Доступ до правосуддя

Доступ до правосуддя: онлайн!

Загадкові алгоритми фейсбуку дозволили натрапити на допис шановної Olena Kibenko про можливість подавати позови через китайський месенджер wechat, як це зручно і легко, ну й в нас мол теж так скоро буде.

Буде, звісно, ще й на блокчейні! Питання часу, надто з огляду на Mobile ID від Мін’Юсту.

Але зауважу, що, на мою думку, у питаннях e-justice впереди планеты всей — чудові “не знаешь как сделать правильно, сделай как в …“ Нідерланди!

Так от у них там потужна платформа “~правосуддя у твоїх руках”, що розвинулась з комерційного світу: онлайн інструменту медіації, застосовуваного eBay для вирішення до 90 процентів спорів покупець-продавець.

Безумовно, за такими технологіями — майбутнє, а найприємніше — це дуже потужний позитивний вплив на судову систему (розвантаження!). Дозволяє вирішувати спори розлучення, оренди житла, трудові спори. Судді підкажуть, скільки багато це відсотків від усіх справ)) Ключова ідея — наближення правосуддя до людини, або спрощення доступу до правосуддя.

Нижче цитую:

online dispute resolution (ODR) for consumer claims emerged. The succes of eBay’s resolution center (resolving over 60 million small consumer disputes annually) worked as a catalyst for ODR intiatives that aim to provide fast, fair and efficient dispute resolution for small claims.

Rechtwijzer 2.0 is the first ODR platform for difficult problems such as divorce and separation, landlord-tenant disputes and employment disputes.

Тому дуже хотілось би мати в Україні і онлайн інструмент для медіації комерційних спорів, який би переріс у повноцінну платформу e-justice. Союз права з ІТ, це майбутнє доступного правосуддя!

а починається все з онлайн освіти і правового просвітництва :) а ще — правосуддя за принципом «знизу-вверх»

Владислав Власюк, Генеральний директор Директорату з прав людини, доступу до правосуддя та правової обізнаності Міністерства юстиції України

січень, 2018

Стаття опублікована: https://medium.com/@vladyslavvlasiuk/%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF-%D0%B4%D0%BE-%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%B4%D1%8F-%D0%BE%D0%BD%D0%BB%D0%B0%D0%B9%D0%BD-ff7d8822ea12

Посилення відповідальності за несплату аліментів

Тих, хто є вразливішими, залежними від сильніших, потрібно захищати, і це спільна відповідальність також і для держави. Тому Міністерство юстиції та окремі народні депутати вийшли з ініціативою посилити забезпечення прав дітей на аліменти. У цьому дописі спробуємо стисло викласти основні законодавчі зміни щодо відповідальності за несплату аліментів та додаткові права дітей і того з подружжя, хто має право на аліменти.

6 лютого 2018 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів» (Закон від 7 грудня 2017 року, №2234-VIII). Закон передбачає нові засоби примусового виконання рішень до боржника, який не сплачує аліменти більше ніж шість місяців.

Варто відзначити, що ставиться питання про посилення відповідальності не лише за несплату аліментів на дітей, а й на утримання одного з подружжя, батьків або інших членів сім’ї.

Несплата аліментів, що призвела до виникнення заборгованості понад шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання, тягне за собою накладення адміністративного стягнення у вигляді виконання суспільно корисних робіт на строк від 120 до 240 годин. При наявності такої заборгованості державний виконавець складає протокол про вчинення боржником адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 1831 Кодексу про адміністративні правопорушення України, та надсилає його для розгляду до суду за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби.

Таким чином, Закон впроваджує новий вид адміністративного стягнення у вигляді суспільно корисних робіт, які боржник виконуватиме у вільний від роботи чи навчання час. Вид таких робіт визначатимуть органи місцевого самоврядування. Водночас, суспільно корисні роботи не призначаються особам, визнаним інвалідами I або II групи, вагітним жінкам, жінкам старше 55 років та чоловікам старше 60 років.

