Свята четвірка джазових рутинок
В рамках #spirit_moves_project для All That Swing
В оцій довжелезній статті є вся передісторія.
Третя частина першого диску The Spirit Moves називається Savoy routines. Там є Тренкі Ду, Каліфорнія, просто шматок трюків від Френкі і Біг Епл. Ну а шим шам не був“савойським”, але не можна просто розказати про рутинки і не згадати про нього. Для початку дивимось повне відео.
Режисерка Мура Ден зі своїм російським акцентом шокує нас з самого початку заявою, що ці рутинки придумав famous Whitey. Вайті, нагадаю, колишній вишибала клубу Савой, а пізніше засновник найуспішнішої танцювальної трупи Whitey’s Lindy Hoppers. Він їх тренер, менеджер і батя, але не хореограф.
Хоч це зовсім не логічно по хронології створення цих рутинок, ми почнемо саме з Tranky Doo, як на відео.
Ліричний відступ. Дякую Всесвіту за Боббі Вайта і його Swungover. Більшість історичних фактів і цитат взяті звідти.
Tranky Doo
Для Spirit Moves Тренкі Ду танцюють Ал Мінс, Пепсі Бетел і Леон Джеймс (зліва направо). Це відео зняте, здається, в 50-ті і саме цю хореографію ви найімовірніше вчили чи будете вчити на класах. Навіть під цю саму пісню Dipsy Doodle, хоча як ми вже з’ясували, відео записували без звуку, під що її танцювали в оригіналі ми не знаємо, і чому вибрали саме цей трек — теж загадка.
Як і більшість того, що дожило до наших днів, Тренкі Ду поставив Френкі Меннінг (хоча не факт, що в тому ж вигляді, в якому її танцюють на відео). Історія каже, що в середині 40-х Френкі і його Кенгуру (одна з підгруп Whitey’s Lindy Hoppers) часто виступали в клубі Чікаго. І була там баришня в хорус лайні, яка йшла зі сцени останньою. Перш ніж звалить вона робила пару рухів, такий собі signature step. Всі звали цю баришню Tranky Doo, а справжнього імені ніхто не згадає. Френкі ці кілька кроків так сподобались, що він почав з них свою нову рутинку на пару квадратів (це важливо, не на всю пісню) під Tuxedo Junction. Так вона і досі починається. Це історія з біографії Френкі і чому б їй не вірити. Тусовка Кенгуру принесла рутинку в Савой і скоро вона стала “народною”.
У цьому відео 1947-го колишні учасники Whitey’s Lindy Hoppers Топс і Вільда танцюють Тренкі Ду близько до часу її створення (нагадую, Спіріт Мувз значно пізніше знімались). Перший хорус (4 квадрати) — такий, як ми вчимо на класах. А другий (в другому відео) — шось зовсім інше. Боббі Вайт каже, що це, можливо, і є оригінал Френкі. Але тільки ж два хоруса, звідки взялося інше?
Хронологічно перше відео Тренкі Ду як ми його знаємо — виступ Ала і Леона на телебаченні, коли історик Маршал Стерн водив їх на ефіри. Версія Боббі — вони придумали другу частину на ходу, коли треба було шось дотанцювати до кінця пісні. Саме тому вона така проста, порівняно із першим хорусом. Ми не знаємо, чи так це було насправді, але тепер це частина класичної хоряги, яка виглядає так (треба ж хоч одне відео хорошої якості в цей пост додати)
А ще є Френкі Ду — версія Френкі епохи ренесансу свінг денсу, тобто 80х. Починається так само, але допрацьована і переосмислена. Кажуть, Френкі кожен раз показував усі свої рутинки по-різному, аби лиш свінгувало. Так шо немає ніякого правильно і немає ніякого оригіналу. Так тоже можна!
Для Френкі було ок, що рутинки весь час мінялись. Бо це Джаз” — Джуді Прітчетт, дослідниця історії свінгових танців
California Routine
Note: У титрі з фільму Tranky Doo обізвали Trunky Doo, потім йдуть Aerial, і тільки потім Каліфорнія, але по факту вони в іншому порядку. Леон Джеймс і Естер Вашингтон танцюють лінді рутинку, а потім Френкі і Віламей (яку називали Вільмом) валять трюки. Тодішні фільммейкери якось не дуже парились деталями, що дивно, зважаючи на те що це документальне кіно. Хоча не дивно зважаючи на те, що знімав його не нейтів спікер і титри, напевно, теж писала вона.
Виявляється, багато викладачів рекламують Каліфорнію як рутинку із Hellzapoppin’ (після джемів вони танцюють шматок всі разом). Але якщо подивитись уважно, спільний у них лише невеликий шматок.
Боббі Вайт розповідає як на початку 80-х Ленарт Вестерлунд (одна з ключових фігур відродження лінді хопу і засновник Херангу) привіз Ала Мінса у Швецію і той навчив місцевих ліндіхоперів того, що назвав “The California Routine”. Сказав, що це рутинка, над якою вони працювали, коли в Каліфорнії знімали Хельзапопін. Звідси і взялась ідея, що це та сама рутинка з відео. Але ні. ((Тут я шизію від того, що Ал пам”ятав цю рутинку майже 50 років! Це як вона мала в'їстись в пам'ять!))
