Ukraine Facility: здатності чи проїдання
(У продовження теми Ukraine Facility — див. попередній пост) У червні 2023 року Європейська Комісія оголосила про створення Ukraine Facility — рамкового інструменту підтримки відбудови та відновлення України та підготовки України до вступу в ЄС на 50 млрд євро. Український уряд має розробити та представити Ukraine Plan — план дій, згідно якого ЄС виділятиме фінансування, з цілями, показниками та системою оцінки.
18 жовтня 2023 року з’явилась версія Плану України для першого компоненту (складової як названо у перекладі) Ukraine Facility — план на 39 млрд євро. Значна частина цієї суми піде на макрофінансову допомогу — покриття поточних витрат бюджету (наші власні українські податкові надходження йдуть на потреби фронту). План України готувався в екстремально короткий час і має бути представлений Європейській Комісії у листопаді 2023 року.
Шо не так з Планом України
План України — це унікальний доровказ для України — самозаподіяний дороговказ. Так, левова частка коштів піде на проїдання — утримання бюджетних видатків, проте навіть 4 млрд євро (10%) вистачить, щоб запустити процеси, здатні вивести України на інший рівень розвитку. Тому План України, згідно якого виділятиметься фінансування, має таке значення — це про Україну для наступних поколінь. Брак часу на розробку — не привід ставити низькі планки. План України має бути продуктом критичного спільнотворення посадовців та експертів у відкритій комунікації з громадянським суспільством та бізнесом.
Що не так з версією Плану України від 18 вересня 2023 року:
- Галузевий підхід — теперішній План України базується на спробі знайти “магніти розвитку” — магічні таблетки, завдяки яким Україна стане заможною. Таблетками обрано галузі — традиційне сільське господарство, металургію та гірничу хімію тощо. Ці таблетки насправді плацебо — гранти ЄС на проекти підтримки цих галузей створять чудові умови для замкненого кола великого бізнесу (щоб не розповідали про малих фермерів). Насправді Уряд має не обирати чемпіонів (галузі, дякую, що не конкретні компанії), а розвивати здатності (capabilities — див. нижче), — ринок сам дасть собі раду, які галузі та компанії стануть національними чемпіонами.
- Множення бідності — План пересипаний термінологією бідності — “дешева робоча сила”, “збільшення частки робочої сили”, тощо. Вибір галузей у більшості базується на сировинних та промислових, коли 70%+ економіки членів ЄС вже давно складають сервіси (послуги), а не капіталоємкі галузі, які створюють мало високооплачуваних робочих місць.
- Хирна архітектура впровадження — План прописаний під існуючі формати бюджетних програм, планів впроваджень та планів заходів. Жодного слова про проектний підхід та інституційну базу Плану України (проектне агентство як у Литві чи інакше). Розвиток компетентностей прописаний у різних реформах та галузях у тексті — замість, наприклад, єдиного Українського освітнього фонду — Міністерства почнуть змагатися за розпорядження коштами, дублюючи одне одного.
- Різнорівневість пропозицій (солянка) — План України — це макроекономічний рівень (ми говоримо про млрд суми), натомість повсюдно у тексті вкрадаються грижі мислення — харчування у дитячих навчальних закладах (розумію, що цією темою опікується п. Зеленська, але серйозно, саме це питання має бути у Плані України?); десь про розробки стратегій (розробки політик), десь — про розмінування земель (конкретні дії / проекти) — можна це якось вирівняти у стилі по-між частинами?
- Канцеляризми замість конкретики — План України рясно пересипаний улюбленими канцеляризмами — створити умови, системна реалізація заходів, впровадження умов оплати праці, посилення освіти … Що це? Чому не можна говорити конкретикою досягнень — так, конкретні індикатори можна буде узгодити на наступному раунді, але зараз. навіть натяку на такі індикатори немає?
Що треба принципово змінити
План України мусить бути — і будь-яка критика має супроводжуватися конструктивними пропозиціями. Свої пропозиції розділяю на дві частини — перша про філософію Плану України, — що засадничо треба змінити у Плані в його існуючому форматі; друга — це конкретні пропозиції по тексту Плану України.
