Стратегія УКФ — версія 2023 р.

У вересні 2023 року команда УКФ (УКФ-2) оприлюднила проєкт стратегії Українського культурного фонду. У 2020 році команда PPV розробляла стратегію УКФ, на замовлення команди УКФ-1, — стратегію тоді не оприлюднили, але з цим продуктом, оплаченим коштом платників податків, вже можна ознайомитися тут.

Добре, що процес стратегування УКФ триває — інституції мають постійно оновлювати та актуалізовувати стратегії, особливо зважаючи по воєнний стан та повоєнне відновлення. УКФ — інституційне надбання українців, яке ми маємо пильнувати та розвивати. Тому важливо реагувати та сенси, які закладає команда у майбутнє УКФ.

Мої рефлексії від прочитання проєкту стратегії УКФ на період до 2025 року:

1. Відірваність від контексту — враження, що автори стратегії живуть поза війною, воєнним станом чи не переймаються повоєнним відновленням. Цих термінів майже немає і стратегія жодним чином не прив’язана до контексту, в якому живе Україна. Жодного запропонованого програмного напрямку, жодної програми, жодного аналізу про роль культури під час війни та у повоєнному відновленні.
2. Митців та творців, організації та установи перетворюють на медіаторів сенсів культури — замість радіти розмаїттю творчого поля, різнотиповості акторів культури та різнофункційності організацій культури та культурних індустрій, стратегія передбачає стандартизацію у малозрозумілий формат “медіаторів сенсів культури” — нова роль, якій будуть навчати, популяризувати (стратегічна ціль 1) і, ймовірно, під неї розроблятимуть “нові вимоги до українських культурних проєктів” (стратегічна ціль 2), які власне і фінансуватиме УКФ. Стратегія заганяє культурних дієвців в коробочки, замість уможливлювати творчість та креативність. Культуру хочуть складати коробочками у шаблонні структури — 3D принтер культури. Прямо протилежне від того, що потрібно культурі та креативним індустріям.
3. Хибна скерованість на запрограмовані показники розвитку та історії успіху — культурні фонди існують для того, щоб уможливлювати творче самовираження, давати можливість митцям та культурним менеджерам самостійно визначати розуміння власного успіху у взаємодії з середовищем та аудиторіями. Не всі проекти можна оцифрувати у стрункі логіки інтервенції, з чіткими результатами та індикаторами впливу (і це пише апологет методології логіки інтервенції!), — культура та креативні індустрії можуть і мають призводити до несподіваних впливів, незапрограмованих ситуацій, підбурювання суспільних явищ .. .— добре відслідковувати вплив та історії успіху, але не добре примушувати до цього та вимагати цього за етапі відбору проєктів та фінансування.
4. Перетворення експерта УКФ на звичайного заляканого чиновника — усвідомлюючи усі претензії до експертів УКФ (одним з яких я був теж) та слабкість інституту експертності в Україні загалом, стратегія УКФ (стратегічна ціль 3) перетворює експерта на чиновника, загнаного в кут правилами та законами, — “з наголосом на відповідальність експерта за підтримані УКФ проєкти”, “система акредитації експертів”. Експерти УКФ відповідатимуть за проєкти — це як? Можливо експерти УКФ мають подавати декларації в НАЗК та боятися ДАСУ (КРУ)? Стратегія пропитана совковими культами контролю, обличання та покарань.
5. Відсутні програмні пріоритети — враження, що автори проєкту стратегії свідомо відмовляються від свого прямого обов’язку — запропонувати програмні напрямки УКФ. Натомість, вони пропонують провести зустрічі для обговорення до листопада 2023 року (цей текст пишеться у веренся 2023 року) — а що, власне, обговорювати, — де пропозиції? Визначити програмні пріоритети УКФ за 2 місяці?
6. Невігластво у розумінні фінансових можливостей та відсутність лідерства у фінансовому забезпеченні української культури — проєкт стратегії УКФ жодним чином не згадує Ukraine Facility, оголошене Європейською Комісією для підтримки України, і де УКФ має битися за кошти для культури та креативних індустрій. Якщо не УКФ — то хто, через кого будуть заходити кошти ЄС в Україну? Де це у стратегії? Натомість йдеться про фандрейзингову стратегію (коли приватні фонди чудово дають собі раду з фандрейзингом на потреби митців у воєнний час) “ у контексті трансформаційних процесів” (ліквідація УКФ?)?

Не розумію, чому проєкт стратегії УКФ вийшов таким, яким він вийшов, — багатьох експертів, задіяних до роботи над стратегією, знаю особисто і поважаю. Amicus Plato, sed magis amica (est) veritas.