Selfmade Story #2.

Знайомтеся зі світлою людиною — Таня Пилипчук, засновниця мотиваційного проекту «Пошуршимо?».

із особистого архіву Тані

Ще одне інтерв’ю, ще одна людина і унікальна історія. Знаєте, відкривати для себе людей і дізнаватись їх шлях до себе неймовірно надихає! З Танею говорили про подорожі, пошук себе, стандарти в суспільстві та особистий шлях до улюбленої справи.


Розкажи про себе. Чим займаєшся?

Я — Таня Пилипчук, родом з Білої Церкви. Вчилася в Києві на банківській справі, але жодного дня не працювала в банку, тому що на 2-му курсі зрозуміла, що це зовсім не моє. І з того часу почалася моя кар’єра. Працюю я з 19 років, здебільшого це малий бізнес або стартапи в якості бізнес девелопера або проджект менеджера. Це такі сфери розвитку, від яких мене дійсно пре — робити те, чого не було й нема, з нуля зробити щось, що приносить користь людям або дасть класний ефект бізнесу. Це дійсно надихає, коли бачиш результат своєї праці.

Наразі я живу у Львові. А до цього була епопея того, де жила і що робила… Довгий час я вчилася і працювала в Києві. Потім навчалася по стипендії в Індонезії, трохи подорожувала. Потім було волонтерство в Болгарії. Потім повернулась до Києва і працювала в громадській організації. І після того 2 роки жила в Празі. Півроку тому повернулась в Україну, де, сподіваюсь, я осяду і буду далі творити.

Ким хотіла бути в дитинстві?

У мене не було чіткого уявлення, ким я хотіла бути. Я тільки точно знала, що не хочу бути лікарем, бо у мене мама лікар. І знала, що не хочу бути вчителем, бо у мене тато вчитель *сміється* Але хотіла щось творче, тому що любила і люблю писати, хотіла гарно малювати, та з цим у мене не дуже склалося. Я конкретно не знала, ким хочу бути. А як наслідок багато чого пробувала на шляху до пошуку того, що мені подобається, і чим я хочу займатися. Тому у мене є в скарбничці і курси перукарів, і візажу, бо думала, що це мені сподобається. Я працювала і в сфері моди, і в громадських організаціях, і в ІТ, і в різнопланових проектах як, наприклад, розвиток освіти в селах і т.д. Всі ці різні досвіди і подорожі — це все мій шлях пошуку.

Чому саме мотиваційні блокноти, як зрозуміла, що це твоє?

Проект «Пошуршимо?», який я створила, це, власне, не тільки про блокноти. Він почався давно, ще в Індонезії. Це була моя перша поїздка закордон і так далеко. Я була настільки вражена. Все інакше, ніж я звикла. Мене дуже переповнювали емоції. І через те, що по скайпу це все не можеш розказати своїм друзям, батькам і розказуєш це все багато раз, то я почала писати блог.

Я — блокнотовий маньяк, мабуть, з 10 років. У мене багато блокнотів і щоденників, в яких я щось пишу. Тож я почала писати блог про подорожі Індонезією, такі лайфхаки. Спочатку це було для друзів. У мене було спочатку 155 фоловерів в Фейсбуці, які читали мої статті і ставили іноді по лайку *сміється*

Потім я повернулася з Індонезії, ще мандрувала і трохи про це писала. Та вже подорожі перестали мене супер вражати. Тому що: ти від себе нікуди не втечеш. І де б ти не був — на Балі чи райському пляжі, чи на березі океану, неважливо — ти завжди є сам собою. І тому я почала дуже активно працювати з самоаналізом і проект розвивався відповідно. І я почала думати, що час є дуже цінний, що я хочу робити щось корисне в житті, про шлях пошуку себе, про те, як використовувати час ефективно, бо він йде і його не повернути. Також про те, як не впадати в стан відчаю, депресії чи ін. Тому що коли ти прагнеш розвитку, це важче, ніж пливти по течії і жити, не напрягаючись. Коли ти намагаєшся вийти з своєї зони комфорту, коли намагаєшся піти на рівень вище, спробувати нове, здійснити свої мрії…Це завжди шлях і він повний перешкод. Хоча він того вартий, тому що вкінці і в процесі ти отримуєш купу цікавого досвіду, результатів. Спочатку я писала про саморозвиток, бо я про це думала і багато читала. Потім я почала створювати такі принти, роздруківки. Я не дизайнер, та я почала їх створювати, бо я люблю планувати на папері. Я пробувала програми, та мені подобається на папері. І оскільки українською я такого не знайшла, я почала їх створювати. Перший принт був — «мій супергрудень». Тоді була ідея створювати принти кожен місяць. І ще один принт з перших був — це «мої новорічні обіцянки». Тепер традиційно я його публікую кожного року. Його можна завантажити безкоштовно, просто підписавшись на e-mail розсилку. Він мені нагадує з чого все почалось.