Перше. На мою думку, План України має фокусуватися на перепрошивці ключових здатностей (capabilities) якомога широкого кола українців, громад та бізнесів. Ключові здатності — це здатність набувати навички, опановувати технології, управляти бізнесом (і не лише), генерувати ідеї, управляти фінансами, працювати міжнародно тощо. Маючи ключові здатності, люди, громади, бізнеси дадуть собі раду у галузях та темах. Така перепрошивка здатностей піднімає загальний рівень економіки, держави і суспільства, — на відміну від галузевого фокусу, який стосується обмеженої кількості людей, громад та бізнесів.
Перепрошивку ключових здатностей уможливлюють (рушії здатностей / capabilities’ enablers):
- Система вищої освіти - наскрізно вищі компетентності випускників
- Система професійно-технічної освіти та професіної перепідготовки - можливості бізнесу готувати фахівців для себе і замовляти нові компететності персоналу
- Доступ до фінансування - доступ до кредитування та інвестицій
- Якість менеджменту - стратегічний менеджмент (бізнесу, медицини, культури …), здатності розбудовувати процеси, управляти розробками та виробництвом тощо.
- Розвиткові ініціативи територіальних громад - розвиткова інфраструктура, розвиткові місцеві інституції, програми розвитку.
- Інноваційна система - трансфер технологій, прикладні розробки, конструкторські розробки, розробка продуктів.
- Технологічна спроможність - роботизація, цифровізація, автоматизація, креативність, зелені технології.
План України містить пункти, суголосні з цими рушіями здатностей, але це не є фокусом Плану України, це десь вторинне — третинне.
Друге. Без докорінної зміни існуючої системи державного управління, яка надбудовувалась, вибудовувалась і відбруньковувалась від успадкованої радянської системи, ми не зможемо конкурувати як країна, як юрисдикція. Інституційна реформа органів виконавчої влади — функціональний аналіз існуючих органів, їхня зміна, створення нових інституцій, де вони потрібні, — ми не повинні казати, що “не на часі, бо війна” — ми можемо мати більше за тих самих витрат на державне управління. Принципи, процедури, системи роботи органів влади (від сервісності податкової до оцифрування процедур — що вже закладено у Плані — і це добре), — від системи оплати праці службовців, через зменшення паперології Держказначейства, до переходу на європейський PRAG з програмно-проектним фінансуванням.
Підсилюючи та розбудовуючи здатності українців, громад та бізнесу, ми маємо паралельно перебудувати несучий каркас державного управління. Під час війни — надскладно — але ми можемо неможливе. Ми здатні провести нейрохірургію власної держави, займаючись фізіотерапією українського суспільства. Такою має бути філософія Плану України для Ukraine Facility. І це має бути видно з Плану — цю філософію, ці засади, цей стратегічний підхід — без солянки ідей, без гриж мислення і пролобійованих вузьких інтересів.
Що конкретно змінити
Виходячи з цього — рушіїв здатностей та перебудови каркасу державного управління — можна дати конкретні пропозиції змін у документі:
Немає інновацій серед економічних реформ — у нас рудиментарна система інновацій (відсутній трансфер технологій, відсутня система підтримки прикладних досліджень) — без цієї системи ми приречені на сировинну економіку (а потім ключові сектори — агро та металургія). Інноваційна система (або система інновацій) має бути окремим пунктом серед Економічних реформ — трансфер технологій, прикладні розробки, конструкторські розробки, розробка продуктів, технологічна спроможність — роботизація, цифровізація, автоматизація, креативність, зелені технології. Інституції — програми — грантове фінансування університетам та бізнесу (і не лише).
Мій перелік пріоритетних політик розвитку інновацій (у ширшому розумінні — політиці розвитку науки, інновацій та технологій) є тут.
Реформа державного управління:
- Функціональний аудит ЦОВВ (для чого вони), плани змін, впровадження змін (реформи інституцій) — скорочувати штати або ліквідовувати інституції, які не потрібні.
