Selfmade Story #2.

Знайомтеся зі світлою людиною — Таня Пилипчук, засновниця мотиваційного проекту «Пошуршимо?».

Image for post
із особистого архіву Тані

Ще одне інтерв’ю, ще одна людина і унікальна історія. Знаєте, відкривати для себе людей і дізнаватись їх шлях до себе неймовірно надихає! З Танею говорили про подорожі, пошук себе, стандарти в суспільстві та особистий шлях до улюбленої справи.


Розкажи про себе. Чим займаєшся?

Я — Таня Пилипчук, родом з Білої Церкви. Вчилася в Києві на банківській справі, але жодного дня не працювала в банку, тому що на 2-му курсі зрозуміла, що це зовсім не моє. І з того часу почалася моя кар’єра. Працюю я з 19 років, здебільшого це малий бізнес або стартапи в якості бізнес девелопера або проджект менеджера. Це такі сфери розвитку, від яких мене дійсно пре — робити те, чого не було й нема, з нуля зробити щось, що приносить користь людям або дасть класний ефект бізнесу. Це дійсно надихає, коли бачиш результат своєї праці.

Наразі я живу у Львові. А до цього була епопея того, де жила і що робила… Довгий час я вчилася і працювала в Києві. Потім навчалася по стипендії в Індонезії, трохи подорожувала. Потім було волонтерство в Болгарії. Потім повернулась до Києва і працювала в громадській організації. І після того 2 роки жила в Празі. Півроку тому повернулась в Україну, де, сподіваюсь, я осяду і буду далі творити.

Ким хотіла бути в дитинстві?

У мене не було чіткого уявлення, ким я хотіла бути. Я тільки точно знала, що не хочу бути лікарем, бо у мене мама лікар. І знала, що не хочу бути вчителем, бо у мене тато вчитель *сміється* Але хотіла щось творче, тому що любила і люблю писати, хотіла гарно малювати, та з цим у мене не дуже склалося. Я конкретно не знала, ким хочу бути. А як наслідок багато чого пробувала на шляху до пошуку того, що мені подобається, і чим я хочу займатися. Тому у мене є в скарбничці і курси перукарів, і візажу, бо думала, що це мені сподобається. Я працювала і в сфері моди, і в громадських організаціях, і в ІТ, і в різнопланових проектах як, наприклад, розвиток освіти в селах і т.д. Всі ці різні досвіди і подорожі — це все мій шлях пошуку.

Чому саме мотиваційні блокноти, як зрозуміла, що це твоє?

Проект «Пошуршимо?», який я створила, це, власне, не тільки про блокноти. Він почався давно, ще в Індонезії. Це була моя перша поїздка закордон і так далеко. Я була настільки вражена. Все інакше, ніж я звикла. Мене дуже переповнювали емоції. І через те, що по скайпу це все не можеш розказати своїм друзям, батькам і розказуєш це все багато раз, то я почала писати блог.

Я — блокнотовий маньяк, мабуть, з 10 років. У мене багато блокнотів і щоденників, в яких я щось пишу. Тож я почала писати блог про подорожі Індонезією, такі лайфхаки. Спочатку це було для друзів. У мене було спочатку 155 фоловерів в Фейсбуці, які читали мої статті і ставили іноді по лайку *сміється*

Потім я повернулася з Індонезії, ще мандрувала і трохи про це писала. Та вже подорожі перестали мене супер вражати. Тому що: ти від себе нікуди не втечеш. І де б ти не був — на Балі чи райському пляжі, чи на березі океану, неважливо — ти завжди є сам собою. І тому я почала дуже активно працювати з самоаналізом і проект розвивався відповідно. І я почала думати, що час є дуже цінний, що я хочу робити щось корисне в житті, про шлях пошуку себе, про те, як використовувати час ефективно, бо він йде і його не повернути. Також про те, як не впадати в стан відчаю, депресії чи ін. Тому що коли ти прагнеш розвитку, це важче, ніж пливти по течії і жити, не напрягаючись. Коли ти намагаєшся вийти з своєї зони комфорту, коли намагаєшся піти на рівень вище, спробувати нове, здійснити свої мрії…Це завжди шлях і він повний перешкод. Хоча він того вартий, тому що вкінці і в процесі ти отримуєш купу цікавого досвіду, результатів. Спочатку я писала про саморозвиток, бо я про це думала і багато читала. Потім я почала створювати такі принти, роздруківки. Я не дизайнер, та я почала їх створювати, бо я люблю планувати на папері. Я пробувала програми, та мені подобається на папері. І оскільки українською я такого не знайшла, я почала їх створювати. Перший принт був — «мій супергрудень». Тоді була ідея створювати принти кожен місяць. І ще один принт з перших був — це «мої новорічні обіцянки». Тепер традиційно я його публікую кожного року. Його можна завантажити безкоштовно, просто підписавшись на e-mail розсилку. Він мені нагадує з чого все почалось.

