•База знань • Деталі • Закордон • Mijia Pro • Ninebot Max • M365 і ми
Передмова про язички та вісі
В перші декілька днів використання самокат радує власника чіткістю всіх механізмів, в тому числі механізму складання керма.
Проходить певний час і, залежно від агресивності катання, механізм складання починає люфтити і чим далі — тим сильніше.
Тимчасове і зрозуміло, що ненадійне вирішення проблеми — підкласти в механізм складання щось, що на певний час прибере люфт. Це може бути як товста клейка стрічка, так і різні пластичні речовини.
Початково механізм складання ідеально чітко фіксується, відповідно якщо його одразу не нищити агресивними прокладками — він працюватиме успішно і надалі.
Головними двома елементами, які поступово руйнуються, є язичок механізму складання та вісь.
Оригінальний язичок, будучи зробленим із м’якого металу, під дією значного важеля керма поступово вигинається і втрачає функцію надійного закриття механізму. З часом, сильно розігнувшись, може і взагалі в русі розламатися на дві частини, поставивши під загрозу безпеку власника самокату.
Аналогічна ситуація і з віссю складання, яка в оригінальному виконанні має різний діаметр. По краях — більший, а всередині — менший. Саме середня її частина і є найбільш вразливою — в найнеочікуваніший момент вона може переломитися надвоє і взагалі вилетіти з отворів механізму складання.
Якщо на новому самокаті одразу поміняти ці два елементи (язичок і вісь складання) на посилені — механізм без будь-яких інших змін буде явно триваліший час успішно і чітко працювати.
Інша справа, коли власник самокату або не знає, або знає і не бажаючи одразу повноцінно виправити потенційну загрозу, підкладає у механізм складання вже вищевказані стрічки або ще щось.
В цьому випадку механізм замість того, щоб чітко і однозначно дотикатися двома металевими площинами, отримує нерівномірності складання, що в подальшому може вилитися у розбитті отворів механізму з круглої форми в овальну, нерівномірне зношування площин дотику та інші ускладнення.
Бажаючи мінімізувати початкові витрати користувача на самокат, частина виробників запропонувала вкладати в механізм складання проставки-метелики, які, з одного боку на певний час навіть з оригінальними осями та язичками усувають питання люфту, але з іншого — після певного часу використання метелика, механізм складання, зношуючись, вже не може обійтися без них. В свою чергу — язичок, працюючи під збільшеним, нерівномірним навантаженням, вигинається явно швидше.
Відповідно тут виробники язичків розділились в своїх поглядах: одні рекомендують використання метеликів, інші — ні.
Водночас обидві сторони є певною мірою праві, різниця тільки в тому, наскільки зношений механізм складання на момент встановлення покращеного язичка та осі.
Якщо механізм складання ще не зношений — явно доречнішим буде встановлення “безметеликового” язичка, а якщо механізм складання вже порядно розбитий — то підходитиме “метеликовий” язичок та вкладання метелика потрібної товщини в механізм складання для усунення залишкового люфту.
Чисто конструктивно різниця в таких язичках полягає у різній глибині захвату самого зачепу d, яка в “безметеликового” язичка буде така ж як і в оригінального, а в “метеликового” язичка буде дещо більша для можливості вкладання в механізм метелика.
Ще одною варіацією “метеликових” язичків є язички із гумовою прокладкою гвинта складання — гвинт не затягує безпосередньо язичок, а тисне на гумові демпферні кільця, що, на думку його автора, має давати певну м'якість та менше зношування механізму складання.
Вже поламано незліченну кількість списів в суперечках між двома таборами виробників, чий метод кращий, але факт залишається фактом — обидва методи працюють, успішних користувачів як одного так і іншого варіантів — предостатньо, а кожен вже може обрати більш доречний собі варіант як залежно від зношеності механізму складання, так і чисто з естетичних вподобань.
Як вже згадувалося вище, якщо в механізм складання підкладається щось стороннє (в тому числі і метелик) — йде явно швидше розбиття отворів осі складання в овальну форму.
Тут також слід зауважити, що навіть із заводу люфт осі складання у розкладеному стані наявний і для повного його усунення можливо використовувати як високоточні розгортки і осі більшого діаметру (8.15, 8.25), так і допустимо встановлювати пластикові втулки на штатну вісь після розгортки отворів механізму складання.
І коли прийнято рішення щодо заміни на покращений як язичка так і вісі — можна вважати, що механізм складання буде максимально укріплений і достатньо їх грамотно замінити та чітко налаштувати.
Встановлення покращеного язичка
Перед встановленням новенького, покращеного язичка потрібно здійснити демонтаж старого, оригінального. Для цього потрібно вибити вісь язичка, а отже самокат ставиться боком. Під механізм складання підкладається нетовста, але щільна опора (наприклад, тверде дерево), яка не буде пружинити під дією удару, так і водночас оберігатиме поверхню механізму від пошкоджень. Місце здійснення також повинно бути максимально тверде. Металевий стіл, плиткове або взагалі бетонне покриття явно доречніше, ніж ламінат або килим (тим більше — дерев’яний стіл), так як в цьому випадку імпульс удару передаватиметься максимально чітко.
Чим менше пружинить опора — тим швидше вісь буде вибита.
Для вибивання осі доречно використовувати твердий гвинт або однорідний стержень схожого, як в осі, діаметру (може комплектуватися виробником).
Також можливе і випресування вісі з механізму в лещатах.
При ускладненні видалення старої вісі можна зробити діагональний надріз пилкою, тонким надфілем або різальним кругом шліф-машинки по старому язичку:
Частина виробників комплектує свої язички розрізними вісями “С”-типу, інша частина — суцільними.
