Найвищі припливи у світі — Хоупвелл-Рокс, Нью-Брансвік, Канада

Хоупвелл-Рокс(Hopewell Rocks) — парк у канадській провінції Нью-Брансвік, розташований на березі затоки Фанді(Bay of Fundy), відомої тим, що тут найбільші припливи й відпливи у світі, різниця у рівні води під час яких досягає 10–16 метрів (в більшості інших місць світу вона зазвичай не перевищує приблизно на трьох метрів).

Під час припливу високі червоні скелі до середини занурені у воду, під час відпливу — навколо них можна гуляти, вони повністю стоять на суші, посеред широкого пляжу. На час відпливу пляж відкритий для піших прогулянок, під час припливу — для катання на каяках.

Для максимальних вражень радять приїжджати до парку, коли вода на максимумі і залишатись там поки вона не спаде до мінімуму. Ми не дочекались обох екстремумів, але все одно були вражені.

Ми приїхали, коли відлив вже почався, але вода була досить високо. Пофотографували усе, і стали чекати коли ж почнуть пускати гуляти берегом. Ми встигли поїсти, пройти парк з одного кінця в другий пару раз коли нарешті паркові рейнджери дали добро.

Наступні дві фото дуже добре разючу зміну у пейзажі та рівні води.

Місце де стоять маленькі люди-мурашки, це ті ж самі скелі, фото зі сторони моря.

Такі зміни у рівні води пов’язані з географією затоки Фанді, її унікальна форма та припливи створюють своєрідний резонанс.

Коли рідина у будь-якій посудині коливається, її краї по черзі піднімаються, а посередині рівень майже не змінюється. Якщо коливати воду у ванній, між тим як вода стане з одного боку набагато вище ніж з іншого проходить лише кілька секунд, а то й менше. Через величезну кількість води, значну глибину і форму у вигляді воронки, “коливання” води у затоці займають 12–13 годин, що повністю збігається з припливами і відпливами Атлантичного океану, які трапляються кожні 12 годин і 26 хвилин.

Вони накладаються одне на одного й утворюють резонанс. Щоб краще зрозуміти це, уявіть собі гойдалку, на якій катається людина, кожного разу досягаючи однакової висоти. А тепер уявіть, що кожного разу, коли людина досягне найвищої точки, її хтось ще підштовхує. Після поштовху гойдалка досягне набагато більшої висоти ніж без поштовху. Вода у затоці Фанді й є тією людиною на гойдалці, а припливи — додатковим поштовхом. 115 мільйонів тонн води, витікають і втікають з затоки під час кожного припливу і відпливу.

Цікавий побічний ефект від таких потужних припливів — вода кольору кави з молоком. Купатись у ній не хочеться, але виглядає дуже гарно :)

Велика кількість піску у воді є причиною того, чого на всьому пляжі немає жодної мушлі — вони не можуть відфільтрувати таку воду, тому просто не виживають. Зате увесь берег, як килимом вкритий дивними водоростями, що виглядають штучні, пластикові рослини.

Як пейзаж з якоїсь далекої планети виглядає болотистий берег, з якого відійшла вода, на нього можна лише здалеку дивитись, туди ходити не дозволяють, бо ці болота є унікальною екологічною системою, яку легко зруйнувати (знову ж таки фото “до” і “після”).

Всі ці мальовничі краєвиди настільки нереальні, і настільки гарні, що піти з парку неможливо. Ми дійшли до одного кінця, до іншого, і ще трохи пройшлись, і ще трохи. Парк не хотілось залишати, але палюче сонце і час таки вигнали нас.

Перед тим як залишити парк треба помити взуття, щоб залишити унікальне болото там, де воно утворилось. Для цього на виході встановлені спеціальні мийки.

Хоупвелл-Рокс — унікальне місце, яке варте того, щоб так далеко їхати. Коли така величезна кількість води зникає і з’являється знову прямо на твоїх очах, що виглядає просто якоюсь магією. Крім Хоупвелл-Рокс навколо є ще багато гарних парків, де можна спостерігати за цим самим природним явищем, та милих містечок, де можна спробувати найкращий у світі клем-чаудер та інші морепродукти.

Originally published at uienifer-travel.blogspot.com on January 13, 2019.