Сад Богів, Колорадо
Сад Богів — це парк поблизу Колорадо-Спрінгс який просто необхідно відвідати, якщо ви уже там. Перший раз ми потрапили у нього п’ятнадцять років тому і були у величезному захваті. Хоча, якщо чесно, це була наша перша поїздка машиною по США, то ми тоді від усього були у захваті. Другий раз ми відвідали його цього вересня, коли подорожували кемпером. Захвату було вже менше, але все одно парк прекрасний.
Парк є безплатним, так заповів колишній власник земель на яких знаходиться Сад Богів Чарльз Елліотт Перкінс. Яким чином Перкінс отримав цю неймовірної краси ділянку я не знаю, але планував він на ній побудувати свій маєток. План на щастя ніколи не був реалізований, тому всі двісті акрів землі використовувалися місцевими мешканцями як зона відпочинку навіть за життя Перкінса. У 1907 році Перкінс помер, а в 1909 році його діти виконали його заповіт: передали землю на користь широкої громадськості.Назва парку прийшла до нас ще з далекого 1859 року, коли топографи-землеміри вивчали землі навколо Колорадо-Сіті. Цих товаришів звали Руфус Кейбл і М. С. Біч. Руфус Кейбл назвав це місце Садом Богів.
Сад Богів одне з місць на землі, яке треба побачити, щоб повірити в його існування. На величезній території розкидані тут і там великі червоні скелі, які завдяки ерозії отримали свої чудернацькі форми. Найпопулярніша скеля — називається “Верблюди, що цілуються”. Не важко здогадатись, що вершина цієї скелі нагадує закоханих тварин.Пісковик і вапняк, з якого складаються ці скелі, дуже м’які й крихкі. Вони є відкладними породами шари яких лежали горизонтально, але через зростання гір і рухи землі вони встали стирчма. Усі ці камені є досить дорослими — почали формуватися близько 320 мільйонів років тому. У них можна знайти багато слідів давнього життя — залишки динозаврів, окаменілості рослин, черепашок тощо.
Сад Богів — це не лише рай для палеонтологів, але і для археологів. Тут розкопували, розкопують і будуть розкопувати. У 1993 році, наприклад, тут знайшли залишки діяльності давніх людей. Приблизно вони тут жили вже 3 тисячі років тому. Кажуть, що це були давні предки племені індіанців Юте. Також були знайдені залишки посуду. Щодо побуту цих людей, археологи знають досить багато, але щодо їхньої культури практично нічого.
Цього разу ми ще зайшли у туристичний центр біля парку. Там було кілька досить цікавих виставок, з камінням, динозаврами, місцевою флорою і фауною. Ці експозиції орієнтовані в основному на дітей, але цікаві і дорослим (до того ж діти зайняті ;-))
Парк доступний для усіх, є заасфальтовані стежки, для тих кому важко пересуватись, або для батьків з візочками, є складні стежки, для тих кому треба пригоди і дозволяє це робити фізична форма, а ще парком можна просто поїздити на машині, зупиняючись біля найбільш мальовничих місць. Слід зазначити, що навіть у будні дні, у не сезон у парку людно і знайти місце для паркування може бути важкувато.
Коли ми були тут перший раз то було дуже жарко, цього разу теж було жарко, але можна було трохи дихати, особливо зранку і у тіні. А ще ми побачили тут таку амброзію! Я востаннє такі хащі з неї бачила на півдні України:) Взагалі багато рослин у степовій частині Колорадо дуже нагадують український степ, може ще один фактор який впливає на те, що нам так подобається цей штат.
