ЄСПЛ і сексуальна освіта в 70-х – хто кого?
Як в Великобританії 70-х забороняли підручники з сексуальної освіти, і що на це сказав Європейський суд з прав людини
“… якщо не суперечить законодавству та моральним засадам суспільства”
Ви теж зустрічали це положення, але нічого не знаєте про ці моральні засади суспільства? Не бачили визначення, і не зтикались з ним на практиці, окрім спроб заборонити проведення КиївПрайду?
Між тим, моральні засади суспільства важили досить багато у такій відомій справі, як Handyside v. United Kingdom, яка розглядалась в Європейському суді з прав людини в 1976.
Про що ця справа?
Роберт Хендісайд, власник друкарні “Stage 1”, вирішив надрукувати підручник із сексуальної освіти для школярів. Він називався The Little Red Schoolbook. Роберт планував розіслати кілька тисяч примірників до шкіл Англії, щоб потім вчителі застосовували їх для навчання.
Книга містила розділи про сам секс і його види, оргазм, мастурбацію та інші категорії (самі знаєте, їх багато). Приблизний список можете прочитати у п. 20 самого Рішення, якщо вам аж так цікаво :)
Треба одразу сказати, що із себе представляла ця книжка. Це не був збірник із зображеннями сексуальних поз, статевих органів абощо. Це був такий собі дайджест інших творів, які мали в собі більш детальну інформацію. За задумом Роберта, підліток, який зацікавився цією темою, матиме змогу отримати більше відомостей про секс у різних його проявах.
Він розіслав примірники книги до різних видань для критики. Самі можете уявити, що тоді трапилось в консервативній Британії.
Ви ж пам`ятаєте, що не так давно від цих подій, гомосексуалізм кримінально переслідувався? Згадайте фільм “Ігра в імітацію” з Бенедиктом Камбербетчем, герой якого був гомосексуалом, і обрав хімічну кастрацію замість тюремного ув`язнення. Але це так, лірика.
Що трапилось потім?
Проти Роберта Хендісайда була порушена кримінальна справа за обвинуваченням у непристойних публікаціях. Приміщення видавництва було обшукано, і конфісковано близько 1200 примірників книги. Його отшрафували на 110 фунтів, а книги мали бути знищені (було знищено не тільки примірники, а й друкарську матрицю, щоб він не зміг їх передрукувати). Коли Роберт спробував оскаржити це рішення в апеляції, йому дали ще 854 фунтів штрафу. Typovo (:
Справа була відкрита за Актом про непристойні публікації від 1959 року (в оригіналі Obscene Publications Act). Акт можна прочитати тут, але не поламайте свій С1 — він важко читається.
Словом, британці притиснули Роберта. Він навіть писав якомусь головному поліцейському, щоб той запропонував зміни до книги, але марно.
Справа в ЄСПЛ
Хендісайд подав заяву до Суду за статтею 10 Європейської конвенції про захист основоположних прав людини (Конвенція) (там були й інші статті, але основну увагу я зверну на десяту)
Хто не знає, що таке стаття 10, я вам коротко поясню. Ця стаття — свобода самовираження — захищає право мати свою думку, отримувати та поширювати інформацію та ідеї. Сюди ж входить і свобода слова.
Ця свобода може бути обмежена. Однією із підстав для обмеження є необхідність в демократичному суспільстві (для українського юриста звучить дивно і розмито, погодьтесь). Для визначення, що необхідно а що ні, існує тест, за яким оцінюють, чи було втручання у права людини виправданим.
Цей тест складається з таких критеріїв:
- законність
- легітимна мета
- пропорційність
Одну із наступних статей я присвячу цьому тесту, із посиланням на прецеденти Суду.
Так от, ЄСПЛ оцінював за цими критеріями, чи кримінальна справа проти Хендісайда та обмеження видавництва його книг порушила Конвенцію.
В результаті, Суд не визнав порушення.
Основні аргументи Суду
Наводжу дослівно або близько до цього:
- Підлітки (книга призначалась для дітей з 8–11 класів) проходять критично важливий етап їх розвитку, і тому на Хендісайда був покладений високий рівень відповідальності.
- У книзі майже не згадується про шлюб. Це – одностороння думка, яка може підірвати у великої кількості дітей ті основи, які їм заклали батьки, церква та молодіжні організації.
- Книга вороже ставилась до відносин між вчителем та дитиною
- “Будь собою” — один з розділів книги. У ньому пишеться, що “ви можете курити марихуану, і не розповідати про це батькам і вчителям, бо хочете залишити це в секреті — і це нормально”. Суд зробив зауваження, що не було посилання на незаконність наркотиків в цьому абзаці (це посилання було зроблено в іншому місці)
- Так само, не згадується про заборону сексу хлопців, яким немає 14 та дівчат, яким немає 16.
- Саме на заявнику був тягар доведення, що публікація книги була для загального блага.
Словом, Суд не визнав порушення свободи на самовираження, з огляду на можливий шкідливий вплив на публічну мораль.
Можливо, Роберт засмутився, а можливо й ні – ще перед відкриттям кримінальної справи він продав 18 000 примірників по всій Англії :)
Я вирішив розпочати рубрику, в якій розповідатиму про різні справи ЄСПЛ. Наступна стаття — про військового, який провів свою дівчину на закриту військову базу, і потім відбивався від поліцейських. Можете здогадатись, в якій країні це відбувалось)
Щоб не пропустити статтю — підписуйтесь на наш Телеграм:
https://t.me/lifeandlies
