Битовухи пост: Chiang Mai
Скільки коштує жити в тайському місті
Всі люблять рахувати чужі гроші. Пост про порівняння витрат Київ vs Шрі Ланка свого часу став хітом, але багато хто досі думає, що зимувати в Азії — це дауншифтінг (ахахаха! сміється в обличчя).
Чому Чіанг Май?
Вперше ми сюди потрапили, бо тут тусувались наші друзі. Зрештою з’ясувалося, що ЧМ — Мекка для експатів і всіх можливих віддалених працівників від програмістів до тревел блогерів і навпаки. Це місто на півночі Тайланда, оточене горами. Друге за величиною в Таї після Бангкока, але очевидці кажуть, між ними прірва: ЧМ відчутно менш скажений, низькоповерховий і зелений. Тут відносно розуміють англійську, особливо в експатських районах, тут є все необхідне для комфортного життя за цілком прийнятні гроші, тут не нудно і тепло в кінці кінців.
100 бат ≈ 90 грн (але для зручності я майже завжди рахую 1:1)
Житло: від $200 і до безкінечності
Ми живемо у Flora House, студія з кухнею+спальня+балкон і прибирання раз на два тижні недалеко від університету коштують 18 тис бат — рази в півтора дорожче, ніж ми платимо в Києві. Для одного тут явно забагато місця, і в принципі можна знайти житло дешевше. Але це треба робити зарані, а тут ми вже до всього звикли.
В ЧМ багато таких будинків, як Флора, де квартири здаються помісячно і це ясно дешевше, ніж готель де платиш за ніч і навіть дешевше, ніж еірбнб. Пошукати їх можна, наприклад, на nomad rental, правда, це перше, шо мені видав гугл на chiang mai monthly rentals, тому нічого не гарантую. Малесеньку студію можна знайти від $200.
Щодо місця: я би сильно не парилась близькістю до центру, все одно ви будете їздити всюди на мопеді. Краще вибирайте будинок подалі від центральних доріг (ті шо з номерами) і мабуть подалі від аеропорту. Ми живемо до нього близько і вже в принципі звикли. Але це правда голосно. Багато іноземців селиться в районі Nimman. Забагато як на мене, тому там дорого і дуже західно, особливо в кабаках.
Їжа не вдома: від $300 на двох
У нас як звикли — треба їсти вдома. Нас так вчили, що вихід в кафе — це завжди Вихід з великої букви Ви, там завжди дорого, тому не часто і взагалі, дома мама готує краще (воно то да, але не всім). В Азії все інакше. Тут реально дешевше забити і не готувати вдома нічого, крім вівсянки на сніданок, тому що порція смаженого рису або као сой (макарони з супом карі, куркою і зверху ще смажені макарони) коштуватиме 40 бат. Тобто, якщо харчуватися тільки тайською їжею в забігайлівках , можна вкластись в 150 бат на день, а це всього-на-всього 5 доларів). Правда, на практиці так ніфіга не виходить.
Коли набридає весь місцевий колорит і хочеться чогось звично-європейського, тут такого теж вистачає. Борщу і вареників, звісно, не готують (чим вам том ям не борщ бггг), але стейки-бургери, піцца-паста і навіть тако чи фалафель — будь ласка. Правда, ціни на “західну” їжу теж будуть західні. Для мене тут ціни більше 100 бат за страву — це вже фу дорого. Заради справедливості, як правило готують тут смачно, хоч і не завжди схоже на те, до чого ми звикли (карбонара з кокосовим молоком?). Обід в такому закладі обійдеться в 200–250 бат з носа. А на Німмані, можна і на 500 наїсти з кавою. Тому вихід в The Ladder на сніданок, наприклад, це правда подія. Більше заклади я радити не буду, їх тут на кожному кроці і ви обов’язково знайдете свої.
Базари і супермаркети: від $100
Отже, готувати вдома тут зовсім не обов’язково, але куди ж без тропічних фруктів і хоч якихось овочів, а по них як раз треба йти на базар.
Будьте готові до того що огірки і, особливо, помідори будуть ніякі. Тут взагалі якось не дуже практикують свіжі салати, хіба що гострі (наприклад, з зеленої папаї). Зате крім огірків і помідорів буде мільйон нєвєдомой хрєні (ц), особливо зелені, яку можна нюхати, якщо ви таке любите, і смажити- варити, як люблять місцеві.
Але я все одно купую огірки і помідори, разом з листовим салатом і капусточкой, іноді ще баклажани, стручкову квасолю, гриби, варену кукурузу і, звісно, батат. З фруктів у нас завжди є банани(20 бат за гілку дрібних або 4–5 великих, ми купуєм дрібні), мандарини (в середньому 30 бат за кг), манго (15–20 бат за шт), ананас (20 за шт), кавун (15–20 за кг). Тобто обжиратись фруктами тут реально дешево. Дивіться тільки щоб алергії не було, як у мене на мангостіни. З більш екзотичного пробували сападілу і таро. Цікаво, але фанатом не стала. Цілу торбу фруктів-овочів можна принести додому за 100–150 бат. Якщо щось коштує дорожче 50 бат за кг, значить імпортне і не треба воно вам (наприклад, яблука).
