Шо це все таке? Підсумки осені
Чому я вибрала Медіум і що я тут роблю
“Зима начинается, как ангина” (Яшка Казанова)
Зима починається геть по-дурному. Ідеальні черевики, які я всім розхвалювала раптом почали мокнуть, зранку неможливо підняти голову з подушки, люди, в тому числі я, нервують, сваряться, ображаються і забивають один на одного. Це все сніг чи Марс в якійсь несприятливій позиції?
Хочеться побути ще трохи в тій осені, де красиво. Тим більше, страшно люблю підбивати підсумки. Обертаєшся назад і — круто ж було.
Цієї осені я танцювала і діджеїла в Брашові і Будапешті, серфила на Фуертавентурі, натопала 100 км за шість днів в Ірані і почала писати в медіумі.
Everyday Change ще немає трьох місяців. Все почалося 13 вересня на острові кактусів, алоє і марсіанських пейзажів. Тоді я нарешті добралась до океану, обняла чоловіка і видихнула: всьо, серфінг і писати. Але оскільки я писала тут про те, що було ще влітку, здається, ніби сильно довше.
Трошки статистики: 12 постів, один з яких не шейрила в фб. Виходить навіть трохи більше, ніж один пост на тиждень. Польот нормальний.
Перший, про тишу, пройшов якось дуже непоміченим. А між тим, у ньому є відео, яке я вперше змонтувала сама. Цієї осені.
Найбільш облайканий — Перший пост про Іран, той що з порадами.
Найпопулярніший і найбільш розшарений — Being a follower. Ця історія гуляла по фейсбукам незнайомих людей і я страшно дивувалась, коли ці ж незнайомі люди писали мені в приват. Це дуже тішить, бо вона одна з найважливіших для мене також.
Дивуюсь, що пройшли малопоміченими історії про подорож Прибалтикою в серпні і другий пост про Іран з селфі і враженнями.
Загалом я поки що не дуже розумію, чому одні пости заходять, а інші ні. Таке враження, що найбільше це залежить від того, в який час доби і день тижня я розшарю їх на фейсбуці, але ми над цим працюєм.
Чому Mедіум?
Про блог я думала давно, і все, що мені траплялось на цю тему, говорило: тільки вордпрес, дєтка, всі роблять це на вордпресі! Там все красіво і просто. Просто?? Нє, дякую, в мене вже один блог на вордпресі і мені там катастрофічно складно з дизайном. Я не знаю, чого хочу і виглядає воно жахливо.
Тож я вирішила, що якщо буду знову розбиратись з вордпресом, так ніколи й не почну писати. А треба просто білий аркуш і красивий шрифт. Медіум в цьому плані — ідеальне рішення.
Єдине, що мене засмучує, вся активність відбувається в фейсбуку, а сюди заходять почитать і виходять коментувать і лайкать шейр в фейсбуку. Тому ось вам короткий лікбез, що можна зробити, якщо залогінитись в медіумі (через фейсбук, твітер або гугл):
Якщо виділити текст, ви побачите над ним таку панельку. Перший значок — це маркер. Виділяєте, натискаєте на нього, і я побачу, що саме ця фраза вам сподобалась. У вас в профілі ви також зможете побачити свої хайлайти, коментарі і лайки.
Другий значок — коментар до виділеного фрагменту. Коментарі, вони ж responses можна залишати до всього посту, а можна до окремої фрази. Пташечка, це, ясно поділитись цитатою в твітері. А коментар з замочком — залишити мені приватне повідомлення щодо конкретної фрази. Наприклад, про ачіпятку. І я навіть зможу так само приватно вам відповісти. Наприклад: “ніфіга це не ачіпятка, так нада”! Джаст трай іт!
Але особливий шик в медіумі — це отримати сердечко, воно ж recommend. Якщо пост отримав сто таких сердечок за добу після публікації, він потрапить в топ і медіум сам його прорекламує. Україномовним постам таке не світить, але ж я можу і англійською нашкрябать!
І ще одна причина вибрать Медіум (хоча красивого шрифту і білого поля мені було достатньо) — це публікації, тобто журнали. Є профіль користувача, але виглядає він не дуже презентабельно. Інша справа — публікація, де можна налаштувати лейаут і знайти красиву картинку на заставку. Так з’явився Everyday Change і його індиферентний єдиноріг.
В принципі, варіантів дизайну тут не так вже й багато. Але саме це мені й подобається. Крім того, в публікації може бути кілька авторів. І на неї можна підписуватися окремо. Якщо поколупатись в своєму профілі в налаштуваннях, нові матеріали з публікації будить самі приходити вам на пошту.
Поки що я експерементую з темами і мовами, але найближчі мені — подорожі і ниття. Останнє включає всілякі досліди над собою і запис того, що в мене в голові. Тому що, як з’ясувалося, у багатьох в голові та ж сама хрєнь, а я просто можу її записати.
Що робить далі?
Плани на зиму: серфінг в Індійському океані, ретріт в будійському монастирі, обжертись кокосів і ананасів, не їсти цукру і не пити кави (і подивитись, що з цього вийде) записати відео I and only I charleston Weligama, і великий список ідей для нових постів. Але я, звісно, можу знайти роботу і забить.
Тому мені потрібен фітдек. Шо дєлать?
- більше пиши англійською;
- більше пиши про подорожі;
- більше пиши про “ниття”;
- оживи Sing In Swing і пиши лонгріди;
- іди пляши;
- знайди роботу і не видєлуйся.
В принципі, знайти роботу все одно доведеться, бо я щойно заплатила за Херанг, другий тиждень, комп енд шоу. В кого є щось віддалено-проектне, щоб я могла робити людей щасливими?
