LLM: Тілбурзький університет + Дмитро Форемний
Близько півтора місяці тому я подумала: “Хм, чому читачі довіряють інформації про LLM людині, яка ще навіть український бакалаврат не закінчила? Якби якийсь Вася вчив мене як правильно жартувати (а в цьому я безумовно профі), то, напевне, я б навіть і хвилини його не слухала…”.
І (оце оказія!) у цей же день мені написав один із засновників Kyiv Legal Hackers, Legal Startup Crush Test, Innovating Justice Agent HiiL та, найголовніше, випускник Тілбурзького університету — Дмитро Форемний.
Тому вітайте новий формат статтей про LLM — моя інфа (не, ну пишу я непогано, шо ви) + коментар дійсного випускника університету.
Тепер ще більше інсайдів! А повертаємося ми до Нідерландів…
Про Тілбург
Тілбург — це маленьке містечко ( у вісім разів менше, ніж Київ), що розташоване на півдні Нідерландів. Вікіпедія називає Тілбург науковим та навчальним центром Голландії, а місто, тим не менш, рясніє типовою середньовічною архітектурою Нідерландів. Серед головних пам’яток міста церквушки та собори, завод Tesla і, звісно, Тілбурзбкий університет.
Про Тілбурзький університет
Але ж суть не в корпусі в університету, а в тому, що він дає (до того ж простота лише ззовні, зате всередині прям ого-го — тут ви зможете віртуально відвідати всі кампуси університету). Згідно з рейтингом The World University Rankings університет посідає досить почесне місце десь між 201–250 позиціями. Але рейтинг рейтингу… рейтинг (?), тому тут Дмитро додав наступне:
Згідно рейтингів SSRN(Social Science Research Network),що рахує кількість і популярність опублікованих досліджень всіх університетів світу, серед юридичних шкіл, Тілбург на 8-му місці, а серед шкіл міжнародного права взагалі на першому місці у світі (sic!), одразу за ним Оксфордська юридична школа. Тобто тут роблять досить серйозні юридичні дослідження.
Для довідки: SSRN — це база де публікуються англомовні наукові дослідження в соціальних науках із усього світу. Той хто вчився будь-де за кордоном знає цей сайт, так як багато навчальних матеріалів дають саме звідси.
Окрім рейтингів цікаво подивитись на окремі показники: 1) кількість студентів юридичної школи Тілбургу; 2) відсоток іноземців, що там навчаються. Порівняно з університетами навіть нижчого рівня (подивітся хоча б на Йоркський одразу знизу) Тілбург не відзначається значною студентською популяцією (близько 8 тисяч). Також не можна сказати, що в Тілбургу купа заморських студентів — всього 14%. Хмм, з чим же це пов’язано…
Жарти-жартами, але наш інсайдер повідомляє, що низький відсоток іноземних студентів пояснюється переважанням на бакалаврських програмах саме голландців (Dutch language, you kno’). З магістерськими все навпаки — половину курсу складають іноземці з ungefähr 120 країн.
Тим не менш, то лише мої здогадки, а ось, чим пояснює Дмитро свій вступ до Тілбургу:
До другої магістратури у мене підхід був дуже ґрунтовний. Я зробив власний ренкінг університетів в гугл таблиці і оцінював їх по критеріям, які сам вигадав.
Серед критеріїв були комфортність міста і країни, вартість навчання і життя, можливість отримати стипендію, наявність універу в міжнародних рейтингах, інформативність сайту, складність аплікаційної процедури, мова спілкування в країні, авторитет викладачів. До слова, свого викладача і декана, я і зараз читаю на медіумі. Він є віце-президентом з юридичних питань в Phillips Lighting, та написав купу потужних наукових статей про корпоративне управління в стартапах.
Крім розкручених ренкінгів є і менш відомі, але від того не менш якісні. Наприклад академічні рейтинги SSRN, можете глянути самі.
Університет Тілбурга, разом із декількома іншими, потрапив в мій персональний топ, і я жодного разу не пожалкував про свій вибір.
Юридична школа Тілбургу
Згідно з рейтингом The World University Rankings 2019 юридична школа університету посідає почесне 43 місце. Кількість студентів юридичної школи складає близько 3 тисяч відповідно до інформації на сайті, а це дає можливість приділити кожному студенту якомога більше уваги.
Взагалі індивідуальний підхід, хороші навчальні програми та ще купу всього обіцяють і в українських університетах, і шо?! Ось зараз Дмитро розкаже, які спільні та відмінні риси між НАУ та Тілбургом:
Те, що вразило мене в Тілбурзі, чого не було під час навчання на повітряне і космічне право в НАУ:
– проектне навчання в групах
– бібліотека та кампус, що схожі на UNIT.city
– наявність менторів або buddy для іноземців серед місцевих студентів
– багато організаційної уваги дозвіллю студентів. Просто зацініть орієнтаційний тиждень, це просто топ )
– відсутність літака перед центральним корпусом універа ;)
Що спільне? Cпільного було мало.
Ну, ок — як не повірити!