На базарі можна купувати і м’ясо, але краще вже готове. Наприклад, курячий шашличок — 5 бат за штуку або ціле смажене курча — 120 бат (купували двічі, дуже смачно). Сиру курку або свинину ми купуємо в супермаркетах , тому що іноді дуже хочеться звичного смаку. І тому що я в принципі люблю готувати хоч раз на тиждень. Із нашого списку покупок в супермаркетах — яйця, вівсянка, молоко (часто кокосове), рис і макарони, йогурт, твердий сир і арахісова паста (по останні три пункти доводиться ходити в Rimping ака місцевий ле сільпо). Був період активних пєчєнєк, але ніби пройшло. Ціни в супермаркетах приблизно як у нас, хіба що, молочні продукти і відверто не місцеві — відсотків на 50 дорожчі.
Імпортант тіп: не сприймайте 7-елевен як продуктовий магазин. Це магазин ніштяків в малесеньких упаковках.
Важливо: таскайте з собою торбу і відмовляйтесь від кульочків де можна. Бо їх вам намагатимуться впарити всі і всюди
Кава для роботи
Якщо ви приїхали в ЧМ жити і працювати, то здуріти можна сидіти весь час вдома з роботою. В попередньому пості я перечислювала кав’ярні, в які можна прийти попрацювати. В хороших кава з молоком коштує 60–80 бат гаряча і на 10 бат дорожче холодна. А без молока я вам не раджу. Є тут ще коворкінги, але який сенс платити за час, якщо кава там жахлива?
Зв’язок: від $10 на місяць
Якимось макаром ми купили сім карти в аеропорту за 800 бат на місяць інтернету. Поповнили їх потім на 300 бат за такий самий місяць інтернету. Я хз шо все це значить, спитайте в спеціальних магазинах з вивісками true move або просто в 7–11 і сподівайтесь, що з вами там говоритимуть англійською.
Транспорт: мопед $100 на місяць + $15 на бензин
Без мопеду тут реально нікуди. Тобто я ходила і пішки, але жарко і немає тротуарів, їздила на сангтео (цілком собі варіант по основним маршрутам, 30 бат) і на Grab, який прийшов на заміну уберу (ціни приблизно як у нас, 50-60 бат мінімалка здається). Але без мопеда все одно тяжко. Якщо брати на довго, то 100 бат на день. Ще 100 бат коштує повний бак бензину, а заливаємось ми десь раз на тиждень.
Якщо збираєтесь їздити на мопеді довго, то потурбуйтесь про права-книжечку IDL категорії А1. Бо на великих вулицях зупиняють всіх ледь не щодня і стрижуть фарангів безбожно. Пластикові права вас від цього не врятують, тут вони не визнаються.
Розваги
Бари. Ми не великі любителі тусуваться по барам, але ж маю я написати про ціни на алкоголь. Пляшка пива в кабаку буде коштувати 80–120 бат, коктель — 100–150 і більше. Вино тут є дуже рідко, але коштує так само, як коктель. В магазинах алкоголь є і його, як і все в Таї, можна купити маленькими порціями. Наприклад, 0.3 віскі чи рому за 130 бат. Вино — рисове або імпортне. Перше дивне, друге — дорого. Пробуйте нєвєдомую хрєнь і буде вам щастя=)
Кіно. Показують англійською з тайськими субтитрами в торгових центрах. Ми грішим таким дуже не часто, мабуть раз на приїзд і то заради смачного попкорну. Цього разу ходили на мульт про Спайдермена з самого ранку. Порожній зал, найдешевші квитки (80 бат замість 130–150 на звичайні сеанси) і відро попкорну навпіл солоний і солодкий.
Вхід в храми і парки. Я взагалі не музейна барашня, а храми тут безкоштовні (за винятком хіба самих пафосних-туристичних). Вхід за гроші часто в національні парки — від 50 до 300 бат. Для тайців, звісно, дешевше.
Басейн. З басейном все так просто, що аж смішно. Просто приїжджаєш сюди (от навіщо потрібен байк), платиш 60 бат і плаваєш скільки влізе в бакитному, 50-метровому, чистому і майже завжди порожньому басейні. Рай карочє. До речі, якщо забули окуляри, тут є декатлон, магазин дешевого спортивного барахла. Ідеально для тих, хто ще не впевнений, що воно йому треба.
Масаж. Це просто маст. Середня ціна — 200 бат за годину. Знайдіть свій салон і насолоджуйтесь.
Мот. Мабуть, найдорожча і найрозважніша наша розвага. Навколо Чіанг Мая гори. А в горах — дороги, по яким гріх не їздити. Тут є кілка всесвітньо відомих маршрутів але і крім них знайдеться що подивитись. Ми беремо мот в Pop Car Rental, коштує 1200–1800 бат на добу.
Отже, найскромніші підрахунки (житло 200+їжа 300 кафе+100 базар+транспорт 115 +зв’язок 20) = $735 на двох на місяць + кава і розваги, які ви вже собі вигадаєте. Більш реалістичний бюджет — хоча б 1000–1100. Але якщо чесно, не такий вже він і реалістичний, бо розваг і подорожей на новому місці точно захочеться більше.
В медіумі можна натиснути на аплодисменти, щоб я знала, що вам сподобалось, виділити фрагмент і написати коментар, в тому числі й до фрагменту.
