Максимально юридичний аналіз нещодавних змін до процесуальних кодексів

Працюють, бачите?

Обережно, багато юриспруденції

8 лютого 2020 року набирає чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», який передбачає велику кількість змін до судочинства у господарському, цивільному та адміністративному провадженнях.

Вказаний закон дозволить створити систему допуску та процесуальних фільтрів для касаційного оскарження, передбачивши, що таке оскарження може мати місце у виключних випадках, коли потребує вирішення питання застосування норми матеріального або процесуального права. Такий механізм, на думку законодавців, має призвести до зменшення навантаження на Верховний Суд, підвищити якість його рішень і забезпечити виконання його основної функції — забезпечення сталості та єдності судової практики,

До цього ж названим законом удосконалюється низка норм з метою недопущення зловживання учасниками справи своїми процесуальними правами та оптимізації процедури розгляду справ.

Основні новели процесуального законодавства:

1. Визначено чіткі підстави для касаційного оскарження рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції:

• якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
• якщо скаржник вмотивовано обґрунтує необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
• якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
• якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених для обов’язкового скасування судового рішення;
• у разі ухвалення органом, який здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів, рішення про застосування дисциплінарного стягнення до суддів, які входили до складу колегії суддів апеляційної інстанції, яка переглядала справу, судове рішення у якій оскаржується, за дисциплінарний проступок, вчинений у зв’язку із розглядом такої справи.

2. Законом передбачаються норми, якими нівелюється можливість зловживання учасниками справи своїми процесуальними правами:

• Загальновідомою є ситуація зловживання учасниками справи правом на відвід шляхом подачі відводу в день або переддень судового засідання з метою недопущення його розгляду іншим суддею та скасування призначеного судового засідання. Закон спрощує порядок розгляду відводів судді у разі подання такого відводу напередодні або в день засідання (тепер відвід подається за 3 дні до призначеного судового засідання);
• Створюється можливість розгляду заяви про відвід судді — тим же суддею, що здійснює розгляд справи (без зупинення провадження у справі та без передачі справи іншому складу суду для розгляду відповідної заяви). Правомірність відхилення такого відводу може бути переглянуто судом апеляційної та/або касаційної інстанції.
• Вилучаються деякі види забезпечення позову та забороняється вжиття заходів забезпечення позову, які мають своїм наслідком припинення, відкладення чи зупинення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних процедур, які проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб’єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну процедуру;

3. Визначається, що у разі оскарження ухвал суду про відмову у прийнятті або повернення зустрічного позову, про відмову у прийнятті або повернення позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ухвал про зупинення провадження у справі, які подані з пропуском строку на їх оскарження, до апеляційної та касаційної інстанцій направляються матеріали оскарження (що значно зменшить строк розгляду таких справ по суті заявлених вимог).

4. У випадку закриття провадження судом апеляційної чи касаційної інстанції у зв’язку із непідсудністю спору, такий суд направляє справу до суду першої інстанції правильної юрисдикції. Це робить неможливим пропуск особою строку позовної давності через помилкове визначення судом юрисдикції такого спору чи через зміну судової практики щодо юрисдикції розгляду справ.

5. Усувається конкуренція норм у частині визначення виключної територіальної підсудності справи (зокрема справ, стороною в якому виступає Кваліфікаційно дисциплінарна комісія прокурорів).

6. Нівелюється ситуація подання заяви про видачу судового наказу з порушенням територіальної підсудності, а також усуваються прогалини в процесуальному законі щодо права на оскарження ухвали про відмову в перегляді судового рішення за нововиявленими обставинами.

7. Запроваджується обов’язковість долучення до заяви, скарги та клопотання, що подаються на стадії виконання судового рішення, доказів їх надіслання (надання) іншим учасникам справи.

8. Розширюється коло справ у цивільному процесі, які відносяться до поняття малозначних справ. До існуючого переліку додаються:

1. справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов’язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства);
2. справи про розірвання шлюбу;
3. справи про захист прав споживачів;
4. справи про захист честі та гідності фізичної особи.

Ого, ви дочитали до кінця) Дякую вам