- Створення нових інституцій (нам треба Фонд розвитку громад, Український освтіній фонд, Інспекція культурної спадщини, Український екологічний фонд тощо — у нас є потреба у нових інституціях). Див. пост про це тут.
- Відмова від функцій впровадження проектів розвитку державними органами (виключно програмування результатів та залучення підрядників на тендерах або конкурсах проектів, зменшення штату).
Управління державними фінансами:
- Адаптація системи державного фінансування (бюджетне фінансування) на принципи Європейського Союзу — операційні програми та проектне фінансування. Уможливити прозорі грантові програми з великими довгими проектами. Див. більше про це тут.
- Фінансова автономія (університети, заклади освіти, заклади культури тощо).
Децентралізація та регіональна політика
- Замість модернізації ДФРР має бути створення Фонду розвитку громад — не треба модернізовувати те, що не підлягає модернізації (дерібан бюджету у ручному режимі).
- Нам не треба впроваджувати цифрові інструменти для підтримки громад (зрозуміло, що Фонд розвитку громад має мати ІТ системи — може скористатися такими з УКФ) — нам потрібні цифрові інструменти моніторингу економічного розвитку громад з прив’язкою до фінансування Фонду розвитку громад — має бути жорсткий контроль за фінансовою спроможністю громад — зі стимулюванням глибоко дотаційних — громади мають ставати зарадними і це треба моніторити.
Фінансові ринки
- лібералізація фінансових відносин (дозволити прямі позики під відсотки — комерційні (небанківські) позики бізнесу, у т.ч. з конвертацією в капітал).
- стимулювання ринків приватного капіталу (фінансові компанії, інструменти спільного інвестування) — посівне фінансування (міноритарне), модельні фонди, спрощення та оцифрування процедур реєстрації та моніторингу.
- Створення національного цифрового ринку фінансування (платформи, біржі, — для малого, середнього та великого бізнесу, виведення на біржу тисяч компаній — почати з перших 100).
- потрібні фінансові інструменти для бізнес-янголів та соціальних інвесторів (інвестиції впливу) — зараз для цього немає інструментів (який бізнес-янгол буде отримувати ліцензію НБУ).
Людський капітал
- Найгірше прописана частина — від неістотних для документу такого рівня питань (харчування у дитячих навчальних закладах, забезпечення доступності житла) до неконкретних точкових ініціатив (розробка стратегії зайнятості, стратегії демографічного розвитку — суцільні стратегії, а де реформи).
- Реформа вищої освіти — створення Українського освітнього фонду, наповнення національної рамки компетентностей стандартами (професійними, освтініми), інше що зараз десь завершує робити Міністерство освіти та науки.
- Реформа профтехосвіти та освіти впродовж життя — драматичне розширення дуальної освіти, освітні ваучери, реформа Державної служби зайнятості.
- Культура — інституційна реформа закладів культури, реформа системи фінансування культури, реформа системи управління культурною спадщиною — див більше тут.
Бізнес-середовище
- Поступове зближення загальної та спрощеної системи оподаткування (без різких рухів з чітким курсом на однакові правила для всіх). Рішення проблеми зайнятості на умовах колективних ФОПів (нова 6-та група ФОП — колективний ФОП — коли працедавець відповідає за групу ФОПів).
- Перенесення відповідальності за соціальне забезпечення на громадянина за участі держави (сплата ЄСВ працівниками, 2-гий рівень пенсійної системи тощо).
- Розвиток екосистеми розвитку підприємництва та підтримки бізнесу у громадах.
Бльшість — це сировинні речі. Чому немає військово-промислового комплексу (вкл miltech)? Додати електроніку (мехатроніку), приладобудування (медичне обладнання, прилади для зеленої енергетики тощо) та фарма (науковоємкість і ми маємо цю галузь).
ІТ та діджиталізація мають бути ІТ та креативні індустрії — діджиталізація це не індустрія, а процес, — і він є в крос-секційних напрямках — цифрова трансформація.
Сподіваюсь, цей текст стане у нагоді нашим policy makers (розробникам політик). Заохочую медіа до передруку, заохочую інших експертів коментувати текст Плану України зі свого погляду — нам потрібна ширша дискусія.