Так десь півроку я створювала принти і їх можна було безкоштовно завантажити, як і зараз. Потім принти плавно переросли в блокноти. Важливо, щоб була людина, яка дивиться на розвиток проекту збоку і могла дати такого копнячка, що треба зробити крок вперед, який здавався страшним. Створення блокнотів я вважала для себе нереальним, бо я не дизайнер. Сам ти часто можеш не бачити усі можливості, які навколо тебе. Зараз розвиваю і блокноти, і роздруківки. Наразі у мене є сезонні блокноти, річні та на місяць. Принти є дитячі, для вчителів, органайзери і т.ін.

із особистого архіву Тані

Як виникла назва проекту?

В університеті я жила в гуртожитку і у нас була, і є така компашка, 8–10 людей. В студенські роки, у вільний час хтось таке придумав чи що, але у нас було таке поняття «шуршати» — це типу у нас тусовочка, ми п’ємо чай і спілкуємось. Тобто наразі «пошуршимо» — це для мене розмова з читачем про те, що мене турбує, що надихає, мотивує. Також мені дуже важливий фідбек, тому що «пошуршимо» — це двостороння комунікація, не тільки мої думки. І це мені подобається. Я дуже рада, що у мене такі читачі, що дають фідбек постами, коментарями, листами. Люблю чути різні думки. Деякі питають за дивну назву, та мені це близько до того, що я вкладаю в проект.

із Фейсбук

Яка твоя мрія і цілі по життю?

Цікаве питання… Для мене мрія — це можливість реалізовувати свої ідеї і ними змінювати день на краще, Україну і світ. Це може звучати пафосно. Та вірю, що людина приходить у світ не просто так. Кожна людина має своє покликання, таланти і свої внутрішні якості, які є дуже унікальними. Для мене завдання кожної людини — визначити ці якості і розвивати їх, тому що так вона приносить максимальну користь в цей світ і реалізовує своє покликання. Моя мрія — реалізувати своє покликання і я ще тільки в дорозі, але вірю, що наближаюсь крок за кроком до мрії. І цілі підпорядковуються мрії.

Які виникали складнощі в роботі, житті, у відкритті себе й свого?

Складнощів було багато. Це шлях повний перешкод.