Виявляється, Френкі і інші учасники Вайтіз придумали дві кінцівки для Хельзапопіна. Плюс в них був номер для місцевого клубу. Цілком можливо, що всі три хоряги були дуже схожими і що саме виконувати залежало від складу танцівників,наприклад, або музики, або настрою. Біографія Френкі каже, що для Хельзапопіна взяли акробатичну кінцівку з перестрибуванням один через одного, а для Cottontail/Hot Chocolate — іншу/альтернативну. Але на монтажі останнього вирізали майже всю групову частину, так ми її і не побачили.
Далі були зйомки в Спіріт Мувз. Режисерка попросила Леона і Естер станцювати лінді хоп, вони станцювали рутинку, яку знали. Сказали шось типу “ну, ми це танцювали в Каліфорнії”. Так і повелось. Є в мене підозра, що вона просто погано розуміла їх акцент.
Тобто чуваки просто танцюють що пам”ятають зі старих днів на камеру. А через кілька років — бабах виявляється є якась рутинка Каліфорнія. Це, можливо, просто демо лінді хопу, майже імпровізація або щось зліплене з рандомних шматків у голові.
І нарешті є версія the Rhythm Hot Shots’ 1994, власне те, чого навчив їх Ал. І вона теж трохи відрізняється, але багато хто вчив рутинку саме по ній.
Так шо якщо ви раптом шукаєте “оригінальну” Каліфорнію як її танцювали в Савої — забийте. Такої не існує, бо не танцювали. Те що у нас сьогодні є Каліфорнія — заслуга Ленарта і його The Rhythm Hot Shots і це комбінація рутинки, яку привіз Ал Мінс із якимись штуками, що їх додав Леннарт (здебільшого в кінці). Танцюйте як танцюється, доставляйте, прибирайте — це цілком в дусі лінді хопу. Але якщо дуже треба зняти хореографію — знову показую сучасних шведів. Прикольно що крупні сповільнені плани змонтовані як у Спіріт Мувз =)
Big Apple
Друга за популярністю рутинка після шим шаму. Сильно швидша і складніша. І ми знову звертаємось до Боббі Вайта, який говорить нам, що Біг Епл — це цілий танець, який був на піку популярності влітку 1937-го. Ідея така: збирається коло і один з тусовки викрикує назви рухів — і всі їх танцювали. Зараз ми так танцюємо на соло джемах, хіба що ніхто не називає кроків (і може зря).
Кажуть, все почалося з клубу-колишньої синагоги в Колумбії, штат Південна Кароліна, який так і називався The Big Apple Club”, а точніше з його балкону. Коли клуб ще був синагогою, на балконі сиділи єврейські жінки. Коли ж він став афроамериканським клубом, балкон облюбували білі підлітки і студенти “я-просто-позирить”. От надивились всякого, розвезли в свої школи і університети, почали танцювати це на випускних і просто вечірках. А потім роз’їжджались на канікули влітку 1937-го, порозвозили новий модний танець по пляжам Каролайни (відомий спот для вилову останніх трендів). І коли до студентів прийшли журналісти (бо тренди ж), студенти здебільго чесно відповідали, де вперше це побачили — в клубі Біг Епл, де танцюють афроамериканці.
Хто вперше придумав танцювати Біг Епл в Біг Еплі ми точно не знаємо, але Боббі виділяє два джерела. По-перше, ring shouts , традиційні релігійні сеанси афроамериканців, де всі танцюють і співають в колі. А по-друге, “square dances” , буквально квадратні танці. Це теж суто американьска розвага із суміші народних танців іммігрантів, танцюється в чотири пари. Послідовність фігур зарані відома, але їх також співав або просто говорив під музику так званий caller. Це шось типу танців з кіно про Джейн Остін, тільки з домішками кантрі. Якщо вірити вікіпедії, їх досі танцюють.
Так от, газети пишуть, що вже в вересні 1937-го, через кілька місяців після появи на пляжах Кроліни, Біг Епл добрався і до Гарлема. Френкі у автобіографії каже, що цей танець навіть замінив лінді контести на кілька тижнів. Його популярність була скажена і поширювався він дуже швидко. Той самий клуб Біг Епл змушений був заборонити білим вхід, бо вони його просто заполонили (звучить як фантастика, але в газетах писали “bar Whites from going into the club”). Почали також з’являтися перформанс групи, і чорні, і білі. Боббі пише, що порився в газетному архіві (подякуємо цифровим технологіям) і знайшов дві тисячі згадок “Big Apple dance” лише за друге півріччя 1937-й у газетах майже всіх штатів. Для порівняння “лінді хоп” згадували лише тисячу разів за весь той рік.
Звісно, Біг Епл не був “новим” танцем. Він був новим на той час способом соціально танцювати джаз.