Навчальні програми
Перш, ніж перейти до найцікавішого, хочу все таки наголосити на зручності інтерфейсу та індивідуальному підході більшості іноземних ВНЗ до аплікантів. Ось тут ви зможете знайти кнопочку (скрін нижче), яка особисто складе вам брошуру щодо конкретної програми вашого інтересу, вартості проживання, процедури отримання візи, можливості участі у громадських організаціях, кар’єрні поради- крч, все, що завгодно. Ну, мені майже нічого розповідати, чесно кажучи:)
Втім, якщо ж я взялась писати про LLM, то хоч перелік програм маю зазначити:
- European Law and Global Risk — серед обов’язкових предметів ризик-менеджмент ЄС, верховенство права ЄС (хе, а ви шо думали, шо ото все нісенітниця?!), регулювання внутрішніх ринків, конкуренція на ринку ЄС та участь у муткортах.
- International Business Tax Law- обов’язково вивчатимите ПДВ у Європі, оподаткування бізнесу, процес прийняття рішень (бізнес-менеджмент), корпоративні податкові структури та міжнародне і європейське оподаткування.
- International Law and Global Governance — структура програми відрізняється від звичної (5 обов’язкових курсів та 3 на вибір), адже тут лише 2 обов’язкових курси та аж цілих 6 на вибір. Пояснюється це наявністю трьох спеціалізацій в межах курсу: екологічне право та сталий розвиток, міжнародне право та відносини, права людини та безпека. Відбір 6 додаткових курсів відбувається так: по одному курсу з кожної спеціалізації (3), потім можна взяти або 2, або 3 курси в одній спеціалізації (відповідно, 5/6). Зрештою, якщо кошик студента наповнений лише 5 курсами, то додатково потрібно обрати ще один погоджений law school з будь-якого департаменту університету). У рамках цієї програми можна однаково вивчати і право ВОТ, екологічне право, міжнародний арбітраж чи міжнародне кримінальне право.
- Labour Law and Employment Relations — відзначається тим, що обов’язковими, окрім правничих наук, є ще й соціальні (наприклад, про культурну диверсифікацію та її менеджмент чи ворк-дизайн і технології). При цьому предметів у вас може бути як 4, так і 7, залежно від їх кредитної вартості. Ще однією родзинкою програми є обов’язкова практика у міжнародній компанії за вашим вибором.
- Law and Technology — тут серед обов’язкових предметів регулювання, етика та законність технологій + європейське інтелектуальне право. Курсів на вибір повинно бути 5, і тут є де розгулятися фантазії: технології у сфері охорони здоров’я, регулювання приватних даних, смарт-контракти, кіберзлочини, і ще 6 опцій.
- International Business Law — цей курс відзначається своєю “жорстістю” порівняно з іншими. Тут можна обрати лише 1 курс, а решта 7 — обов’язкові. Але про цю програму вам краще розповість її очевидець, тож вашій увазі коментар Дмитра:
Ваш аффтор: Твій курс — International Business Law — судячи з переліку предметів на сайті університету, є одним з найскладніших. Тут і антиконкурентне, і банківське, і комерційне, і про компанії, та ще й вибір воркшопів — як на шведському столі. Це був виклик собі чи навчання тобі завжди давалося легко?
Дмитро: Я не очікував, що навчатись буде так важко, але і так цікаво. Я часто йшов із бібліотеки опівночі, серед останніх.
Мене надихнуло, що предмети були із різних сфер. Я планував знайти собі нову спеціалізацію і розширити свої фундаментальні знання в багатьох напрямках.
Забігаючи наперед, найцінніше що я виніс із навчання і роботи в Нідерландах це знайомство із функціонуванням стартапів та венчурного інвестування з юридичної точки зору. А також, як не дивно, розуміння, що практикувати право я не хочу.
Ваш аффтор: До речі, щодо обраного воркшопу, — Legal Negotiations, — чому ти брав розвинути софт-скіл, а не хардовий, на кшталт, курсу поглибленого міжнародного економічного права?
Дмитро: Я відчув що був перекос на хардові предмети і хотів збалансувати із софт-скілами. Крім того вів цей курс харизматичний декан про якого я згадував вище. До речі, поїздка на навчання закордон це вже неабиякий тренінг із софт-скілів :)
Щодо Legal Negotiations, то це був найкрутіший предмет. На ньому ми поділилися на декілька команд. Одні мали представляти велику фарм компанію, що хоче розширити портфоліо технологій, а інші представляли хелс-стартап, який хотів залучити інвестиції.
Протягом двох місяців ми вивчали як працює інвестування в стартапи і паралельно розробляли терм-шіт, основний документ при залученні інвестиції. А в кінці ми проводили переговори із нашими візаві, щоб отримати найкращі умови для своєї сторони.
Всі магістерські програми закінчуються написанням роботи, щодо якої Дмитро сказав наступне:
Писав чотири місяці, потім все дороблював в останню ніч, все по класиці :)
Ну, хоч щось, залишається незмінним, що на Україні, що в Нідерландах.