  • Перша перешкода — коли розумієш, що йдеш по стежці, колії, на яку тебе зарядили інші. Тобто у суспільстві є певні поняття, що таке успіх і як до нього прийти — школа, універ, робота, краща робота, гроші, квартира, сім’я і т.д. Коли була в школі, я рухалась по закладеному суспільством шляху. Потім я зрозуміла на 2-му курсі, що мені не подобається, що я вчу. І це був тригер в напрямку «що ж мені подобається». Виявляється, знайти те, що подобається непросто, але реально. Мій шлях — експеримент, коли я пробувала різні проекти, різні країни, спілкувалась з різними людьми.
  • Перешкода 2 — це твоя сила волі. Тому що вийти з зони комфорту — важко. І повинен мати неабияку силу волі, щоб рухатись в правильному напрямку. Бо в суспільстві багато спокус, які можуть підбити робити речі, які тобі не потрібні і ти думаєш, що це круто. Потрібна велика сила волі, щоб знати навіщо ти це робиш, куди йдеш і не відхилятися від свого шляху. Наприклад, спокуса відповідати еталонам краси, які задані глянцевими журналами. Або спокуса відповідати критеріям успіху. Або кинути все і мандрувати. Та це не для всіх підходить.
  • Перешкода ще одна — лінь. Це найбільша перешкода у всьому, яка може змінити людину. Якщо переможеш лінь, то справи йдуть вгору і це розвиток. Лінь — була мотиватором для мене працювати над собою, говорити про це, робити принти для того, щоб люди планували. Планування — один із способів боротьби з лінню. Проект «Пошуршимо?» не про планування, а про розвиток. Планування — невід’ємна частина розвитку. Є люди, які можуть боротись з лінню без планування, та я так не можу. Хоча часом не робити щось — це корисно.
  • Є ще люди недобрі. Та тут ти сам вирішуєш, чи піддаватись їх впливу.
  • Відсутність результату — також складність. Коли вкладаєш час, гроші, зусилля, то очікуєш зворотній ефект. В реалізації проекту і бізнесі теж очікуєш швидкого результату. Та це так рідко відбувається. У мене зараз той період, коли зусилля почали давати результати. А за цим стоїть 2 роки зусиль та інвестування свого часу. І це не тільки про проект, а про розвиток особистості також. Потрібно бути терплячим та вірити в те, що робиш, щоб рухатись далі.
  • Складнощі — це нерозуміння. Коли робиш щось нове, є багато нерозуміння. Та я не звертаю на це уваги. Потрібно розуміти свою ціль, мотивацію і чому саме ти так робиш.

Що потрібно для початку проекту?

  • Для початку проекту потрібне бажання. Далі уяви і напиши на листку, що ти вкладаєш в цей проект, як це має виглядати. Я думаю, що одразу не знаєш, як буде фінально виглядати проект чи продукт.
  • Друге — подумай про ресурси, які є і які потрібно залучити. Людей чи інше.
  • Третє — потрібно почати. Ніякий проект не буду одразу ідеальний. Тобі потрібно почати, щоб розвинутись. Дуже багато перфекціоністських людей, які багато вкладають в проект, а далі не пускають його в люди, бо він не ідеальний. Я не погоджуюсь з цим. Якщо ти ніколи цього не робив, проект не може бути одразу ідеальним. Я роблю проект на тому рівні, якому можу. І це набагато краще, ніж було 2 роки тому. Це ще не так класно, як би я хотіла. Але це не заважає мені розвиватися поступово. Одразу не може бути мега-успіх. Хоча є й винятки. Поступово розвиваючи, ти шліфуєш проект, він більш гармонійний і буде успішний. Бо буде віддзеркаленням тебе самого, буде щирим та матиме відклик у аудиторії.
  • І останнє — ти маєш постійно вчитися. Ми живемо в такий час, що можна вивчити будь-що через інтернет аби бажання і час.

Я кажу про більш філософські речі. Бо про маркетинг, піар, СММ, розвиток бренду або особистого бренду можна знайти в інтернеті. Та щоб проект не заглох, тобі потрібно розуміти себе. І перші 1–2 роки він буде триматись на твоїй мотивації. Це не менш важливо, ніж класний Інстаграм чи Фейсбук.

Чи є ідеї для подальшого розвитку, нових проектів?

Є багато ідей. Не буду усі розповідати. Та й потрібно сфокусуватись, наразі на проекті «Пошуршимо?». Але скажу, що блокноти — не є основною частиною проекту. Не хочу перетворювати проект на виробника поліграфічної продукції, який просто хоче продавати. Є плани на розширення тематики та нового контенту.

Дуже дякую за запрошення на інтерв’ю:) Гарного дня!


Підписуйтесь на телеграм-канал ToKnowMore та ресурс про саморозвиток MetamorphosisUkraine, щоб знати більше і з кожним днем бути краще!

Дякую всім, хто зі мною:)

MetamorphosisUkraine

Видання про саморозвиток

Caroline Pavlovskaya

Written by

Мій вектор: саморозвиток, клієнт-сервіс, відкриття унікальності та талантів, генерація ідей, аналітика. Веду канал про саморозвиток https://t.me/toknowmoree

MetamorphosisUkraine

Видання про саморозвиток