Yes, My Darling Daughter або “да, дєтка!”
Вперше я почула цю пісню, коли Вогр і Пумпон виграли кубок в стріктлі на дні народженні КСДК в 2013-му. На змаганнях не була, відео дивилась одним оком, але в якийсь момент подумалось “хм… який знайомий мотивчик”. Це була українська народна пісня “да, дєтка” (спеціально для москвичів):
Shazam чемно показав, що пісня називається Yes, My Darling Daughter (могла б і без нього здогадатись). Знайомі мотиви все таки зачепили і от що ми дізнались.
ІСТОРІЯ ЛОУРЕНСА
Слова і музика — Джека Лоуренса (Jack Lawrence), “костянтина меладзе” свого часу, який клепав пісні для зірок і бродвейські мюзикли (до речі за цим же ім’ям в гуглі можна знайти ще й порноактора). У 1940-му він за контрактом постачав хіти канторі Chappell Music. Але саме цю пісню там записувати відмовились — не сподобалась. Лоуренс показав її своєму знайомому з іншої кантори — Гаррі Лінку. Той був в захваті і сходу заявив “Завтра я їду в Голівуд. Давай мені пісню і я гарантую, що вона звучатиме в наступному фільмі з Джуді Гарленд”.
Лоуренс був в захваті. Він тоді не знав, що Лінка в шоу-бізнесовій тусовці називають не інакше як “Лінк Брехло”. Коли він щось “перебільшував”, то м’яв у руках хустинку. Але Лоуренс вирішив, що цей жест означає хвилювання від пісні (ох це авторське самолюбство!). Енівей, щоб пісню послухали голівудські шишки її треба було записати. Вокалістку шукали поспіхом, що називається “на вчора”. Знайомий піаніст порадив Дайну Шор (Dinah Shore). Сам Лоуренс після першої зустрічі назвав її “мишкою”. А як на мене, прекрасна жінка з неймовірною усмішкою і поглядом. І от як це звучало.
Записали і відправили в Голівуд. Далі Лоуренс рахує дні, а від Лінка — жодної звістки. Через тиждень з копійками йому дзвонить Шор:
- Ти не повіриш, що сталося! Я пройшла прослуховування у Едді Кантора з ТВОЄЮ піснею! Він хоче, щоб я виступила у його програмі. Більше того, він хоче заспівати цю пісню зі мною дуетом!
*I ето бил УСПЄХ! Кантор на той час мегапопулярний виконавець, веде своє мегапопулярне радіошоу
- Забудь, Дайна, — відшив її Лоуренс. — Ця пісня звучатиме у новому фільму з Джуді Гарленд.
Дайна закатала істерику: якщо не ця пісня, її можуть не взяти на радіо. І взагалі, це для неї великий прорив. Але Лоуренс сказав їй “ну звиняйте” і поклав слухавку.
Через два дні йому подзвонив продюсер Кантора. Ввічливо представився і сказав майже ті ж слова, що пізніше співала PJ Harvey: “Who the !@#$ do you think you are, щоб заявляти Едді Кантору, що він не може співати твою пісню?!” Лоуренс спробував брикатися і знову завів про Джуді Гарленд.
- Ти що повірив Лінку Брехлу? — засміявся продюсер, — Та забудь. Я вчора з ним говорив і він сказав, що кіна не буде.
— Ну раз так, тоді платіть мені за пісню, — заявив Лоуренс скоріше із врєдності і злості на Лінка.
— Та ладно, чувак, Кантор ніколи не платить за пісні. Це автори платять йому, щоб він їх заспівав.
— Тоді шукайте собі іншу пісню.
Лоуренс, до речі, всю історію розказує сам на своєму сайті (посилання вище). І здається, дуже тішиться зі своєї впертості. Через два дні продюсер передзвонив:
— І скільки ви хочете за пісню?
— 250 баксів за тиждень в ефірі. — Цифру він взяв практично зі стелі
— Псих, — поставив діагноз продюсер.
