Гуманітарна допомога рятує життя українців
Коли 4-річна Марійка відкрила коробку з теплими речами в м. Ізюм, її охопило хвилювання.
“Мені подарували куртку з крокодилами. Це саме те, що я хотіла”, — сказала вона.
Сім’я Марії втратила більшість своїх речей, коли їхній будинок було зруйновано внаслідок повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році. Після кількох переїздів вони все ще продовжують зіштовхуватися з такими труднощами, як закупівля твердого пічного палива для обігріву взимку.
Вони, і мільйони таких, як вони, покладаються на благодійну допомогу міжнародних організацій, груп підтримки національного рівня та приватних благодійних фондів. У 2024 році, за оцінками експертів, 14,6 мільйона людей в Україні все ще потребують гуманітарної допомоги.
Люди з усієї Європи та світу об’єднуються, щоб допомогти українцям як в Україні, так і за її межами. Європейські держави та країни-члени ЄС загалом надали $3,3 млрд на гуманітарну допомогу, підтримку служб швидкого реагування, бюджетну підтримку та реагування на кризові ситуації, а Сполучені Штати Америки з лютого 2022 року надали гуманітарної допомоги на суму майже $2,9 млрд.
Ця державна допомога підкріплюється внесками людей з усього світу, які спільно працюють над наданням допомоги українським родинам.
Наприклад, за допомогою італійського краудфандингового сайту eppela.com люди з усієї Італії пожертвували понад 300 000 євро на теплий одяг та генератори. Підтримуючи цей дух, італійські виробники одягу, такі як Campagnolo та Macron, запропонували спеціальні ціни на період збору одягу.
“Футболка коштує близько 30 євро, а ми заплатили лише 5”, — каже кардинал Конрад Краєвський, який очолював акцію підтримки, організовану Ватиканом. “Завдяки великій кількості грошей, зібраних італійцями, ми також змогли купити генератори, які рятують життя”.
У Нідерландах Lions Foundation Kyiv розробляє і передає прості фільтри для очищення дощової, річкової, озерної та талої води, щоб українці могли отримувати чисту питну воду навіть тоді, коли російські атаки руйнують електромережі.
“Відсутність електрики часто означає відсутність проточної води”, — каже Гвідо ван Енгелен, який прожив в Україні 30 років. Без електроживлення труби часто замерзають взимку, що є катастрофою для питної води. “Є села, де люди тижнями не мають світла. Це неможливо собі уявити”, — каже Гвідо.
Разом з гуманітарною допомогою уряди країн-партнерів надають оборонне військове обладнання, в тому числі системи захисту цивільного населення, міст і шкіл від російських літаків і безпілотників.
Крім того, що люди надсилають гроші та товари в Україну, вони також приймають українських біженців у своїх громадах.
У Мілані, де оселилося багато біженців, італійці, такі як Франческо Дечіо, працюють над тим, щоб українці почувалися як вдома.
“Я вважаю своїм обов’язком, як громадянин Італії та Європи, зробити все, що в моїх силах, щоб підтримати Україну і допомогти їй досягти справжнього миру, на який вона заслуговує, — каже Дечіо, який працює у сфері консалтингу. “Більшість з нас не хочуть бути сторонніми спостерігачами і нічого не робити. Ми не хочемо бути тими, хто нічого не зробив, щоб допомогти Україні перемогти або запобігти її поразці”.
Але дехто не має можливості виїхати. У той час як Марія та її сім’я отримують гуманітарну допомогу, її старша сестра Саша скаржиться на зруйновану школу і труднощі з навчанням онлайн за допомогою подарованого планшету.
“Я була відмінницею з математики, — каже Саша. “Але зараз мені важко все зрозуміти. А ще хочу знову повернутися до школи, щоб грати з хлопцями у футбол”.
