Прогресивні ідеї перемагають в США

В середу, 27 червня, новини в США на певний час вибухнили повідомленням, що 28-річна Александріа Оказіо-Кортез перемогла в праймеріз демократичної партії на окрузі №14, що охоплює такі частини міста Нью-Йорк як Бронкс та Квінз.

Джерело: https://www.yahoo.com/news/alexandria-ocasio-cortez-taunts-republicans-180753945.html?soc_src=hl-viewer&soc_trk=fb

Вона спромоглася обійти діючого конгрессмена, що до цього моменту переобирався 10 разів і який значився серез чортирьох найбільш впливових представників демократинчої партії у Конгресі США. Цю новину провідні західні медіа назвали не інакше як шокуючим результатом виборів не тільки для того вже екс-конгресмена, але й для самої Демократичної партії. Оскільки в Нью-Йорку виборці віддають перевагу представникам демократичої партії, вона з високою ймовірністю переможе на виборах цієї осені на виборах до Конгресу.

Серед усього шквалу повідомлень та розргорнутих історій про нову зірку в політикумі США слід розрізняти головне. Вона мала не тільки вдалі PR-атрибути (вдале промо відео та активне використання соціальних мереж в інтернеті). Головне — її програма відповідає запитам виборців. За американськими стандартам програма Александрії Оказіо-Кортез є ліберальною та прогресивною.

Я зупинюся тільки на одній деталі її доволі простої програми — англійською вона звучить так «Universal Jobs Guarantee», що по суті перекладається як загально-державна програма з гарантованого працевалаштування.

Що це таке? Та звідки це воно йде?

Мало хто знає, навіть в США, що питання про гарантоване працевлаштування розробляв іще в 1960-х та на початку 1970-х років американський економіст Хайман Мінськи. Він працював в університеті Берклі в групі економістів, який розробляли програму, яка повинна була стати альтернативою щодо діючої на той час державної програми в США щодо боротьби із бідністю.

Відомо, що Мінськи був іншим ніж економісти з тардиційного табору, яких іще називають мейнстрім «кейнсіанцями». Він негативно оцінював державну програму від президентів Кеннеді та Джонсона щодо боротьби із бідністю (яка в США відома за назваою «War on poverty»), передбачаючи що вона не досягне успіху.

Він вважав її консервативним підходом до питання зниження безробіття та підвищення доходів громадян, що за їх соціальним статусом знаходяться на найнищих щабелях. Він категорично не сприймав державні видатки на соціальну допомогу, розцінюючи їх як консерватину відповідь на питання соціальної та економічної нерівності у суспільстві. Таким чином він був проти економічної політики щодо підтримки агрегованого попиту та стимулювання інвестицій. Вважалося, що із збільшенням державних видатків на соціальні напрямки та стимулювання інвестицій нові робочі місця з’являться автоматично. Згодом, цей підхід не тільки не вирішив питання нерівності та безробіття, але й наразився на питання інфляції.

За переконаннями Мінськи найбільш прогресивним кроком повинна бути державна політика щодо забезпечення повної зайнятості громадян. Тобто пряма дія з боку держави щодо надання робочих місць.

Розглядаючи чинну державну політику щодо підтримання доходів громадян, Мінськи іронічно запитував: «Якою є мінімальною зарплата?». Йому відповідали, мовляв, за законом мінімальна зарплата в США на той час становила певний фіксований рівень, скажімо, 7 доларів на годину. Мінськи казав: «Ні. Мінімальна заралата складає нуль доларів.» Адже за відсутності державної програми із прямого забезпечення усіх охочих робочими місцями, коли приватний сектор їх скорочує, мінімальнй рівень регулярного доходу пересічного громадянина завжди нуль або нічого.

Що таке повна зайнятість? Той хто хоче працювати, але не опинився без роботи через скорочення у приватному секторів економіки, той її отримує в загально-державній програмі, в якій зарплата є мінімальною в рамках усієї економіки.

Мінськи підкреслював, будучи послідовником Кейнса, що сучасна економіка, схильна до нестабільності, вона за своєю природою не здатна забезпечети працевлаштування для усіх охочих й тому лише національний (федеральний) уряд має фінансову спроможність забезечити повну зайнятість.

Тих хто залишився без роботи не слід підтримувати програмами щодо перенавчання та подальшого пошуку роботи вже із новими знаннями — їх слід брати на роботу відразу й навчати новим навичкам на робочому місці (як кажуть англійською «on the job»). Відповідно, різноманітні програми щодо самовдосконалення є знову ж таки консервативним підходом до вирішення питання щодо безробіття.

