Не секрет, що ІТ-галузь сьогодні розвивається досить бурхливими темпами. В Україні ця тенденція набула розмаху в 2020 році. І на сьогодні кількість запитів від ІТ-компаній продовжує збільшуватися. Зважаючи на те, що середня зарплата представника ІТ-галузі є значно вищою за середню заробітну плату фахівців інших галузей, то абсолютно логічним є збільшення кількості охочих стати частиною ІТ-спільноти.
Чи можливо потрапити в ІТ без досвіду роботи і без спеціальної освіти? Відповідь однозначна: можна, але доведеться змінювати спосіб мислення і готуватися до освоєння нових навиків. Бо без бажання і вміння швидко вчитися, чесно кажучи, будь-який фахівець у будь-якій галузі стає неконкурентоздатним, а, отже, втриматися у конкретній компанії можливо лише за умови старого доброго «а я добре знаю керівника», а це не про ІТ, де від персонального результату кожного залежить фінансовий результат .
Так от, про ІТ.
Перший крок — реально оцінити власні уміння і можливості. Знайти ті навички, які можна примінити в ІТ-галузі. Якщо ви маєте навички в написанні коду і знаєте хоча б одну мову програмування, — це вже гарний початок. Але якщо у вас немає найменшого розуміння залежності результату від добору конкретних команд, але ви вмієте описати готовий продукт так, щоб користувач, далекий від ІТ, зрозумів, як його використати, то ІТ-спільнота із задоволенням відкриє вам свої обійми.
Другий крок — знайти компанію, в якій вам буде цікаво працювати. І без досвіду роботи приціл потрібно робити не на високі заробітки, а на можливість отримати досвід, який стане базовим для наступного кроку — на підвищення у цій конкретній компанії чи на крок до іншої ІТ-компанії, де ваш досвід буде оцінений у конкретних цифрах.
Третій крок — усвідомити: все, що відбувається в компанії, має залишитися в компанії. Бо, як не банально це звучить, але зрадників (як і корпоративних шпигунів) не люблять ніде. А інформація в цифровій галузі поширюється досить швидко.
Коли ці три кроки пройдено, тоді саме час подавати заявку, основою якої є резюме і мотиваційний лист. Часто на цьому етапі можна загубитися, тому у вашому резюме має бути родзинка, яка зачіпає і привертає увагу. Все рівно, без виконання технічного завдання, до співбесіди справа не дійде.
Крок четвертий — виконання технічного завдання. І от тут залежить все не лише від вашого таланту, але й від того, наскільки уважно ви ознайомилися із текстом завдання і наскільки чітко ви його зрозуміли. Якщо бачите, що завдання поставлене неоднозначно, варто перепитати. Але якщо раптом ви соромитесь перепитувати (таке теж буває), то тоді потрібно виконати в тих можливих варіаціях, які ви зрозуміли, і пояснити, чому саме в таких варіаціях. І пояснити це доведеться більш детально вже на співбесіді.
Крок п’ятий — співбесіда. Насправді, в мережі Інтернет є мільйон пабліків із серією рекомендацій і правил успішної співбесіди: від того, як правильно одягнутися і аж до того, як правильно відповідати на запитання. Почитати, звичайно, варто, але не зациклюватися на прочитаному. Із власного досвіду, можу сказати, що варто, а чого не варто робити на співбесіді.
Почнемо з того, що не варто робити.
1. Однозначно не варто прикрашати свій досвід і навички роботи. Чому? Все просто. Вам поставлять одне-два питання по суті, і вже на першому ж реченні буде абсолютно зрозуміло, що ви брешете.
2. Однозначно не варто використовувати терміни, значення яких ви не до кінця розумієте. Бо в найкращому випадку ви просто будете виглядати смішно.
3. Однозначно не варто починати відповідати на питання, яке ви не зрозуміли. Ви заплутаєтесь і справите враження некомпетентного працівника. Краще перепитати.
4. Якщо ви не один із найкрутіших фахівців, розмову про заробітну плату маєте починати не ви. Але до запитання «Скільки ви плануєте заробляти на цій посаді?» ви повинні бути готовими. Проаналізуйте цінові пропозиції. Зважте свої вміння і навички. І, якщо досвід роботи у вас відсутній або мінімальний, то називайте мінімальну цифру по спеціальності. На цьому етапі можете обговорити випробувальний термін і оплату праці на цей період. В ІТ-галузі мова йде від 4 до 12 тижнів. І після завершення цього періоду можна претендувати на 5–10% надбавки, але цю позицію варто обговорити до того, як укладати угоду.
5. Однозначно не варто погоджуватися на заробітну плату в конвертику, але потрібно бути готовим до того, що вам запропонують оформити статус ФОП і самостійно сплачувати усі податки, які можливо сплачувати відповідно до законодавства.
А от щодо того, що варто, то тут правила такі:
1. Варто бути доброзичливим, але і впевненим в собі. Якщо ви бачите, що вас провокують на дискусію, варто дискутувати: з аргументами, але без сарказму і зверхності.
2. Посміхайтеся. Навіть під час співбесіди онлайн, навіть із вимкненою камерою. Поекспериментуйте. І ви побачите, що на вашу навіть невидиму посмішку будуть реагувати менш настороженим ставленням до вас.
3. Навіть на онлайн співбесіду із вимкненою камерою одягніться так, як би ви одягнулися на співбесіду в офісі. Це дає впевненість в собі. І робить процес спілкування більш невимушеним.
4. Варто дізнатися хоча б якусь інформацію про компанію, в яку ви плануєте працевлаштуватися. Бо потрібно бути готовим і до такого дивного, на перший погляд, запитання, як «Ким ви бачите себе у нашій компанії через 2–5 років?». Чесно, я не знаю, як правильно відповісти на це питання, але потрібно хоча б зрозуміти, з яким продуктом працює ця компанія.
Варто йти до своєї мети. І якщо ви плануєте увійти в ІТ-спільноту, то якщо вже лежати в напрямку мрії, то хоча б із правильною книжкою і якісними лекторами в навушнику.
