Реформа системи регіонального розвитку

Про неефективність діючої системи регіонального розвитку в Україні написано багато (Дерибанізація регіонів у Дзеркалі тижня, скандал у Львівський області у 2016).

Джерело — звіт U-Lead https://storage.decentralization.gov.ua/uploads/library/file/438/State_support_for_territorial_development_in_2019.pdf

• Розпорошеність та неузгодженість. Проекти регіонального розвитку фінансуються різними міністерствами, за різними форматами (субвенції, конкурси проектів …), без узгодження (про-форма воно є). Див. повний перелік джерел у матеріалі U-Lead. Соціальна інфраструктура — Державний фонд регіонального розвитку (ДФРР), спортмайданчики (та сама соціальна інфраструктура) — Мінмолодьспорту і т.д.
• Проїдання. Під регіональним розвитком мається на увазі передовсім соціалка (школи, садочки, лікарні тощо), — інфраструктура, коштів на утримання якої немає, особливо на місцевому рівні. Немає джерел фінансування для проектів розвитку малого та середнього бізнесу, — розвиток місцевих економік, робочих місць та збільшення податків (на ту саму соціалку).
• Ручний розподіл. Серед джерел фінансування регіонального розвитку є лише кілька прозорих — Фонд енергоефективності та Український культурний фонд. Все решта — ручний розподіл депутатами та міністерствами.
• Тверда інфраструктура без наповнення. Діюче законодавство не дозволяє нормально фінансувати “м’які компоненти” проектів — проектних менеджерів, дослідження, техніко-економічні обґрунтування, залучення громадськості, комунікацію, навчання, технічні завдання тощо. Фінансуються лише об’єкти — роботи, матеріали, виконання. Відсутній компетентний менеджмент, документація робиться на колінах, тиражуються убогі рішення.

Що можна з цим зробити? Як реформувати цю прогнившу систему, яку не змогли реформувати U-LEAD та група радників цього проекту за останні 5 років?

1. Інституційно реформувати Державний фонд регіонального розвитку (ДФРР). Вивести ДФРР зі складу Мінрегіонбуду, створити як окрему інституцію з власним апаратом. Затвердити стратегію фонду на 2021–2027 (програмний період ЄС). Змінити процедури конкурсів — забрати депутатів та чиновників зі складу екпертних органів оцінки проектних заявок, підвищити прозорість та відповідальність за втручання в незалежну оцінку проектів.
2. Закріпити відсоткові частки на різні інструменти розвитку у ДФРР. Визначити, яку частку коштів скеровує ДФРР на розвиток малого та середнього підприємництва (МСП), яку — на інновації, яку — на соціальну інфраструктуру тощо (у 2015р. пропонував можливі операційні програми ДФРР).
3. Повністю змінити підхід до проектного фінансування. Дозволити м’які компоненти (привести процедури увідповідність з європейським PRAG), драматично змінити підходи Держказначейства до роботи з проектами, перевести фінансування виключено на конкурсну основу, узгодити з середньостроковим плануванням Мінфіну для уможливлення проектів на 2 або 3 роки без прив’язки до бюджетного року.
4. Закріпити фонди за конкретними функціями. ДФРР — місцевий економічний розвиток, УКФ — культура та креативні індустрії, Фонд енергоефективності — енергоефективність, Дорожній фонд, Фонд стартапів, Державний фонд фундаментальних досліджень і т.д. Відрізати всі субвенційні програми, де дублюються функції. (див. статтю про функції та інституційне мислення)
5. Створити нові фонди, за якими закріплені конкретні функції розвитку. Приклади — Фонд спадщини (збереження та відповідальне використання культурної, історичної, природньої спадщини), Експортно-кредитне агентство (підтримка експортерів), Фонд освітніх інновацій (модернізація освіти та університетської науки), Фонд прикладних досліджень тощо.
6. Підсилити роль державних фондів — прозорі конкурси на керівників, затверджені стратегії на 2021–2027, незалежні структури управління, індикатори ефективності, виділене фінансування на період 2021–2027 із зрозумілими індикативними обсягами.
7. Повністю змінити підхід до інституційного фінансування. Держава надає інституційне фінансування багатьом установам — університетам, науково-дослідним інституціям, музеям, заповідникам і т.д. — і це є добре. Проте це фінансування виділяється у ручному режимі без прив’язки до показників ефективності (у т.ч. — залучення коштів з державних фондів за конкурсними програмами). Мають бути показники ефективності та стратегія кожної установи на 2021–2027 з прив’язкою до базового бюджетного фінансування, з прописаними умовами за невиконання (розпуск, продаж майна, ліквідація, приєднання, тощо).

Цілком усвідомлюю, що впроваджувати реформи важко і можна довго пояснювати, чому не получилось. Але факт залишається фактом — сиcтема регіонального розвитку прогнила наскрізь (неефективністю, корупцією та совковістю) і її треба радикально змінювати. Приклади Фонду енергоефективності та Українського культурного фонду надихають.