У разі ухилення порушника від виконання суспільно корисних робіт постановою суду (судді) за поданням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, строк невиконаних суспільно корисних робіт може бути замінений адміністративним арештом. Тоді строк арешту визначається з розрахунку, що одна доба арешту дорівнює 15 годинам невиконаних суспільно корисних робіт, але не може перевищувати 15 діб.

Згаданим Законом внесені зміни і до Сімейного кодексу України, які передбачають право того із батьків, з ким за рішенням суду проживає дитина, самостійно вирішувати питання щодо тимчасового виїзду дитини за межі України з метою лікування, навчання дитини за кордоном, відпочинку — за наявності довідки, виданої органом державної виконавчої служби, про наявність заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців.

Така довідка видається органом державної виконавчої служби на вимогу стягувача протягом десяти днів і дійсна протягом одного місяця з дня її видачі.

Внесені зміни до Закону України «Про виконавче провадження» передбачають також, що за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців, державний виконавець виносить вмотивовані постанови про:

  • тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України;
  • тимчасове обмеження боржника у праві керування транспортними засобами;
  • тимчасове обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та вихолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії;
  • тимчасове обмеження боржника у праві полювання.

При цьому визначається ряд застережень, коли тимчасове обмеження боржника у праві керувати транспортними засобами не може бути застосовано, зокрема, у разі:

  • якщо встановлення такого обмеження позбавляє боржника основного законного джерела засобів для існування;
  • використання боржником транспортного засобу у зв’язку з інвалідністю чи перебуванням на утриманні боржника особи з інвалідністю I, II групи, визнаної в установленому порядку, або дитини з інвалідністю;
  • проходження боржником строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період або якщо боржник проходить військову службу та виконує бойові завдання військової служби у бойовій обстановці чи в районі проведення антитерористичної операції;
  • розстрочення або відстрочення сплати заборгованості за аліментами у порядку, встановленому законом.

Порушення обмеження боржника у праві керування транспортним засобом тягне за собою накладення адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців.

Щодо інших обмежувальних заходів, які можуть застосовуватися виконавцем щодо несумлінного боржника по аліментах, то таких немає.

Відповідно до ст. 164 КК України встановлено кримінальну відповідальність за злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), а також злісне ухилення батьків від утримання неповнолітніх або непрацездатних дітей, що перебувають на їх утриманні. Санкція статті передбачає громадські роботи на строк від 80 до 120 годин або арешт на строк до трьох місяців, або обмеження волі на строк до двох років.

Відповідно до ст. 165 КК України, злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання непрацездатних батьків карається штрафом від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від 80 до 120 годин, або виправними роботами на строк до одного року, або обмеженням волі на строк до двох років.

При цьому під злісним ухиленням від сплати аліментів на дітей або непрацездатних батьків слід розуміти будь-які діяння боржника, спрямовані на невиконання рішення суду (приховування доходів, зміну місця проживання чи місця роботи без повідомлення державного виконавця, приватного виконавця тощо), які призвели до виникнення заборгованості із сплати таких коштів у розмірі, що сукупно складають суму виплат за три місяці відповідних платежів.

За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три місяці, виконавець роз’яснює стягувачу право на звернення до органів досудового розслідування із заявою (повідомленням) про вчинене кримінальне правопорушення боржником, що полягає в ухиленні від сплати аліментів.

Таким чином Закон про посилення відповідальності за несплату аліментів спрямований на забезпечення належного виконання рішень щодо стягнення аліментів, що дозволить зменшити заборгованість зі сплати аліментів, а також забезпечить належне утримання осіб, які отримують аліменти. Сподіваємося, що незабаром складеться нова практика у сфері правозастосування даного закону, а недоліки, якщо такі виявляться, можна буде оперативно усунути.

Реалізація державної політики у сфері посилення захисту дітей не обмежується лише прийняттям закону, а передбачає і ряд заходів для його реально ефективної реалізації. Зокрема, буде створено окремі спеціальні групи виконавців судових рішень для ліквідації заборгованості зі сплати аліментів. Крім того, Міністерством юстиції реалізовується правопросвітницька кампанія в рамках проекту «Я маю право», яка має на меті розповісти громадянам про нові правила сплати аліментів та заохотити робити це добровільно.

