Подорож по Колорадо на кемпері

Ви просили — я розказую. Отже, одного вечора мені в голову прийшла геніальна ідея, подорожувати Колорадо ми будемо не просто так, а у будиночку на колесах. Чого це мені спало на думку, я не знаю. У мене взагалі багато дурних ідей, якщо вам треба — звертайтесь. Я вам краще за ChatGPT згенерую.

Будиночок ми вирішили брати невеликий і зупинилися на Winnebago Solis. До цього ми ніколи не подорожували в будинках на колесах і не зупинялися на кемпінгах. Тому ми пішли безпечним шляхом, вибрали будинок у якому було все: опалення, сонячні батареї, душ, туалет, холодильник, плита. З усього всього ми не скористалися лише душем. Ні, не тому що ми шість днів не милися, як ви подумали, а тому що на всіх кемпінгах теж був душ, і дуже пристойний.

Ми хотіли зупинятися на кемпінгах прямо в парках, але якщо є таке бажання, то подорож треба планувати заздалегідь, особливо якщо вона приходиться на свята. Ми все організували за тиждень до поїздки, тож місця в парках нам не залишилося. До того ж в парках зазвичай кемпінги дуже прості і часто все що на них є — це місце для паркування і туалет(і то не завжди). Враховуючи відсутність попереднього досвіду я вирішила, що навіть якби були місця ми можливо не готові ще. Тому кемпінги я вибрала комфортабельні, з душем, туалетом, дитячим майданчиком, басейном, і можливістю підключення до води, каналізації й електромережі. До електромережі ми жодного разу так і не під’єдналися. Нам вистачило батарей (сонячних і тих, які заряджаються від їзди).

Зупинялися ми на трьох кемпінгах, на кожному провели по дві ночі. Перший був дуже простенький, але на ньому був найкращий басейн і ігрові автомати. Ми всі отримали масу задоволення граючись на них. Ще там з п’ятої ранку і допізна була гаряча кава, що дуже важливо. Мені зранку каву хочеться просто налити у чашку, а не діставати посуд і варити її.

Другий кемпінг належав до мережі кемпінгів КОА, і там все поставлено на потік. Все дуже організовано, можна замовити собі сніданок і вечерю, якщо не хочеться готувати, періодично в них проходять якісь розважальні заходи, ми потрапили на день коли всіх пригощали зефірками. Мінус цього кемпінгу — багацько люду і маленькі місця для паркування. Ніякої приватності, але весело і весь час щось відбувається.

Останній кемпінг називався кемпінг-курортом. Ми приїхали туди в будній день і там було зовсім порожньо. Складалося враження що ми останні люди на землі. Там було настільки тихо і порожньо. Ще там чогось посохли дерева і це додавало відчуття апокаліпсиса. Зате там були найкращі душові, купа ігор, великий майданчик з батутом, купа естетичних місць де можна посидіти і розслабитися і все це було лише для нас. Там ще були люди, але дуже мало і ми з ними не перетиналися.

Що нам сподобалось:

• Завжди все було з собою. Той хто подорожував з дітьми знає, скільки необхідних речей треба брати з дому, а тут увесь дім поруч.
• І туалет завжди поруч :)
• Для того, щоб дитина в обід поспала не треба залишати парк, можна просто стати у затінку і відпочити, також це нагода дорослим по черзі збігати швидко на ще одну стежку, чи просто перечекати спеку.
• Вечері-обіди з краєвидами на гірську річку, чи гори, чи піщані дюни.
• Кемпінги, особливо донька була у захваті від дитячих майданчиків і басейнів.

Що не сподобалось:

• Машина велика і неповоротка, всюди не проїдеш, та і не всюди пускають. Наприклад, на Пік Пайкс не пускають машини довші ніж наша. Та і такі як наша не варто було б :)
• Кількість бензину на милю.
• Якщо брати кемпер в оренду, то там дуже обмежена кількість миль на день, додавання більшої кількості миль значно впливає на ціну . Взагалі подорож на орендованому кемпері не дешеве задоволення, точніше не дешевше ніж брати в оренду звичайну машину і зупинятись в готелях чи в Airbnb.
• Мені не дуже сподобалось на ньому їздити. Думаю, що звісно звикла б якби довелось, але процес їзди на кемпері мені приносив задоволення лише на довгих прямих дорогах без перепадів висоти.

Підсумок. Ми хотіли пригод і незвичайної поїздки і ми її отримали. Чи будемо ще подорожувати таким чином? Поки що навряд чи, хіба що ми поїдемо кудись, де немає ніякої цивілізації. І справа не в тому, що нам не сподобалось, а у тому, що такий вид відпочинку нам не дуже підходить. Ми не сидимо на одному місці, весь час кудись їздимо, заїжджаючи в непролазні хащі, завжди опиняючись бозна-де на ґрунтовій дорозі. Кемпер — це для людей більш спокійних у своїх подорожах, або, як я вже казала — для поїздок у місця, де немає ніякої інфраструктури на багато-багато миль. Ми навіть багаття жодного разу на кемпінгу не розпалили, хоч дуже хотілось. Просто не було коли.