Я не атомна станція
Як місцеві обленерго ділять споживачів на «людей першого, другого сорту» і що з цим робити.
Історія стара як світ
Проблеми з постійним відключенням світла у приватному секторі Запоріжжя були актуальними ще до війни. То мастило раптово скінчилося у трансформаторі (на чорному ринку за трансформаторне масло дають набагато більше, ніж електрик може заробити в обленерго за все своє життя), то після чергової негоди дроти обірвало. Якщо це траплялося у вечір п’ятниці, то сиділи без світла всі вихідні, тобто двоє діб.
Обурені такою безвідповідальністю місцевого обленерго, ми залишили скаргу у мобільному додатку “Енергетика Онлайн”. Через 14 днів отримали письмове роз’яснення від ПАТ “Запоріжжяобленерго”, що ми “є споживачами нульової (основної) категорії”, тому вони нам нічого не гарантують та нічого не зобов’язані.
Соціофоби з обленерго
Додзвонитися в ПАТ “Запоріжжяобленерго” за телефоном гарячої лінії 0-800-304-502 практично не можливо — оператори працюють з 9 до 15, а світло згідно закону підлості зникає саме в неробочі години.
Залишати заявку на 1580 мешканцю приватного будинку теж не має сенсу — вони не мають ніякого відношення до обленерго. Хоча один лайфхак все ж таки маємо — вказуєте, що зникло вуличне освітлення на стовпі біля вашого будинку й такі заявки передаються КП «Запоріжміськсвітло», а ті в свою чергу повідомляють аварійну бригаду ПАТ “Запоріжжяобленерго”.
Не краща ситуація і в соціальних мережах. Так, ПАТ “Запоріжжяобленерго” має офіційну сторінку в Facebook, але:
- Її не можна згадувати у своїх постах;
- Там не можна залишити особисте повідомлення;
- Всі пости публікуються з закритими коментарями.
Тому, единим працюючим способом комунікації з вищезазначеною компанією залишаються дзвінки оператору та листування по пошті.
Люди першого, другого сорту
Війна оголила і без того очевидні речі. Дивним чином в місті з’явилися будинки, в котрих світло не зникало жодного разу, навіть після масованих атак. І це не якісь особливі підприємства чи критична інфраструктура, а звичайні споживачі, адреси яких не входять до жодної з черг погодинних стабілізаційних відключень.
Зазвичай, такими щасливчиками є будинки, що знаходяться на одній лінії з лікарнями та поліцейськими відділками. Втім, трапляються й доволі цікаві винятки, законність підключення яких було б не зайвим перевірити.
Останніми днями ситуація з аварійними відключеннями в Запоріжжі дуже загострилася. Всю провину ПАТ “Запоріжжяобленерго” покладає на значне перевищення лімітів енергоспоживання та НЕК “Укренерго” який обмежує кількість доступної енергії для міста:
Злочин та покарання
З офіційних повідомлень виходить, що додатково погашаються черги, які не входили в планові відключення, а ті, що були відключені раніше залишаються відключеними. Втім, на практиці це виглядає дещо інакше.
Наприклад, 7 грудня першу чергу відключали з 03:00 до 06:00, з 12:00 до 15:00 та з 21:00 до 24:00 — ми переконалися у цьому власноруч, бо маємо офіс, що входить до зазначеної черги. А ось сусідня ТЦ “Афіна” чи новобудова по проспекту Металургів не входить до жодної з черг і там світло було весь день (а точніше — кожного дня від початку війни).
Ще гіршою ситуація виявилася у спальних районах Запоріжжя. Наприклад, Нижня Хортиця, частина Бабурки та Павло-Кічкасу сиділа без світла з 11:00 до 22:00 — тобто 12 годин!
Нагадаємо, що середньостатистична морозильна камера здатна тримати холод до 4 годин. Не важко уявити, що трапилося з м’ясом в супермаркетах та магазинах, яким сьогодні не пощастило. Ще важче уявляти, які збитки зазнав бізнес та виробництво.
Вся мережа АТБ в день заробляє 4,38 млн гривень прибутку. Частина з цих супермаркетів сьогодні не працювала взагалі.
Страждає і малий бізнес. Ми особисто знаємо типографію, яка сьогодні була вимушена відпустити всіх працівників до дому, бо з самого ранку і до кінця зміни була знеструмлена. Це та сама друкарня, що виробляє етикетки для хлібзаводу, відомого бренду морепродуктів та служби доставки суші. Щоб вирішити питання з резервним енергопостачанням і запустили хоча б одну лінію офсетного друку потрібен генератор на 9 кіловат, який коштує близько 150 тисяч гривень.
Реакція влади
Першим про несправедливість заговорив прем‘єр-міністр Денис Шмигаль. Він певний, що “навантаження відключень електроенергії можна рівномірно розподілити між усіма споживачами, щоб світло вмикали в оселях принаймні на 5–6 годин на день”.
“Не допустимо, що в одних будинках не було світла по 20–30 годин, інколи по 40 годин, тоді як інші лишаються зі світлом цілодобово. Це питання справедливості”.
Також, за його словами, місцева влада має пояснювати людям, чому ніколи не відключають деякі будинки.
Ми створили петицію, яка повністю повторює слова прем’єр-міністра та зобов’язує місцеві обленерго раціональніше підходити до планових відключень: не зловживати та не вирішувати проблему за рахунок конкретних споживачів. Суть пропозиції доволі проста — рівномірний розподіл відключень між усіма абонентами. Лікарні, поліцейські відділки та інші критичні об’єкти інфраструктури залишаються зі світлом, якщо це можливо.
Звісно, ця петиція не вирішить усієї проблеми, але ми хоча б привернули увагу до зловживань та подали ідею на майбутнє — розмежувати критичні об’єкти від звичайних споживачів.
В ідеалі, повинно існувати чотири гілки живлення: звичайні квартири, офісні будівлі та магазини, великі підприємства та заводи і критична інфраструктура. Остання черга ніколи не вимикається, а друга та третя — за можливості залишається зі світлом наскільки це можливо (наприклад, у робочі години).
Бережімо електроенергію та віримо в краще разом!
