More Savoy Lindy Hoppers (Part 2)
Це був 1941-й. Чотири пари Whitey’s Lindy Hoppers ака The Harlem Congaroos щойно знялися у Hellzapoppin’ і за контрактом мали б станцювати у ще одному фільмі Universal Studios. Але тут Вайті отримав запрошення на шоу в Ріо де Жанейро, на яке гріх було не погодитись. Щоб не влетіть на неустойку він домовився зняти короткометражку Hot Chocolate (вона ж Cottontail). І вже 1 грудня 1941-го The Harlem Congaroos (хоча лише три з чотирьох пар) відбули в Ріо.
А 7 грудня японці напали на Перл Харбор і Америка вступила у Другу Світову. Тому відпрацювавши свої шість тижнів контракту Кенгуру не змогли потрапити додому. Вони тусили в Ріо ще півроку, перш ніж змогли назбирати достатньо грошей на безпечну дорогу додому. Та й то долетіли лише до Маямі і знову застрягли там без копійки грошей. Добре, що Hot Chocolate став хітярою джукбоксів (це такі кабінки-телевізори, де можна було подивитись коротке кіно) і власник клубу, який їх найняв непогано заробив, написавши на афіші Hot Chocolates in Person!
В порядку появи:
- Оркестр Дюка Еллінгтона з Беном Вебстером,
- Абсолютно безтолкові білі чувіхи
- William Downes and Frances “Mickey” Jones (на жаль, нічого про них не знаю. Це якраз та пара, яка не поїхала в Ріо, бо Вільяма встигли забрати в армію)
- Норма Міллер і Біллі Рікер
- Ал Мінс і Вілла Мей Рікер
- Ен Джонсон і Френкі Меннінг
Про Френкі і Норму був попередній випуск. А сьогодні — всі решта із бразильської банди плюс один з журналу про життя.
WILLA MAE & BILLY RICKER
Вілла Мей Рікер (у книжці Норми, до речі, Вілламей) тут сьогодні перша, тому що це вона на обкладинці статті. Саме її фото у 1943-му красувалися на кількох розворотах LIFE Magazine у статті про лінді хоп, “крім тепу, єдиний оригінальний американський танець”. Ось, до речі, скан журналу. Там коротка історична довідка (де журналіст додав художньості) і 9 сторінок фотографій. Якщо вам важко вчити лінді по відео, спробуйте по фото і тексту.
Обкладинку, звісно, віддали білій парі, бродвейським танцівникам Стенлі Картону і Кай Поп, які роблять floor steps. Вілла Мей із партнером, Леоном Джеймсом “відповідають” за air steps з інструкціями.
В 1935-му саме ця пара виграла перший Harvest Moon Ball (так написано на сайті Frankie Manning Foundation). До речі, у американського танцівника і дослідника Боббі Вайта на ютубі є відео цього конкурсу, де пари навіть підписані. Там, правда, написано, що Леон виграв з іншою партнеркою. Не знаю, кому вірити.
З чоловіком Біллі Рікером Вілла Мей почала зустрічатись ще в школі і це одна з тих історій, де “жили вони довго і щасливо”, принаймні, так розповідають їх друзі. Він теж був одним з Whitey’s Lindy Hoppers, але подружжя рідко танцювало в парі на сцені. Після розпаду WLH Вілла Мей залишилась в тусовці Френкі, Біллі — став одним з Norma Miller’s Jazzmen.
Про Біллі я не знайшла інформації на окремий розділ. Тільки оцей fan fact: Його називають творцем стилю Mutiny (заколот). Це коли спочатку свінгаут, а далі фігачиш трюки один за одним. Кажуть, Френкі якось побачив як Біллі таке витворяє з партнеркою і закричав “Біллі, це заколот!” (маючи на увазі заколот проти традиційного лінді хопу). Так воно й прилипло.
Коли більшість партнерів пішли на фронт, саме Вілла Мей менеджерила Harlem Congaroos. А коли Френкі Меннінг повернувся в 1947-му і взяв командування на себе, залишилась з ними танцювати. Тепер це вже були просто Congaroo Dancers і танцювали вони в Club Harlem в Atlantic City. Тоді ж Віллі Мей зробили операцію (онкологія), але вона успішно відновилася і танцювала аж до середини 50-х, коли Congaroos остаточно розвалились. Також працювала моделлю, при чому досить успішною (за іншою версією, це була просто кар’єра в галузі моди). Померла у 1978-му від раку, їй було лише 68.
Френкі казав, що це найсильніша команда евер, але саме відео — такоє, музика занадто швидка і всієї краси лінді хопу через це не видно.
У фільмі Killer Diller (повністю афроамериканська комедія, є на ютубі) танцюють The Four Congaroos: Френкі з Ен Джонсон і Вілла Мей з Расселом Вільямсом (ака Rashul Ali). Про останнього, на жаль, відомо мало. Та і про Ен Джонсон (Ann Johnson) ми знаємо тільки те, що це одна з улюблених партнерок Френкі.
LEON JAMES + AL MINNS
Ви могли чути про “Al and Leon’s Shim Sham” (іншу версію всім відомого шим шаму). Так от, це той самий Леон і той самий Ал. Вони були одними з найкращих танцівників Вайті. Але навіть краще, ніж лінді хоп, вони лабали соло. Ті, кого бачиш здалеку і завжди виділяєш в натовпі.
Леон погано бачив, тому його не взяли в армію під час війни. Так само як Рассела Вільямса з попереднього відео. Тому саме вони знялися в цьому кліпі з оркестром Куті Вільямса. Дівчата, до речі, геть мало мені відомі.
Мені здається, справжніми зірками Ал і Леон стали вже після розвалу всіх лінді команд. Вони активно танцювали разом соло, дуріли і дивували, виступали на телебаченні і знімались у документалках (Spirit Moves це окрема історія, погугліть). Навіть допомогли Маршалу Стерну написати його Jazz Dance.
От, наприклад, кліп де Стерн говорить із молодим Хью Хефнером, розказує про історію джазового танцю, а Ал і Леон ілюструють історію танцем. Тут є і кейк вок, і чарльстон і лінді в парі і смішна замальовка про запрошення на танець в 1935-му і в 1945-му. Якщо знайдете версію з кращим звуком, пишіть.
Леон помер у 70х, а Ал дожив до відродження лінді хопу. На початку 80х він ще встиг потусуватись з молодняком у Нью Йорку і Швеції.
Якщо чесно, мені дуже шкода, що я не встигла зустріти нікого з них. Нам з вами лишається тільки відео і спогади тих, хто встиг.
Та й таке. Підписуйтесь на канал All That Swing і обнімайте при зустрічі патронів, які стали чарівним пенделем для цього тексту, Сергія БЗ Безуглого, Макса Ваніна і Андрія Воїнова. Підтримати проект можна тут.