І от значить весь цей хайп добрався до вух того самого Герберта “Вайті” Вайта. Він подивися як його танцює заїджда труппа із Кароліни, і показав своїм пацанам. Попросив їх придумати рутинку в такому ж дусі для фільму з Джуді Гарленд Everybody Sing. Сцену зняли, але з фільму вирізали через скандал Вайті з режисером: той переробив сценарій і Джуді поїхала в Чайнатаун замість Харлема. Так ми з вами залишились без “оригінального” Біг Епла.
Того ж 1937-го The Arthur Murray Shag Dancers знялися в короткометражці “The Big Apple”(відео нижче). Якщо ви не в курсі, Артур Мюррей — танцівник бальних танців — найняв Біг Епл труппу (ту ж, на яку дивися Вайті) щоб навчили його танцювати оцей новий модний танець. В той же час він побачив шег в нью йоркських клубах і почав його викладати (ну як побачив так і викладав). До того як Мюррей взявся за шег і біг епл, він був посередньо відомим. Але шего-яблучна лихоманка зробила з нього зірку — з десятка студій через рік він володів сотнями по всіх америці.
Мюррей — це яскравий приклад культурної апропріації, коли бальник вчить свінгових танців навіть не намагаючись віддати данину їх корінню. Але мусимо віддати належне його підприємливості — він помітив тренди і зробив на них собі і’мя. Танцюристів для Arthur Murray Shag Dancers він найняв суто для відео і подальших гастролей, це фіналісти шегового етаму Harvest Moon Ball 1937. How “Whitey” is that? —питає Боббі Вайт. Таки трохи в дусі Вайті.
Біг Епл танцювали в Савої ще кілька років. Навіть побудували спеціальну платформу для колера, щоб його всім було видно. Але той Біг Епл, який ми знаємо — це рутинка Whitey’s Lindy Hopper s із фільму Keep Punching (1939), знятого два роки потому.
Знову ж таки, це тільки одна з версій Біг Епла, просто заморожена в часі. Тому що суть ніколи не в конретній конкретній, а в самому принципі взаємодії.
Shim Sham
Рутинки, яку ми всі знаєм і любим у Spirit Moves немає, але це на стільки обов’язкова програма, що гріх не вписати. Спеціально її залишила на кінець, щоб дочитали. Такий хитрий план. Хочааа… в Спіріт Мувз є інший шим шам, але сильно пізніше.
Є в шим шамі щось магічне і соціальне: навколо друзі, вечірка вдалася і ви всі можете робити одні й ті ж кроки в ідеальному синхроні, але всі — по своєму. І саме сміше, вона приблизно так і задумувалась.
Леонард Рід і Віллі Брайнт — тепісти, які виступали у шоу сестр Вітман. В 1926-му їх попросили поставити рутинку для фінального номеру, щоб на сцену могли вийти всі артисти, навіть ті що не дуже танцюристи. І вони поставили дещо простеньке і назвали цей танець Goofus і танцювали під Turkey in the Straw. Це і був перший квадрат шимшама: тепери танцювали з усіма ударами, решти — як ми з вами сьогодні.
Пізніше одного з танцівників цього шоу звільнили, він зібрав в Нью Йорку свою труппу, назвав її ‘The Three Little Words’ і найнявся танцювати в один з харлемських клубів з цим же танцем. За однією з версій це був клуб Shim Sham і тому танець почали називати Shim Sham Shimmy. У 1931-му, коли The Three Little Words виступали з цим номером, вони закликали всіх приєднатися до них на сцені — і люди вставали і йшли танцювати!
Так ця рутинка пішла в народ і на початку 30х з нею витупали на числених сценах Гарлема. Кажуть, Френкі з пацанами теж її танцював її в Савої, коли відпочивали від парних танців, просто скраю танцпола. Але ніхто на це особливо уваги не звертав.
Десь в кінці 1940-х або на початку 50-х Ал і Леон вигадали свій шим шам, принаймні, це називають шим шамом на телебаченні, де вони виступали. А Мура Ден у Спіріт Мувз назвала це Line Routine і додати тут більше нічого.
І ще є Шим Шам Діна Колінса. Починається так само як теперський, трохи змінений брейк, а далі йде взагалі не в ту стєпь. Його прикольно вивчити на класах, якщо викладачу не хочеться нічого вигадувати, а вам хочеться чогось новенького. Дін Колінз вигадав його десь у 1938-му, виступав вживу і на відео ця рутинка в його виконанні є тільки частково. А єдине відео, де він танцює це повністю — запис 1983 року в жахлииииивій якості на ютубі.
Але те, що ми танцюємо зараз — творче переосимслення оригінаьної рутинки Френкі Менінгом в кінці 80х. Це він додав ще одни хорус з фрізами замість брейків, а потім ще пару квадратів з бугі беками, форвардами і шоті джорджем. Саме цієї версії він навчив New York Swing Dance і саме цю версію вони танцювали з тих пір на кожній вечірці. І так ми його досі танцюємо.
Сьогодні шим шам — рутинка про ком’юніті. Найбільш доступна і соціальна із них. І в нас є певний список пісень, під які ми її танцюємо. Але як і з усіма згаданими раніще, з ним можна і треба експерементувати. Можна брати щось “оригінальне” і зробити його своїм. Бо як співається в пісні, Tain’t What You Do, It’s the Way That You Do IT
