Ідеологія
Чому Україна живе бідно 16
Ідеологія червоною лінією йтиме через увесь текст. Розберемо її сутність.
Ця тема вкрай важлива і вплине на весь наступний виклад. Прошу прочитати допис 2 рази, щоб глибше відчути масштаб та значимість питання.
Слід розрізняти ЛОГІЧНЕ мислення та ІДЕОЛОГІЧНЕ мислення.
Логічне мислення — це неупереджене пізнання навколишньої дійсності з методології науки.
Згадаємо великого вченого Павлова: “Наука —це знаряддя найвищої орієнтації людини у навколишньому світі і в самій собі”. Наука нерозривно пов’язана з матеріалізмом (ідеологія первісності матерії над цифрою). Ідеолог Енгельс: “Матеріалістичний світогляд — це розуміння природи такою, якою вона є.”.
Логіка — це наука про закони та форми правильної побудови думок.
Людина вчить логіку і дізнається, що таке “поняття”, “судження”, “умовиводи” . В процесі вивчення логічних законів у людини формується логічний апарат.
Логічний апарат — це нейронна мережа в неокортексі, що дозволяє людині думати з методології науки та самостійно пізнавати світ таким, яким він є.
Логічний апарат виділяє суттєве та відкидає другорядне. Логічний апарат здатний досліджувати докорінні властивості і причинні зв’язки явищ. Якщо людина не має логічного апарату, то вона змушена орієнтуватися у навколишній дійсності за допомогою ідеології. Жити ж якось треба.
Ідеологія — це система поглядів та ідей, світогляд.
Ідеологічне мислення можна назвати протилежністю логічного мислення. Наука не оперує такими абстрактними поняттями як “добро”, “зло”, “добре”, “погано”, “правильно”, “не правильно”, “важливо”, “не важливо” і т. ін. Це — парафія ідеології.
У світі все взаємопов’язано. Якщо логіка використовує, наприклад, поняття “правильно”, то пояснює “з якої точки зору правильно”, “навіщо правильно”. Правильна побудова думок — побудова думок з методології науки.
Ви чули, як люди кажуть “не важливо”. Вони використовують цей вислів абстрактно. А “не важливо” для чого? Не важливо для кого?
Розглядати частину цілого (як щось, що існує самостійно) у відриві від цілого — груба логічна помилка. Ідеологія дозволяє людині жити, мало про що замислюючись, тобто системно зменшувати енергоспоживання ненажерливого мозку.
Людина з дитинства знає, що добре, що погано. Її можна до цього не привчати. Вона сама схопиться за щось гаряче, суне палець у розетку, почує розповіді однолітків тощо.
Ідеологія дихотомічна: ДРУГ — ВОРОГ, ЖИТТЯ — СМЕРТЬ.
Вам це нічого не нагадує? Так це ж наше інстинктивно-гормональне управління поведінкою, тільки вбране в мовну форму через наявність у людини другої сигнальної системи.
З одного боку — ДОБРЕ + гормон ЩАСТЯ. З іншого боку — ПОГАНО + гормон СТРЕСУ. Батіг та пряник. Покарання та заохочення. Вибір одного з двох — найпростіший вибір.
А як ідеологія справляється зі СКЛАДНИМИ запитаннями? Ідеологія надає їм ПРОСТІ відповіді. Чому людина так вчинила? Бо людина — погана. Ідеологія ігнорує умови людського життя, які сформували відповідні умовні рефлекси.
Окремий випадок не може бути підставою для загального судження.
Ідеологія ж постійно порушує цей логічний закон: якщо людина здійснила поганий вчинок, то людина — погана. Схожий підхід може використовуватися для агресивної аргументації в суперечці.
Ви обговорюєте конкретне питання, а опонент переходить на особистості. Він каже, що ви — погана людина (або божевільна, або російський шпигун, або ще щось). А тому всі ваші вислови — хибні.
В доказі ця логічна помилка називається “підміна тези”. Для ідеології одного аргументу цілком достатньо (пам’ятаєте ж, лімбічна система, де виробляються гормони щастя, споживає мало енергії). І приклади ідеологічного способу мислення — повсюди.
Апарат ідеологізованої свідомості — протилежність логічного апарату.
Його несамовитих володарів ви, безперечно, знаєте. Такі люди стверджують, що мають власну думку. Взагалі, думка — це упереджене ставлення до чогось. А упередженість обов’язково пов’язана з якоюсь ідеологією.
В англомовних країнах апарат ідеологізованої свідомості називають “belief system” (українською — ВІРА). Людина вірить в одне, в друге, в третє. Людина має цілу систему вірувань.
Система вірувань підпорядковує сигнальну систему і та підганяє навколишній світ під сформовані вірування.
Сигнальна система починає звертати увагу лише на те, що відповідає системі вірувань. І людина замикається в ідеологічній клітці. В англомовних країнах це називається “confirmation bias”, що зазвичай перекладають як “схильність до підтвердження своєї упередженої точки зору”. “Сonfirmation bias” можна перекласти і як “сприйняття крізь призму вірувань, що склалися”.
Численні володарі ідеологізованої свідомості й у зрілому віці живуть в полоні вірувань, стереотипів і забобонів, завантажених ззовні ще в дитячому віці. Ідеологізована свідомість стає причиною так званих “когнітивних спотворень”, одне з яких — якраз вищезгадане “confirmation bias”.
До поняття “ідеологія” також входять цінності та ідеали.
Цінності — це те, що люди цінують. Вони вірять, що ці конкретні предмети і явища мають цінність. Ідеали — це те, чого люди прагнуть. Вони вірують, що “так буде добре”.
Ідеологія є родовим поняттям щодо релігії.
Релігія — вид ідеології.
Будь-яка релігія має докази існування бога. Запитання лише — вірить в ті докази конкретна людина чи ні. Наприклад, коли людина нічого не знала про електрони, вона вірила, що блискавки, мов списи, метає Зевс-громовержець, сидячи на хмарі.
Релігія підсаджувала людство на дофамін тисячоліттями, Facebok набрав ДВА МІЛЬЯРДИ користувачів за десятиліття, TikTok — за кілька років.
Крізь апарат ідеологізованої свідомості людина сприймає навколишній світ спотворено, суб’єктивно, упереджено, поверхово, спрощено, імпульсивно. Такою людиною легко маніпулювати.
