудового договору. Якщо на стажуванні Вас вчать, то це нормально і правильно.
Щоб з’ясувати, чи є безоплатне стажування експлуатацією праці, в США застосовують так званий primary benefit test. Як роботодавець, як і стажер мають вилучити для себе певну користь з укладеного договору. Мета — досягнути балансу інтересів сторін. Стажер має або здобути освіту/ певні практичні навички на місці проходження стажування, або отримати плату за виконану роботу. Якщо особа, яка проходить стажування, не отримує нічого, то це експлуатація праці та порушення Ваших прав.
Мала також досвід роботи в невеликій юридичній фірмі (за трудовим договором) та в Українському інституті книги в сфері авторського права (за цивільно-правовим договором). Останнє — оптимальний варіант заробити гроші ближче до літа, бо, погодьтеся, немає сенсу укладати трудовий договір в цей час, адже осіб старше 18 років не пустять тоді у відпустку. Якщо Вам пропонують саме такий час, цікаву для Вас сферу (бо я без авторського права вже себе не уявляю) і гідну оплату — не бачу сенсу не погоджуватися! Заробляйте гроші та гоу на чесно заслужений відпочинок!
І пам’ятайте, що кожен роботодавець цінує мотивованих, зацікавлених у конкретній галузі права людей. Будьте впевненими у собі. Не бійтеся шукати та виходити із зони комфорту. І вчасно піти, якщо Вас відверто експлуатують або щось іще не влаштовує. Презентуйте себе вигідно та місце роботи Ваше!