Так десь півроку я створювала принти і їх можна було безкоштовно завантажити, як і зараз. Потім принти плавно переросли в блокноти. Важливо, щоб була людина, яка дивиться на розвиток проекту збоку і могла дати такого копнячка, що треба зробити крок вперед, який здавався страшним. Створення блокнотів я вважала для себе нереальним, бо я не дизайнер. Сам ти часто можеш не бачити усі можливості, які навколо тебе. Зараз розвиваю і блокноти, і роздруківки. Наразі у мене є сезонні блокноти, річні та на місяць. Принти є дитячі, для вчителів, органайзери і т.ін.

Image for post
із особистого архіву Тані

Як виникла назва проекту?

В університеті я жила в гуртожитку і у нас була, і є така компашка, 8–10 людей. В студенські роки, у вільний час хтось таке придумав чи що, але у нас було таке поняття «шуршати» — це типу у нас тусовочка, ми п’ємо чай і спілкуємось. Тобто наразі «пошуршимо» — це для мене розмова з читачем про те, що мене турбує, що надихає, мотивує. Також мені дуже важливий фідбек, тому що «пошуршимо» — це двостороння комунікація, не тільки мої думки. І це мені подобається. Я дуже рада, що у мене такі читачі, що дають фідбек постами, коментарями, листами. Люблю чути різні думки. Деякі питають за дивну назву, та мені це близько до того, що я вкладаю в проект.

Image for post
із Фейсбук

Яка твоя мрія і цілі по життю?

Цікаве питання… Для мене мрія — це можливість реалізовувати свої ідеї і ними змінювати день на краще, Україну і світ. Це може звучати пафосно. Та вірю, що людина приходить у світ не просто так. Кожна людина має своє покликання, таланти і свої внутрішні якості, які є дуже унікальними. Для мене завдання кожної людини — визначити ці якості і розвивати їх, тому що так вона приносить максимальну користь в цей світ і реалізовує своє покликання. Моя мрія — реалізувати своє покликання і я ще тільки в дорозі, але вірю, що наближаюсь крок за кроком до мрії. І цілі підпорядковуються мрії.

Які виникали складнощі в роботі, житті, у відкритті себе й свого?

Складнощів було багато. Це шлях повний перешкод.

  • Перша перешкода — коли розумієш, що йдеш по стежці, колії, на яку тебе зарядили інші. Тобто у суспільстві є певні поняття, що таке успіх і як до нього прийти — школа, універ, робота, краща робота, гроші, квартира, сім’я і т.д. Коли була в школі, я рухалась по закладеному суспільством шляху. Потім я зрозуміла на 2-му курсі, що мені не подобається, що я вчу. І це був тригер в напрямку «що ж мені подобається». Виявляється, знайти те, що подобається непросто, але реально. Мій шлях — експеримент, коли я пробувала різні проекти, різні країни, спілкувалась з різними людьми.
  • Перешкода 2 — це твоя сила волі. Тому що вийти з зони комфорту — важко. І повинен мати неабияку силу волі, щоб рухатись в правильному напрямку. Бо в суспільстві багато спокус, які можуть підбити робити речі, які тобі не потрібні і ти думаєш, що це круто. Потрібна велика сила волі, щоб знати навіщо ти це робиш, куди йдеш і не відхилятися від свого шляху. Наприклад, спокуса відповідати еталонам краси, які задані глянцевими журналами. Або спокуса відповідати критеріям успіху. Або кинути все і мандрувати. Та це не для всіх підходить.
  • Перешкода ще одна — лінь. Це найбільша перешкода у всьому, яка може змінити людину. Якщо переможеш лінь, то справи йдуть вгору і це розвиток. Лінь — була мотиватором для мене працювати над собою, говорити про це, робити принти для того, щоб люди планували. Планування — один із способів боротьби з лінню. Проект «Пошуршимо?» не про планування, а про розвиток. Планування — невід’ємна частина розвитку. Є люди, які можуть боротись з лінню без планування, та я так не можу. Хоча часом не робити щось — це корисно.
  • Є ще люди недобрі. Та тут ти сам вирішуєш, чи піддаватись їх впливу.
  • Відсутність результату — також складність. Коли вкладаєш час, гроші, зусилля, то очікуєш зворотній ефект. В реалізації проекту і бізнесі теж очікуєш швидкого результату. Та це так рідко відбувається. У мене зараз той період, коли зусилля почали давати результати. А за цим стоїть 2 роки зусиль та інвестування свого часу. І це не тільки про проект, а про розвиток особистості також. Потрібно бути терплячим та вірити в те, що робиш, щоб рухатись далі.
  • Складнощі — це нерозуміння. Коли робиш щось нове, є багато нерозуміння. Та я не звертаю на це уваги. Потрібно розуміти свою ціль, мотивацію і чому саме ти так робиш.

