Комплекс житомирського монастиря отців Єзуїтів. Частина 3. Келії і Школа

Sobolev Vladimir
5 min readJun 11, 2020
Келії монастиря єзуїтів. Сучасний стан, вид з Південного-Сходу.

Келії. Будівля келій була зведена в 1762–1766 роках. Вірогідно, що проект належав Павелу Гіжицькому.

Споруда двоповерхова (з Заходу має високий напівпідвал). За планом Г-подібна і складалася з двох крил: короткого північного і досить довгого західного. Декоровано було лише північне крило. Фасади були розчленовані пілястрами, причому кутові пілястри були подвійними.

Північне крило келій монастиря єзуїтів. Вид з Північного-Сходу (лівроуч) та Півночі (праворуч). Попри сильну руйнацію такі елементи декору як подвійні пілястри і профільований карниз досі можна побачити

Вікна оздоблені ліпною лиштвою (не збереглася, але чітко видна на гравюрі 1838 року).

Споруда завершувалася ліпним карнизом, який частково зберігся. Над північним фасадом знаходився фронтон (був розібраний наприкінці ХІХ століття під час ремонту даху).

Будівля келій монастиря єзуїтів на гравюрі 1838 року

Зображення цього фронтону ми можемо побачити на гравюрi. Фронтон зображено ступінчастим асиметричної форми. Тут варто зауважити, що така форма фронтонів не характерна а ні для творчості Павела Гіжицького, а ні для мистецтва бароко загалом. Крім того, на фотографії 1873 року видно фрагмент цього трикутного фронтону, який дуже відрізняється від того варіанту, що зображено на гравюрі. В реконструкції вирішення наближене до того, що є на фотографії.

На фото 1873 року ще видно фрагмент фронтону, що прикрашав північний фасад будівлі келій

Західне крило, як вже зазначалося, не мало фасадного декору за виключення карнизу другого поверху.

Західне крило мало коридорну систему планування. Перекриття напівпідвалу були частково склепінчастими, частково дерев’яними, а першого і другого поверхів дерев’яними на балках.

Будівля келій єзуїтського монастиря в Житомирі. Реконструкція первісного вигляду. Вид з Північного-Сходу (лівроуч) та Півночі (праворуч)

За виключенням сходів, які були перекриті хрещатими склепіннями. Північне крило мало анфіладну систему планування, напівпідвал і перший поверх мали склепінчасте перекриття (фрагменти хрещатих склепінь частково збереглися), а другий — дерев’яні.

Келії і костел єзуїтського монастиря в Житомирі. Реконструкція первісного вигляду
Сучасний стан пам’ятки. Вигляд приблизно з того ж ракурсу, що і на зображенні вище

Школа. Про будівлю школи наразі ми маємо найменше інформації.

Школа була зведена хронологічно останньою, вірогідно, наприкінці 1760-х або на початку 1770-х років, але ймовірно до припинення єзуїтської місії в Житомирі в 1773 році. В звіті Едукаціної комісії 1780 року зазначається, що якість виконання будівельних робіт в будівлі школи суттєво поступається якості, з якою було зведено костел та келії, що наводить на думку про роботу іншої будівельної артілі.

З великою долею ймовірності ми можемо говорити про те, що будівля була двоповерховою і за своїми об'ємами співмірна будівлі келій. Судячи з мапи Житомира 1827 року школа мала Т-подібне планування Щоправда варто звернути увагу на те, що на не датованому плані міста початку ХІХ ст. будівля школи відсутня взагалі, шо може вказувати на те, що зведена в середині XVIII ст. будівля станом на початок ХІХ була розібрана і згодом замінена іншою, яка і потрапила на план 1827 року. Враховуючи її симетричне розташування щодо келій ми можемо припустити, що у школи основним так само був північний фасад, який мав приблизно таку ж довжину, що й фасад келій. Щодо оздоблення фасадів, ми можемо лише припусти, що будівлю було декоровано в спрощених формах бароко (подібно до школи єзуїтського монастиря в Любарі та Овручі).

Гіпотетична реконструкція загального вигляду комплексу Монастиря єзуїтів з Півночі. Праворуч — келії, в центрі — костел, ліворуч — школа.

Подальша доля будівлі не відома. В 1833 році школа була закрита, однак, що сталося з будівлею не ясно. На гравюрі 1838 року на місці школи видно дах невеликого одноповерхового будинку.

Проблема авторства проекту.

Питання авторства проекту є предметом дискусії. Нам відомо, що над спорудженням комплексу монастиря працювало як мінімум 3 архітектори: з 1750 по 1755 — Павел Гіжицький, з 1756 по 1762 або можливо 1764 — Паоло Фонтана і зрештою за відбудову монастиря після пожежі 1768 року і зведення школи мав відповідати ще якийсь архітектор, ім'я якого, нажаль, невідоме. На думку А.Бетлея основний проект монастиря було розроблено Павелом Гіжицьким. Враховуючи те, що Гіжицький розробив проекти для декількох монастирських комплексів, які передбачали зведення не тільки культових, але і житлових та господарських споруд, ми можемо припустити, що проект передбачав зведення не тільки костелу, але і келій та школи. Симетричне розташування споруд, які виглядали як єдиний ансамбль, непрямо підтверджує цю думку. В той же час, первісний проект цілком міг бути змінений зодчими, що відповідали за будівництво. Зокрема, нам точно відомо, що проект костелу був суттєво перероблений Паоло Фонтаною. Тому, що в архітектурі споруд належало Гіжицькому, а що було додано згодом питання відкрите.

Незалежно від того, хто був автором, або авторами проекту, їм вдалося створити першокласний пізньобароковий архітектурний ансамбль, який багато років був окрасою міста. Напривеликий жаль, більша частина споруд цього ансамблю було розібрано в середині ХІХ століття, що, на мою думку, стало однією з найбільших містобудівних помилок в історії Житомира. За умови збереження костел єзуїтів став би однією з найвиразніших домінант міської забудови і, безперечно, однією з найцікавіших архітектурних цікавинок міста.

Не менш прикро те, що, навіть, та частина комплексу, яка збереглася, руйнується і не відомо скільки ще зможе простояти за такого варварського до неї ставлення. Залишається лише сподіватися, що своє 300-річчя будівля келій зустріне у відреставрованому вигляді, з розміщенням в ній якогось музею, а не в вигляді жалюгідних руїн заселених безхатченками.

  1. Комплекс Житомирського монастиря отців єзуїтів. Частина 1. Розташування та планування
  2. Комплекс Житомирського монастиря отців єзуїтів. Частина 2. Костел
  3. Комплекс Житомирського монастиря отців Єзуїтів. Частина 3. Келії та Школа

--

--