А наступного дня передзвонив і погодився.
У радіо шоу Едді Кантор грав роль “мами”, а його нова протеже — Дайна Шор питала, чи можна їй на танці і сама, здається, була в шоці від того, що маман все дозволяє (на жаль, запису дуету я не знайшла). Текс перекладати не буду, все і так зрозуміло.
І‘ve gotta be good or mama will scold me
Yes, yes, yes
I asked her and this is what she told me
Yes, yes, yes
Mother, may I go out dancing? Yes, my darling daughter
Mother, may I try romancing? Yes, my darling daughter
What if there’s a moon, mama darling, and it’s shining on the water
Mother, must I keep on dancing? Yes, my darling daughter
What if he’ll propose, mama darling, when the night is growing shorter?
Mother, what should be my answer? Yes, my darling daughter
What if he should insist on one embrace, mama,
How can I keep him in his place
If his manner becomes a shade improper?
Tell him that your heart belongs to papa
Mother, will it be exciting? Yes, my darling daughter
Mother, do I look inviting? Yes, my darling daughter
If he holds me tight, mama darling, and my knees just turn to water
Mama must I keep on dancing? Yes, my darling daughter
What if he’ll persist, mama darling, doing things he hadn’t oughta
Mama, what should be my answer? Yes, my darling daughter
Так почалася блискуча кар’єри Дайни. Yes, My Darling Daughter — її перший хіт, проданий тиражом 500 тисяч копій. Для того часу — дуже дофіга. І так почалась блискуча кар’єра самої пісні, яку співали і переспівували всі кому не лінь. А Кантор заплатив Лоуренсу рівно за один тиждень. Щойно пісня з”явилася на платівках вона вже не вважалася власністю автора (ну якісь такі тоді були закони). У роки війни оркестр Гленна Міллера підбадьорює цією піснею солдат у Європі. Здається, з тією ж Шор і той же далекий від військового патріотизму текст, але у на багато ріднішому нам аранжуванні.
З лірикою закінчили. Тепер про музику.
ІСТОРІЯ ГРИЦЯ
Навіть вікіпедія не соромиться називати Yes, My Darling Daughter “adapted Ukrainian folk song”. Слухаємо і впізнаємо:
“Ой не ходи Грицю” — пісня народна, хоча авторство приписують напівміфічній Марусі Чурай. Мелодію називають “компіляцією на тему” “Їхав козак за Дунай” (а ці мотиви хто тільки не плагіатив, аж до Бетховена). Вперше її почули у водевілі Катаріно Кавоса “Козак-стихотворець” 1812-го. До цього мелодія була невідомою, тому її авторство приписується Кавосу. Ну але він її, звісно здер із “Козака” Семена Климовського. Блін, це все занадто складно і не наша тема. Згадаю ще хіба ще Якова Сорокера (дуже цікаве дослідження за посиланням, хоча нормально розібратися в ньому зможуть, певно, тільки випускники консерваторії), молдавсько-ізраїльського (которше єврейського) музикознавця, який вважає, що “кінець першої музичної фрази” у “Гриці” — своєрідний “мелодичний підпис” українського народу. Іншими словами, дуже типова комбінація звуків (точніше інтервалів). Сорокер навіть наводить список із кількасот українських народних пісень, у яких є цей самий “мелодичний зворот Гриця”. А потім ще список із відомих забугорних композиторів, які його використовували. Знову ж таки не наша тема, але Моцарт і Гайдн там є.
Якщо вам це все таки цікаво, ось заніматєльная стаття невідомого мені героя.
Фух.
Традиційно список, включно із єврейською адаптацією сестер Беррі і дивним шведським G-men-ом. Вибирайте те, що got that swing=)
І на десерт традиційна рубрика срач і розпач Руслану із бельгійським “оперним поліглотом” Гельмутом Лотті. Історію цього дуету розказувати не наважусь. Просто давайте поплачемо над тяжкою долею української пісні.
