Розробка рішень і адаптація лідерства відповідно контексту
Частина 1: Знайомство з фреймворком Киневін
Важливість смислотворення
Процес спостереження, орієнтації, розробки рішень і дій — цикл OODA, описаний американським пілотом, військовим стратегом і реформатором, полковником Джоном Бойдом у 1987 році, є основою для функцій сучасного Командування і Контролю (С2).
Три лідерських здібності безпосередньо впливають на процеси С2:
- Смислотворення — складається із спостереження — відчути середовище, та орієнтації — осмислити його.
- Розробка рішень — полягає в пошуку та виборі альтернатив відповідно до прогнозованих результатів, переваг та обмежень середовища.
- Створення знань — утворення нового розуміння і вдосконалення циклу OODA через навчання на основі отриманого досвіду.
Середовище може належати до чотирьох основних сфер — доменів складності за фреймворком Киневін.
- Ясний домен — це сфера високого порядку, в якій ми знаємо все що потрібно знати.
- Ускладнений домен — впорядковане середовище, в якому ми знаємо що саме потрібно знати, проте самим знанням володіють не всі, а зазвичай експерти чи люди з певним досвідом.
- Складний домен описує заплутане, мінливе середовище, в якому ми не знаємо, що саме маємо знати, проте ми можемо цього дізнатися ретроспективно.
- Хаотичний домен — це сфера непізнаваного, що потребує швидкої впевненої дії.
У кожному з цих типів середовища відчуття і осмислення відбуваються різним чином. Відчуття потребує подолання туману поля бою та егоцентризму людини. Смислотворення має враховувати спроби обману з боку супротивника, обмеження індивідуального мислення та упередженість людей, які спільно осмислюють ситуацію.
Польовий статут Збройних сил США — FM 6–22 “Розвиток лідерів” використовує термін “смислотворення” у розділі “Згуртовані та ефективні команди”:
“Команди, які ретельно беруть участь в оцінці та розумінні ситуації, матимуть найкращу інформацію для для роботи над завданнями. Постановка запитань і смислотворення є цінними процесами командної роботи. Смислотворення — це процес набуття смислу з досвіду через обговорення. Індивідуальний досвід та осяяння отримують більшу цінність завдяки спільній оцінці ситуації. Досягнута глибина розуміння має вирішальне значення для того, як команда розв’язує складні проблеми”.
Типи середовища
Ясний домен
Відчуй-Класифікуй-Відповідай у відомому середовищі.
Ясні контексти характеризуються сталістю та зрозумілими кожному причинно-наслідковими зв’язками. Тут правильна відповідь очевидна сама по собі. У цій сфері «відомого відомого» лідери мають спочатку зібрати факти, тобто відчути ситуацію, потім класифікувати факти і вже потім давати відповідь.
У відомих ситуаціях лідери дотримуються стандартів (наприклад, SOP, доктрина Армії США, FM 100–9). Спостереження ведуть окремі військовослужбовці, підрозділи та організації. Подія, наприклад передбачуваний порядок ведення бою противником, класифікується заздалегідь визначеним чином. Кожна категорія має визначену відповідь, якої дотримуються без подальшої орієнтації або розробки рішень. Прикладом цього може бути ведення вогню по заздалегідь визначеному списку цілей. Такий підхід є типовим для сил, які досягають інформаційної переваги за рахунок технологій, або для сил, які мають значну перевагу у ресурсах.
Ускладнений домен
Відчуй-Аналізуй-Відповідай у середовищі, яке можна пізнати.
Ускладнені контексти можуть містити кілька правильних відповідей, і хоча тут також існує чіткий зв’язок між причиною та наслідком, не всі можуть його побачити. Це сфера «відомого невідомого». Тут лідери мають відчувати, потім аналізувати і далі давати відповідь.
Оскільки у такому середовищі причина і наслідок розділені часом і простором, після спостереження необхідно проаналізувати виявлені дані, щоб виявити ефективні причинно-наслідкові зв’язки. Аналіз може вимагати спільної роботи багатьох експертів, що створює проблеми колективного осмислення.
Важливо створювати спільну картину з подій меншого масштабу і визначати взаємозв’язки між ними за допомогою системного мислення. Прикладами можуть бути сучасні тренди у сфері великих даних та бізнес-аналітики для розвідки. Підрозділи та організації можуть створювати нові знання, об’єднуючи і співставляючи дані у різний спосіб. Швидкість обміну знаннями може забезпечити конкурентну перевагу.
Складний домен
Прозондуй-Відчуй-Відповідай у складному середовищі.
У складному середовищі причини та наслідки є зрозумілими лише в ретроспективі, а подібні події повторюються рідко. Це сфера «невідомого невідомого», в якій лідер не знає чого саме він не знає.
Складні контексти постійно змінюються в непередбачуваний спосіб, тому не існує очевидної правильної відповіді. Замість того, щоб намагатися нав’язати певний курс, лідери мають бути уважними до того, який шлях відкривається у кожен момент. Це вимагає більш експериментального стилю командування, в якому зондування відбувається шляхом проведення невеликих, максимально безпечних експериментів з ціллю діагностики ситуації. Прикладом цього може бути експериментальний характер застосування БПЛА та розвиток, якого набуло їх використання.
Спроби надмірного контролю в складному середовищі заваджують появі інформативних закономірностей і знижують потенціал розробки інновацій. Отже, лідери мають зондувати, відчувати, а потім давати відповідь.
Хаотичний домен
Дій-Відчувай-Відповідай у хаотичному середовищі.
У хаотичному середовищі неможливо простежити причинно-наслідкові зв’язки — це царина непізнаваного. Тому пошук правильної відповіді лише витрачає час. Можна припустити, що закономірності існують, проте вони не є видимими і не піддаються відтворенню. Контекст настільки турбулентний, що немає часу чекати на їх прояв.
Швидкі і рішучі дії мають стати основним підходом лідера у такому середовищі. Прикладом можуть бути події 11 вересня 2001 року в США і перші дні повномасштабного вторгнення в Україні. У цій області лідери мають діяти, встановлювати хоча б умовний порядок там, де це можливо, відчувати середовище, і давати відповідь.
Апорія
Апоретичний — п’ятий домен, який застосовується для осмислення таких ситуацій, у яких неясно, який з чотирьох наведених вище переважає. Спрощено кажучи, це початковий стан спантеличення. Вихід із нього полягає в тому, щоб розбити ситуацію на складові частини, кожна з яких може належати до одного з описаних вище контекстів. Після цього лідери можуть ухвалювати рішення та втручатися у той спосіб, що найкраще підходить до контексту.
Застосування фреймворку
Киневін допомагає лідерам розуміти, у якому середовищі вони перебувають і розробляти більш ефективні рішення. Крім того, він дозволяє бути уважним до свого типового стилю командування і підлаштовувати його відповідно до зміни середовища.
У кризових ситуаціях і під час екстремального стресу здатність до осмислення може знижуватися, поступаючись місцем звичним поведінковим реакціям. Щоб цього не відбулося, потрібно розвивати і закріплювати звички до усвідомленого смислотворення і адаптації лідерства. Тому у наступній частині ми розберемо типові дії, небезпечні сигнали і адаптацію у різних середовищах.
Проєкт «Вдосконалення в дії»
Наталя Треніна, Віктор Ніколенко
https://t.me/afteractionreview