Процедура вступу
Чесно кажучи, нічого незвичного. Для вступу вам знадобляться:
- Диплом та транскрипти;
- Підтвердження знання англійської (TOEFL — min. 90, IELTS — min. 6,5, CAE/CPE, і пам’ятайте про правило “2 років”);
- CV;
- Мотиваційний лист;
- Фотокопії паспорту.
Окрім того, потрібно буде зареєструватись після подачі документів на спеціальній платформі Studienlink та слідкувати за дедлайнами. Для студентів з України без візи/дозволу на ПП, які планують податись:
- на літній семестр (кінець серпня) — документи потрібно подати до 1 квітня;
- на зимовий семестр (кінець січня) — документи потрібно подати до 1 жовтня.
Не знаю як у вас, але в мене постійно виникає враження, що податися так легко, так просто, що аж не віриться. 100% є якась западня! Дмитро, що ти скажеш на цей рахунок?
Одна з причин чому мені сподобався Тілбург, це універ де процедура і умови були зрозуміло прописані на сайті англійською мовою.
Не всі університети мають достатньо зручний сайт і зрозумілу процедуру подачі і оцінки із дедлайнами. Як виявилося, такі базові речі є не всюди, що відразу мене відштовхувало. Все подати треба було онлайн, хоча завірені копії також треба було досилати. Все досить легко.
Кіко треба?
Магістерські програми коштують не дуже дешево, але я знаю, що ви вже звикли до космічних цін: в середньому від 11,000 до 16,000 EUR.
Звісно, за життя в Тілбурзі доведеться платити зі своєї кишені, наприклад, у брошурці вказано, що за рік життя в Нідерландах доведеться викласти близько 8–10 тис. євро, але ми, українські студенти, знаємо про існування мівіни та вміємо носити взуття по 6 років (і це з врахуванням стану наших доріг).
Про перелік стипендій та грантів ви можете дізнатись ось тут. А поки знову послухаємо бувалих:
Дмитро: Повна вартість програми для неєвропейців складала приблизно 11к євро. На життя і житло я планував 600–700 євро в місяць. До речі в Амстердамі це було б вдічі більше. Тобто загалом треба було під 20к євро на рік.
Моїх заощаджень і допомоги від родичів назбиралося десь на 10к євро. Тобто всієї суми у мене не було, і стипендії при вступі я не отримав. Але я твердо вирішив, що якось викручусь. Я трохи підробляв, але заробити суттєві гроші і навчатись нереально. Тому я шукав гранти.
По-перше, я взяв рекомендації викладачів і повторно подав заяву в універ на отримання знижки на навчання. Мені допомогло те, що у мене були хороші оцінки в першому семестрі. Її схвалили, і другу частину я вже не платив.
По-друге, ментор із універа порадив подати заявки в дві фундації на стипендії-гранти. Дізнатись про них із Києва було практично нереально, бо вони не афішуються і сайти в них на голландській. З ними мені також пощастило, і грошей на життя мені теж вистачило.
Таким чином, я авантюрно поїхав в Нідерланди маючи гроші лише на перші пів року. Але сміливість і наполегливість зробили свою справу і я закінчив навчання, ще й із відзнакою.
Про знайомства, нетворкінг та wild parties
Якщо ви уважно слідкуєте за публікаціями про LLM, то знаєте, що такого параграфу у нас не було. Просто аффтор не бачить сенсу говорити про те, на чому не розуміється, та й навіщо, коли можна запитати у Дмитра:
Аффтор: Чи використовував ти поради Кейт Феррацці? Записував імена всіх потенційних інвесторів у власний бізнес?
Дмитро: Тоді я не чув про Кейта Феррацці і “грішив” їжею наодинці ;) Але те, що мої знайомства відкрили мені дорогу до моєї теперішньої кар’єри в лігалтек це чиста правда.
Вийшло смішно, після роботи в юрфірмі я подавався в HiiL бо мені дуже сподобалося, що я вичитав про цю організацію. Але ейчар так і не запросив мене на співбесіду. На щастя, про це не знала моя одногрупниця із Тілбургу, що якраз проходила там стажування. Вона запросила мене в офіс на каву що б я підказав їй дещо, бо в неї не клеїлося із підготовкою до проекту по Україні.
На каву вона також позвала керівника, з яким я одразу знайшов спільну мову, і вже за тиждень я був у Києві, починав робити першу в Україні акселераційну програму для юридичних стартапів оминувши співбесіду із ейчаром. До слова, цього року ми вже вчетверте відкрили набір українських юридичних проектів в акселератор.
Щодо wild parties я казати нічого не буду, краще покажу фото з особистого архіву Дмитра.
Коли ти бачиш, що твої знайомі, друзі, близькі вступають за кордон, виграють стипендії чи здобувають гранти, то ще більше переконуєшся в тому, що nothing is impossible.
А Life&Lies дякує Дімі Форемному за проявлену ініціативу та натхнення, вот би таких людей було побільше.
Статтю написано під звуки Atlas Weekend 2019