Враховуючи, що вісь “С”-типу може дещо зменшувати свій діаметр — її забивка або запресування проходить без зайвих питань, в той час як суцільні вісі вимагають явно більшої свідомості від майстра.
Особливість полягає в тому, що оригінальна вісь самоката виготовлена, як і язичок, з металу, який не призначений витримувати значні навантаження і має насічки посередині для надійного зчеплення із язичком, відповідно діаметр оригінальної вісі і діаметр отвору достатньо різні, а контакт і фіксація йде суто на насічках.
Суцільна ж вісь, що не має насічок, для чіткої і надійної фіксації має бути якісно відполірована і мати діаметр буквально на соті долі міліметра більший, аніж діаметр отвору в язичку (наприклад, отвір язичка — 5,06 H7, діаметр вісі — 5,07 H8).
Зрозуміло, що суцільна полірована вісь має явно кращі шанси вижити при великому навантаженні, аніж розрізна. Але нюанс якраз полягає в тому, що для забивання/запресування як старої (із насічками) так і розрізної осі (обидві мають великі допуски) — достатньо просто попадати молотком по осі, а от для встановлення полірованої осі треба дуже чітко витримати співвісність її і каналу в язичку.
Водночас в останньому випадку доречно перед встановленням нової осі акуратно прочистити канал від стружок та сміття, щоб воно в подальшому не спричинило заклинювання вісі.
Для простоти розуміння: якщо закручувати гвинт чітко по різьбі — він вільно ввійде на всю довжину і буде успішно триматися і при потребі викрутиться. Якщо його закрутити не по різьбі — це буде і дуже важко, і водночас як гвинт так і різьба в каналі будуть безповоротно пошкоджені.
В інакшому випадку (якщо співвісність не забезпечено) вісь починає “з’їдати” метал зі стінок каналу язичка і клинити в ньому. Вже відомий випадок, коли такий язичок людина, яка просто намагалася його забити (не заглиблюючись в особливості монтажу), на півдорозі намертво і безнадійно його заклинила і була змушена довго пиляти тверду закалену вісь, навіть пошкодивши самокат, щоб хоч якось вийти із ситуації.
Мораль — силу тут прикладати недоречно, адже автор цієї статті без жодних лещат в звичайному офісному приміщенні невеликим молотком успішно і акуратно забивав далеко не одну суцільну поліровану вісь без будь-яких ускладнень.
2019 рік приніс новий варіант язичків: “ліниві” язички із гвинтом для фіксації на вісі:
В цьому випадку вже не потрібно прикладати значних зусиль для забивання вісі — фіксація більшою мірою здійснюється самим малим гвинтом. Цей тренд вже перейняли основні виробники, полегшуючи життя тим користувачам самокатів, які з різних причин не можуть встановити традиційні варіанти із забивними осями.
Встановлення покращеної вісі складання
Із віссю складання явно простіше, виробники чітко зрозуміли, що вісь із змінним діаметром (як в оригіналі) має недостатню надійність і відповідно усі наявні пропозиції є осями із сталим діаметром.
В цьому випадку також можна бачити шайби, які вкладаються між рухомою та нерухомою частинами механізму складання і зменшують люфт на осі навіть із збільшеними отворами обертання.
Після заміни вісі і язичка усі їх рухомі елементи змащуються (наприклад, графітним мастилом або силіконовим спреєм).
Налаштування механізму складання
От ми і підійшли до кульмінації — налаштування, яке дасть максимально чітке, впевнене і надійне складання/розкладання самоката.
При налаштуванні, окрім шестигранника для гвинта язичка, найкраще мати два ріжкові ключі із розмірами гайок, які максимально бережно будуть їх обертати (хоча допустимим буде як використання розвідних ключів, так і плоскогубців).
Для цього означимо три основні елементи, що будуть регулюватися: на осі затяжного механізму є широка основна гайка (1), контргайка (для фіксації) (2), а з іншої сторони широкої гайки язичок притягується гвинтом (3).
Загальне призначення цих трьох елементів таке:
- Широка основна гайка — опора язичка з внутрішньої сторони — саме вона визначає, в якому положенні язичок буде повністю закритий.
- Контргайка — знерухомлює основну гайку після повного налаштування для неможливості подальшого розкручування.
- Гвинт — дотискає язичок до основної гайки. На язичках без гумових елементів він чітко і однозначно фіксує язичок до гайки, а на язичках із гумовими елементами — дає, шляхом стискання гумок, можливість язичку рухатися в межах декількох градусів між основною гайкою та гвинтом, чим і досягається більша м'якість механізму.
Порядок дій при налаштуванні наступний:
- Контргайка (2) відкручується і, утримуючи нерухомо широку гайку (1), гвинт (3) дотискає язичок майже до кінця, але із можливістю подальшого спільного його обертання разом із широкою гайкою.
- Спільним одночасним обертанням гвинта і широкої гайки підлаштовується потрібне зусилля затягування механізму: щоб і фіксація була нормальна і водночас не було занадто великого зусилля.
- Утримуючи велику гайку, затягується до кінця гвинт.
- Утримуючи велику гайку, затягується до кінця контргайка.
якщо в результаті повного затягування зусилля закриття дуже велике — потрібно, утримуючи велику гайку, знову відпустити контргайку і гвинт, і опісля буквально на декілька градусів відкрутити широку гайку проти годинникової стрілки і знову її зафіксувати гвинтом і контргайкою з обох боків.