Що потрібно для початку проекту?

  • Для початку проекту потрібне бажання. Далі уяви і напиши на листку, що ти вкладаєш в цей проект, як це має виглядати. Я думаю, що одразу не знаєш, як буде фінально виглядати проект чи продукт.
  • Друге — подумай про ресурси, які є і які потрібно залучити. Людей чи інше.
  • Третє — потрібно почати. Ніякий проект не буду одразу ідеальний. Тобі потрібно почати, щоб розвинутись. Дуже багато перфекціоністських людей, які багато вкладають в проект, а далі не пускають його в люди, бо він не ідеальний. Я не погоджуюсь з цим. Якщо ти ніколи цього не робив, проект не може бути одразу ідеальним. Я роблю проект на тому рівні, якому можу. І це набагато краще, ніж було 2 роки тому. Це ще не так класно, як би я хотіла. Але це не заважає мені розвиватися поступово. Одразу не може бути мега-успіх. Хоча є й винятки. Поступово розвиваючи, ти шліфуєш проект, він більш гармонійний і буде успішний. Бо буде віддзеркаленням тебе самого, буде щирим та матиме відклик у аудиторії.
  • І останнє — ти маєш постійно вчитися. Ми живемо в такий час, що можна вивчити будь-що через інтернет аби бажання і час.

Я кажу про більш філософські речі. Бо про маркетинг, піар, СММ, розвиток бренду або особистого бренду можна знайти в інтернеті. Та щоб проект не заглох, тобі потрібно розуміти себе. І перші 1–2 роки він буде триматись на твоїй мотивації. Це не менш важливо, ніж класний Інстаграм чи Фейсбук.

Чи є ідеї для подальшого розвитку, нових проектів?

Є багато ідей. Не буду усі розповідати. Та й потрібно сфокусуватись, наразі на проекті «Пошуршимо?». Але скажу, що блокноти — не є основною частиною проекту. Не хочу перетворювати проект на виробника поліграфічної продукції, який просто хоче продавати. Є плани на розширення тематики та нового контенту.

Дуже дякую за запрошення на інтерв’ю:) Гарного дня!


Підписуйтесь на телеграм-канал ToKnowMore та ресурс про саморозвиток MetamorphosisUkraine, щоб знати більше і з кожним днем бути краще!

Дякую всім, хто зі мною:)

MetamorphosisUkraine

Видання про саморозвиток

Caroline Pavlovskaya

Written by

Мій вектор: коучинг, психологія, саморозвиток, відкриття унікальності та талантів, генерація ідей. Веду канал про саморозвиток https://t.me/toknowmoree

MetamorphosisUkraine

Видання про саморозвиток

Caroline Pavlovskaya

Written by

Мій вектор: коучинг, психологія, саморозвиток, відкриття унікальності та талантів, генерація ідей. Веду канал про саморозвиток https://t.me/toknowmoree

MetamorphosisUkraine

Видання про саморозвиток

Welcome to a place where words matter. On Medium, smart voices and original ideas take center stage - with no ads in sight. Watch

Follow all the topics you care about, and we’ll deliver the best stories for you to your homepage and inbox. Explore

Get unlimited access to the best stories on Medium — and support writers while you’re at it. Just $5/month. Upgrade

Get the Medium app

A button that says 'Download on the App Store', and if clicked it will lead you to the iOS App store
A button that says 'Get it on, Google Play', and if clicked it will lead you to the Google Play store