Владислав Власюк, Генеральний директор Директорату з прав людини, доступу до правосуддя та правової обізнаності Міністерства юстиції України

Юлія Навроцька, державний експерт експертної групи з доступу до правосуддя Директорату з прав людини, доступу до правосуддя та правової обізнаності Міністерства юстиції України

лютий, 2018

Стаття опублікована: https://goo.gl/otjh32

І такий блокчейн буває: мережування доступу до правосуддя, правової обізнаності і прав людини

Понад половина громадян (а також осіб без громадянства й іноземців, що постійно на законних підставах перебувають в Україні), ніколи не захищали свої прав через те, що не знали про такі права.

Майже половина проблем в цій країні пояснюється всього лиш браком комунікації і порозуміння! Хороші люди та інституції, які займаються по суті одним і тим же, або мають однакові цілі і завдання, можуть навіть не знати один про одного, або не знати, що власне одним і тим же займаються.

От з цих міркувань, а також на люб’язне запрошення ПРООН, я приїхав на деньок на Закарпатщину (ніколи тут не був раніше), познайомитись з представниками Мережі хабів громадянського суспільства. Виступив з презентаціями про (1) Директорат з прав людини, доступу до правосуддя та правової обізнаності Міністерства юстиції, та (2) Всеукраїнський правопросвітницький проект “Я МАЮ ПРАВО”.

Громадськість завжди непроста аудиторія для представників Уряду, а надто така потужна — адже це по суті громадські організації-лідери областей. За час виступу, а особливо відповідаючи на різні, не завжди приємні питання, пішла пляшечка води :)

Тезово про результати презентації та розмови:

  • Міністерство юстиції, зокрема Директорат з прав людини, може бути надійним партнером громадськості за напрямками захисту прав людини, правопросвітництва та доступу до правосуддя
  • Ми сподіваємось на сприяння Хабів у реалізації правопросвітницьких проектів, зокрема сприяння Хабів як каналів для розповсюдження інформації в рамках проекту “Я МАЮ ПРАВО”, а також на конструктивну комунікацію Мережі з регіональними структурами юстиції
  • Готові надавати методичну та аналітичну підтримку дільності хабів щодо правопросвітництва та доступу до правосуддя централізовано за маршрутом “Директорат–Хаб”, а також сприяти регіональній співпраці “Хаб–регіональні ГТУЮРЦ БПД
  • Відкриті до зворотнього зв’язку від Хабів стосовно формування і реалізації правової політики у регіоні, зокрема побажань щодо змістовного наповнення “Я МАЮ ПРАВО”, а також якості надання правової допомоги органами юстиції
  • ПРООН готові допомогати з виготовленням інформаційних правопросвітницьких матеріалів для подальшого поширення через Мережу хабів чи іншого використання, а також підтримувати інші ініціативи

Приємно вражений якісним наповненням зустрічі та рівнем розвитку Мережі громадянського суспільства, реально почерпнув для себе чимало корисного.

Прохання до РЦ БПД та ГТУЮ, а також наших добрих партнерів IREX, Українська фундація правової допомоги, Асоціація юридичних клінікта інші: познайомтесь з Хабами громадянського суспільства в своєму регіоні, почніть чи актуалізуйте співпрацю. У нас схожі цілі й цінності, і я щиро хочу б̶л̶о̶к̶ч̶е̶й̶н̶ мережу всіх зацікавлених у поширенні території справедливості в Україні!

Владислав Власюк, Генеральний директор Директорату з прав людини, доступу до правосуддя та правової обізнаності Міністерства юстиції України

лютий, 2018

Стаття опублікована: https://medium.com/@vladyslavvlasiuk/%D1%96-%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B8%D0%B9-%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BA%D1%87%D0%B5%D0%B9%D0%BD-%D0%B1%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%94-%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B6%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D1%83-%D0%B4%D0%BE-%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%B4%D1%8F-%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97-%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96-%D1%96-%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2-%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B8-6bcabfe40a1b

Read “Доступ до правосуддя” on a larger screen, or in the Medium app!