Для Мінськи інвестиції в основні засоби не є двигуном економіки — вони є досить нестабільним компонентом ВВП країни, який схильний до суттєвого скорочення і часто-густо фінансується за рахунок кредиту, який в свою чергу може дестабілізувати економіку адже рівень процентної ставки може бути підвищиний з боку центрального банку, що наприклад бореться із інфляцією.

За Мінськи ключовим двигуном економіки є споживання громадян, яке фінасується не через кредит, а через винагродження за власну працю.

Рендалл Рей, який є одним з учнів Хаймана Мінського, із 1990-х років розробляє програму гарантованного працевлашутвання. Учні та вже колеги самого Рея вже власноруч просувають цю ідею в економічних колах США та й в інших країнах. Наприклад, Стефані Келтон була економічним радником кандидата в президенти США Берні Сандерса під час президенських виборів у 2016 році. Цього року їх аналітична робота (вона включає найбільш удосконалені доробки з цього питання за останні 20 років) із пропозиції щодо гарантованого працевлаштування була презентована на щорічній конференції імені Хаймана Мінські у економічного інституті Леві, де він працював до останніх днів свого життя.

Незважаючи на те що офіційні дані про рівень безробіття в США досягли багаторічного мінімуму в 3.8%, рівень економічно активного населення постійно знижується в останні десятиліття й не в останю чергу через економічні кризи, втрату робочих навичок й неадекватні відповіді до цього питання.

За останній рік пропозиція щодо гарантованого працевлашування пошируюється в програмах кандидатів, що висуваються від Демократинчої партії та особливо від її ліберального та прогресивного крила. Серед них не тільки Александріа Оказіо-Кортез, але й Сінтія Ніксон, колишня акторка із відомого серіалу, що балотується на посаду губернатора штату Нью-Йорк. Цю пропозицію підтримує сенатор від штату Нью-Джерсі Корі Букер, сенатор від штату Масачусетс Елізабет Воррен та сенатор від штату Нью-Йорк Кірстен Гіллібранд. Врешті-решт сентаор від штату Вермонт Берні Сандерс вніс відповідний законопроект на розгляд Сенату США в квітні цього року. Й безперечно у 2020 році програма «Universal Jobs Guarantee» буде не тільки ключовою ідеєю для виборців на праймеріз у Демократичній партії — вона може стати одною з ключових для усієї президентської кампанії.

Для України цей розвиток подій показує, що є різниця між тим, що вважається ліберальним та прогресивним в США, та що є інколи вважається ліберальним та прогресивним, наприклад, за межами цієї країни.

Доречно згадати, що на міжнародній конференції в Києві, що проводив НБУ та Київська школа економіки, питання про просування ідеї «Universal Jobs Guarantee» було піднято перед ключовим доповідачем професором Аланом Ауербахом з університеті Берклі. На питання із залу як він оцінює посилення програми демократичної партії США запровадження загально-державна програма з гарантованого працевалаштування він відповів досить стримано. Дослівно: «це те саме, що й гарантований базовий дохід». (Ця ідея іще иає назву універсальний базовий дохід «Universal Basic Income» й передбачає виплату гарантованого доходу кожному громадянину країни.)

Це підкреслює розгортання дискусії в США щодо нетрадиційних заходів до підтримки економіки, яка як передбачається буде мати такі виклики як роботи, штучний інтелект, тощо.

Мінськи оцінив би ідею про гарантований базовий дохід, за словами професора Рея, все ж таки як консервативний підхід. Тобто ідея про гарантоване працевлаштування є більш прогресивним кроком. Це — ліберальний підхід.

Більш розгорнуто це питання освітлюється у книжках українською мовою «Сучасна теорія грошей», що вийшла у грудні минулого року, та «Чому Мінськи має значення», що вихожить цього року напередодні книжкового форуму у Львові. Обидві книжки написані учнем Мінськи професором Рендалом Реєм.

MMT.ua

Про M.M.T. українською мовою

Alexander Valchyshen

Written by

@LevyEcon ’17-19

MMT.ua

MMT.ua

Про M.M.T. українською мовою

Welcome to a place where words matter. On Medium, smart voices and original ideas take center stage - with no ads in sight. Watch
Follow all the topics you care about, and we’ll deliver the best stories for you to your homepage and inbox. Explore
Get unlimited access to the best stories on Medium — and support writers while you’re at it. Just $5/month. Upgrade